Рішення № 98968645, 02.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2021м. ДніпроСправа № 904/4246/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради м. Кам`янське

до фізичної особи - підприємця Орочко Сергія Васильовича м. Кам`янське

про:

- виселення відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28

- стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суми податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп., неустойки в розмірі 38226грн.97коп.

Представники:

від позивача: Тарасюк О.Л., в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача: Биструшкін О.С., ордер серія АЕ №1070730 від 24.05.2021, адвокат.

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради м. Кам`янське звернувся до фізичної особи - підприємця Орочко Сергія Васильовича м. Кам`янське з позовом про: виселення відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28, на користь Управління молоді та спорту Кам`янської міської ради; стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суму податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп., неустойку в розмірі 38226грн.97коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати та повернення орендованого майна за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське від 22.01.2019.

Позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське від 22.01.2018 зі строком дії до 21.01.2019 включно. На підставі цього договору згідно з актом прийому-передачі від 22.01.2018 відповідачу було передано в тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 67кв.м, розташоване за адресою м. Кам`янське, вул. Медична, буд.28.

В подальшому, між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське від 22.01.2019 зі строком дії до 21.01.2020 включно. В пункті 2.1 цього договору було вказано, що орендар вступив у строкове платне користування майном на підставі акту приймання-передачі від 22.01.2018.

Додатковою угодою від 15.07.2019 сторони внесли зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське від 22.01.2019 відносно балансоутримувача (Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради замінений на Управління молоді та спорту Кам`янської міської ради), щодо розміру орендної плати та внесені зміни до розділу 12 договору щодо платіжних та поштових реквізитів сторін.

В пункті 3 додаткової угоди від 15.07.2019 сторони узгодили, що угода набирає чинності з 14.05.2019.

Позивач вказує, що листами №02-13/1789 від 21.10.2019, №02-13/31 від 10.01.2020 орендарю відмовлено в пролонгації договору оренди у зв`язку з систематичним порушенням його умов (пункти 3.7, 3.8, 3.10, 11.1, 11.3 договору).

Позивач стверджує, що договір оренди припинив свою дію 21.01.2020. Згідно з пунктами 10.9, 10.10 договору у зв`язку з припиненням дії договору орендар був зобов`язаний повернути за актом приймання-передачі орендоване майно балансоутримувачу, але не зробив цього. Тому на підставі положень договору та статті 785 Цивільного кодексу України позивач нарахував неустойку в розмірі 38226грн.97коп. за період з 22.01.2020 по 31.03.2021.

Також позивачем заявлено до стягнення суму боргу з орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суму податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп.

Позивач зазначає, що на адресу відповідача направлялись претензії №02-13/288 від 19.02.2020, №02-13/20 від 06.01.2021 та лист №02-13/439 від 19.03.2020 про повернення орендованого майна та сплату боргу з орендної плати, податку на додану вартість та неустойки за порушення строків повернення орендованого майна. Вказані листи залишені без реагування, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 25.05.2021.

У письмових поясненнях позивача, що надійшли до суду 20.05.2021, вказано про несплату відповідачем завдатку, передбаченого пунктами 3.10, 5.2 договору.

Також позивач зазначив, що обрав спосіб захисту своїх порушених прав з огляду на положення статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункти 5.10, 10.6, 10.9 та 10.9 спірного договору.

На адресу суду 24.05.2021 надійшло клопотання відповідача про відкладення судове засідання у зв`язку з неможливістю направити у судове засідання свого повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 відкладено підготовче засідання на 08.06.2021.

На адресу суду 02.06.2021 надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28. Зміна позовної вимоги полягала у виключенні слів “на користь Управління молоді та спорту Кам`янської міської ради”. Решта позовних вимог залишилась незмінною.

З огляду на дотримання позивачем положень Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято до розгляду вказану заяву.

В судовому засіданні від 08.06.2021 оголошено перерву до 22.06.2021, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 08.06.2021.

На адресу суду 18.06.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якій вказано про незгоду відповідача з позовними вимогами, оскільки:

- твердження позивача про направлення відповідачу поштою листа №02-13/1789 від 21.12.2019 про відмову в пролонгації договору та про направлення відповідачу поштою листа №02-13/31 від 10.01.2020 про відмову в продовженні строку дії договору не відповідають дійсності.

Всередині поштового відправлення трек-номер 5192504685688 замість листа №02-13/1789 від 21.12.2019 містилась копія листа Управління молоді та спорту Кам`янської міської ради №03-02/585 від 30.10.2019.

Всередині поштового відправлення трек-номер 5192504733089 замість листа №02-13/31 від 10.01.2020 знаходився лист Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради №02-13/3186 від 23.11.2017, адресований ФОП Гомоновій Ж.Є.

- обидва нібито повідомлення про відмову в пролонгації договору направлені не в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору.

- відповідач до закінчення місячного строку з 21.01.2020 не отримував від позивача повідомлення про відмову в пролонгації договору. На підтвердження цього відповідач посилається на заяву свідка від 15.06.2021.

- матеріали справи не містять доказів того, що позивач в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору відмовив відповідачу в автоматичній пролонгації договору. Тому договір автоматично продовжив свою дію ще на один рік - до 21.01.2021 включно.

- має місце недобросовісна поведінка позивача.

Договір фактично був підписаний навесні 2019року, а не в січні 2019року як зазначено в ньому. У підписаному відповідачем проекті договору строк дії договору становив 2роки 11місяців. Відповідач отримав від позивача договір, в якому був замінений один із аркушів. У підписаному позивачем договорі строк його дії становив один рік.

Разом з відзивом було подане клопотання про поновлення строку на його подання, оскільки пропуск строку відбувся з причин, що не залежали від відповідача.

В обґрунтування було вказано, що відповідач в період з 26.04.2021 по 21.05.2021 включно знаходився у відпустці, що підтверджується копією наказу від 16.01.2021. 22 та 23 травня 2021 були вихідними днями.

Інтереси відповідача у справі представляє адвокат Биструшкін О.С., який знаходився у відпустці в період з 26.05.2021 по 03.06.2021, що підтверджується копією наказу від 09.01.2021. 04 та 05 червня 2021 були вихідними днями.

Також вказано, що підготовка відзиву потребувала багато часу у зв`язку з - необхідністю підписання та нотаріального посвідчення заяви свідка, пошуком відеозаписів 2019року, придбанням дисків для запису вказаних відео файлів, проживанням відповідача та його представника в різних містах (зустрічі та передача доказів для підготовки та подання відзиву потребували більшої кількості часу).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання відкладене на 13.07.2021.

Позивач 13.07.2021 надав до суду письмові пояснення щодо відзиву на позовну заяву. Позивач зазначає, що відповідачем пропущений строк для подання відзиву до суду.

Позивач стверджує, що з огляду на систематичне порушення умов договорів оренди, відмови від підписання договору на відшкодування земельного податку та сплати вказаного податку, позивачем прийнято рішення про відмову від пролонгації договору оренди від 22.01.20219. Про вказані обставини відповідача повідомлено листом №02-13/1789 від 21.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2021 задоволено клопотання відповідача та поновлений строк на надання відзиву, закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.08.2021.

В судовому засіданні від 02.08.2021 представник позивача розкрив запечатані поштові конверти з нанесеними на них трек номерами 5192504685688, 5192504733089, 5192505117357.

В судовому засіданні від 02.08.2021 представник позивача розкрив запечатані поштові конверти з нанесеними на них трек номерами 5192504685688, 5192504733089, 5192505117357.

Згідно з поясненнями представника позивача, вказані поштові відправлення направлялись на адресу відповідача та були повернені підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу позивача у зв`язку зі спливом строку зберігання.

Після розкриття поштових конвертів позивачем було продемонстровано та озвучено їх зміст. Так, в конверті з трек номером 5192504685688 знаходився лист позивача №02-13/1789 про відмову в пролонгації договору, в конверті з трек номером 5192504733089 – лист №02-13/31, в конверті з трек номером 5192505117357 – претензія №02-13/20.

Позивач вказав, що результат розкриття в судовому засіданні від 02.08.2021 поштових конвертів з нанесеними на них трек номерами 5192504685688, 5192504733089, 5192505117357 ставить під сумнів правдивість відомостей, викладених відповідачем у нотаріально посвідченій заяві від 15.06.2021, та спростовує твердження відповідача про отримання інших документів в поштових конвертах з трек номерами 5192504685688, 5192504733089, 5192505117357 замість листів позивача №02-13/1789, №02-13/31 та претензії №02-13/20.

Представник відповідача вказував, що вказані конверти не долучались до позову та не надавались під час підготовчого провадження.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд установив таке.

Між Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (далі – орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Орочко Сергієм Васильовичем (далі – орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське від 22.01.2018 (далі – договір від 22.01.2018), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення площею 67,0м2, розміщене за адресою: вул. Медична, 28, що перебуває на балансі Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради. Майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює обслуговування населення.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 22.01.2018, підписаний орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем, відповідно до якого на підставі договору оренди орендарю передається в тимчасове користування нежитлове вбудоване приміщення площею 67,0м2, розміщене за адресою: вул. Медична, 28.

Згідно з пунктами 10.1, 10.9 договору від 22.01.2018 цей договір укладено строком на один рік, що діє з 22.01.2018 до 21.01.2019 включно. У разі припинення або розрівняння договору майно протягом трьох днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Докази повернення цього майна за актом-приймання передачі орендарем балансоутримувачу в матеріалах справи відсутні. Згідно з поясненнями представників сторін вказаний акт не складався.

В подальшому, між Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (далі – орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Орочко Сергієм Васильовичем (далі – орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське від 22.01.2019 (далі – договір від 22.01.2019).

Додатковою угодою від 15.07.2019 сторони внесли зміни до договору від 22.01.2019 відносно балансоутримувача (Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради замінений на Управління молоді та спорту Кам`янської міської ради), щодо розміру орендної плати та внесені зміни до розділу 12 договору щодо платіжних та поштових реквізитів сторін.

В пункті 3 додаткової угоди від 15.07.2019 сторони узгодили, що угода набирає чинності з 14.05.2019.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 22.01.2019 (в редакції додаткової угоди від 15.07.2019) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення площею 67,0м2, розміщене за адресою: вул. Медична, 28, що перебуває на балансі управління молоді та спорту Кам`янської міської ради (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить 198296грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору від 22.01.2019 майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює обслуговування населення.

Пунктом 2.1 договору від 22.01.2019 передбачено, що орендар вступив в строкове платне користування майном відповідно до акта приймання передачі від 22.01.2018. Таким чином, сторонами було зафіксовано користування орендарем майном в межах договору від 22.01.2019.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача про відсутність підстав для звільнення приміщення за договором від 22.01.2019, оскільки майно не передавалось йому в користування за цим договором.

В пункті 3.1 договору від 22.01.2019 (в редакції додаткової угоди від 15.07.2019) визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради і становить без ПДВ за перший місяць оренди травень 2019року 1908грн.50коп.

Згідно з пунктами 3.2 – 3.8 договору від 22.01.2019 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку ---- грн. з урахуванням індексу інфляції за --- .

Орендна плата за перший місяць оренди ----- визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за ---.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством,

Орендна плата перераховується до міського бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% відповідно:

1) не пізніше останнього дня місяця за який здійснюється нарахування. В разі відсутності індексу інфляції за розрахунковий місяць перерахування здійснюються в сумі орендної плати визначеної в попередньому місяці (перший місяць оренди - в сумі орендної плати визначеною за результатами конкурсу) та до 20 числа місяця наступного за розрахунковим перераховується скоригована частина суми орендної плати визначена з урахуванням офіційно опублікованого індексу інфляції за розрахунковий місяць.

2) сума заборгованості по орендній платі, яка виникла на-перше число місяця наступного за розрахунковим підлягає корегуванню на індекс інфляції.

Орендна плата, яка перераховується пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно з пунктом 11.3 договору від 22.01.2019 орендар самостійно отримує рахунки, акти звірки та проводить звіряння взаємних розрахунків з орендодавцем/балансоутримувачем.

Пунктом 3.10 договору від 22.01.2019 передбачено, що зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди. Аналогічні положення містились в пункті 3.10 договору від 22.01.2018.

Також в пунктах 5.2 договору від 22.01.2018 та від 22.01.2019 містяться однакові положення щодо обов`язку орендаря протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується орендодавцеві в повному обсязі. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати міському бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить, передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див. п. 3.9 цього договору).

Згідно з поясненнями позивача, орендар сплатив завдаток в межах договору від 22.01.2018 та ця сума була спрямована на погашення заборгованості зі сплати орендної плати. Сум завдатку під час дії договору від 22.01.2019 орендар не сплачував.

Відповідно до пