Рішення № 98968736, 05.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.2021 Справа № 905/841/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Галагузі М.П., розглянувши в судовому засіданні, матеріали справи №905/841/21

за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ,

до Комунального підприємства “Покровськтепломережа”, м.Покровськ Донецької області,

про стягнення основного боргу в сумі 4 247 122,70грн, 3% річних у сумі 130 680,76грн та інфляційних втрат у сумі 299 116,15грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Єфременко О.О. (в режимі відеоконференції) – адвокат, на підставі довіреності №14-13 від 15.01.2021

від відповідача : не з`явився.

Позивач, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 4 676 919,61грн, з яких: 4 247 122,70грн – основний борг, 130 680,76грн – 3% річних, 299 116,15грн – інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №9039/1920-КП-6 від 27.09.2019р. в частині своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надав відзив, згідно якого не заперечує проти стягнення основної заборгованості за вказаним договором і зазначив, що вона виникла внаслідок тяжкого фінансового стану підприємства, який в свою чергу, виник у зв`язку тим, що встановлені тарифи не покривають усі витрати підприємства, а також у зв`язку з несвоєчасною оплатою споживачами наданих ним послуг, в позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат просить відмовити з огляду на те, що несвоєчасна оплата за отриманий газ не спричинила збитків та не погіршала фінансовий стан позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, відповідь на відзив не надав.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – Постачальник) та Комунальним підприємством «Покровськтепломережа» (далі – Споживач) укладено Договір постачання природного газу № 9039/1920-КП-6 (далі – Договір), за змістом якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу у жовтні 2019р – квітні 2020р природний газ в кількості 1003,0 тис. кубічних метрів в місяць, в тому числі в місяцях жовтень 2019р – 57,0 тис.куб.м., листопад 2019р - 169,0 тис.куб.м, грудень 2019р - 209 тис.куб.м., січень 2020р – 229,0 тис.куб.м., лютий 2020р – 181тис.куб.м., березень 2020р – 142,0тис.куб.м., квітень 2020р - 16,0тис.куб.м.

Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання – передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 Договору).

За умовами п.3.8 Договору приймання – передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковим періоді, оформлюється актом приймання – передачі газу.

Споживач в акті приймання – передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем і той період (періоди), коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання – передачі газу.

В актів приймання – передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи.

Відповідно до п.3.10 Договору Постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає Споживачу один примірник оригіналу акту приймання – передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання Постачальником акту приймання – передачі природного газу Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого не підписання акту.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання – передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання Постачальником своїх зобов`язань за цим Договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п.3.11 Договору).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається Сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту (п.4.2 Договору).

Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.4 Договору).

Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.5.1 Договору).

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п.7.1 договору).

Збитки, завдані одній із Сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою Стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) Стороною в порядку та розмірі, визначених цим Договором та чинним законодавством України (п.7.7 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020року (включно). А в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.11.11 Договору).

Додатковою угодою №1 від 30 жовтня 2019 року внесені зміни до Договору постачання природного газу, згідно яких вилучено з умов Договору п.3.13 Розділу 3 та п.5.7 Розділу 5, підпункт 8 пункту 6.2 та підпункт 4 пункту 6.3 Розділу 6, Пункт3.12 Розділу 3 викладено в новій редакції.

Розділ 4 доповнено підпунктом 4.2.1 пункту 4 у наступній редакції:

« 4.2.1 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4272,7604грн. крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5127,3125грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63грн за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4429,9504грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 5315,9405грн за 1000куб.м.»

Додатковою угодою №2 від 20 листопада 2019 року Пункт 4.2 Розділу 4 Договору про постачання природного газу доповнено підпунктом 4.2.2 у наступній редакції:

« 4.2.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим Договором складає 4899,00грн., крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5878,80грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63грн за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 5056,19грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 6067,43грн за 1000куб.м.».

Додатковою угодою №3 від 09 грудня 2019 року Пункт 4.2 Розділу 4 Договору про постачання природного газу №9039/1920-КП-6 від 27 вересня 2019р доповнено підпунктом 4.2.3 у наступній редакції:

« 4.2.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4276,6958грн., крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5132,035грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63грн за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4433,8858грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 5320,663 за 1000куб.м.».

20 грудня 2019р Додатковою угодою №4 сторони погодили викласти з 01 січня 2020 року Розділ 4 Договору про постачання природного газу у новій редакції, зокрема п.4.2:

« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу на період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) складає 5500,00грн., крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 6600,00грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63грн за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 5657,19грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 6788,63грн за 1000куб.м.

Зазначена ціна в цьому підпункті вважається незмінною протягом визначеного періоду і не підлягає зміні окрім випадків, передбачених третім абзацом пункту 4.1 цього Розділу».

Додатковою Угодою №5 від 28 січня 2020 року Сторони погодили викласти з 01 січня 2020 року пункти 4.1, 4.2, 4.3. Розділу 4 «Ціна природного газу» та п.7.2 Розділу 7 «Відповідальність сторін» Договору про постачання газу №9039/1920-КП-6 від 27 вересня 2019р у новій редакції.

Так, пунктом 4.2 було передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу на період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 4650,00грн., крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5580,00грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63грн за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4774,16грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 5728,99грн.

Додатковою Угодою №6 від 24 лютого 2020 року з 01 лютого 2020 року було змінено редакцію п.4.2 Договору: ціна за 1000 куб.м. природного газу на період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) складає 3948,00грн., крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 4737,60грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19грн за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63грн за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4072,16грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 4886,59грн.

Згідно умов Додаткової угоди №7 від 23 березня 20202 року Споживач мав сплатити за використаний у період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 3520,16грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 4224,19 грн та за період з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року – 3625,39грн ( в редакції п.4.2 Додаткової угоди №8 від 23 квітня 2020 року).

Договір та додаткові угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

На підтвердження факту приймання-передачі природного газу позивачем надано акти приймання-передачі природного газу, зокрема за жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року, травень 2020 року, відповідно до яких:

- за актом від 31.10.2019р. передано 17,26685 тис. куб. м. вартістю 91789,55 грн.;

- за актом від 30.11.2019р. передано 141,51194 тис. куб. м. вартістю 858613,50 грн.;

- за актом від 31.12.2019р. передано 166,15194 тис. куб. м. вартістю 884038,46 грн.;

- за актом від 31.01.2020р. передано 185,72992 тис. куб. м. вартістю 1064045,23 грн;

- за актом від 29.02.2020р. передано 159,51192 тис. куб. м. вартістю 779469,67 грн;

- за актом від 31.03.2020р. передано 116,52392 тис. куб. м. вартістю 492219,41 грн;

- за актом від 30.04.2020р передано 21,22443 тис. куб. м. вартістю 76946,88 грн.

Акти приймання – передачі природного газу підписані сторонами Договору без зауважень.

Загальна вартість газу отриманого відповідачем за Договором постачання природного газу складає 4 247 122,70грн.

Відповідач оплату отриманого газу у встановлені в Договорі строки не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із поставкою. За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості за Договором у сумі 4 247 122,70грн і проти задоволення вимог в цій частині не заперечував.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином здійснював свої зобов`язання за договором щодо оплати вартості отриманого природного газу, у зв`язку з чим позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні за порушення термінів оплати за Договором.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за загальний період з 26.11.2019 по 28.02.2021р нараховано 3 % річних в загальному розмірі 130680,76 грн., а саме:

- за поставкою жовтня 2019 року за загальний період з 26.11.2019 по 28.02.2021р в сумі 3470,41грн;

- за поставкою листопада 2019 року за загальний період з 27.12.2019 по 28.02.2021р в сумі 30274,94 грн.,

- за поставкою грудня 2019 року за період з 28.01.2020 по 28.02.2021р в сумі 28851,65грн.;

- за поставкою січня 2020 року за період з 26.02.2020р по 28.02.2021р в сумі 32197,10грн.;

- за поставкою лютого 2020 року за період з 26.03.2020 по 28.02.2021 в сумі 21733,25грн.;

- за поставкою березня 2020 року за період з 28.04.2020р по 28.02.2021р в сумі 12392,70грн;

- за поставкою квітня 2020 року за період з 26.05.2020р по 28.02.2021р в сумі 1760,71грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

Проте, встановлені законом гарантії у вигляді прав на нарахування 3 % річних та індексу інфляції не є штрафними санкціями у розумінні ст.ст. 230, 233 ГК України, що унеможливлює звільнення відповідача від сплати зазначених нарахувань , як і унеможливлює зменшення сум, які підлягають стягненню в межах боргових зобов`язань з урахуванням 3 % річних та інфляційних витрат.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 130 680,76грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 299116,15 грн. за загальний період з грудня 2019 по лютий 2021р, а саме:

- за поставкою жовтня 2019 року за період з грудня 2019 року по лютий 2021 року в сумі 6 614,30грн.;

- за поставкою листопада 2019 року за період з січня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 63 716,02грн.;

- за поставкою грудня 2019 року за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року в сумі 63 707,24грн.;

- за поставкою січня 2020 року за період з березня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 80 111,70грн.;

- за поставкою лютого 2020 року за період з квітня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 52034,08грн.;

- за поставкою березня 2020 року за період з травня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 28691,19грн;

- за поставкою квітня 2020 року за період з червня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 4241,62грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Питання розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання також було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19, за наслідками розгляду якого об`єднана палата в постанові від 26.06.2020 виклала правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, а також з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 від 26.06.2020, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 299 116,15рн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 4 676 919,61грн, з яких: 4 247 122,70грн – основний борг, 130 680,76грн – 3% річних, 299 116,15грн – інфляційні втрати – задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Покровськтепломережа" (85300, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 4 А; код ЄДРПОУ: 32213475) на користь Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ: 20077720) заборгованість у розмірі 4 676 919,61грн, з яких: 4 247 122,70грн – основний борг, 130 680,76грн – 3% річних, 299 116,15грн – інфляційні втрати.; судовий збір в сумі 70 153,80грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні 05.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2021.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua)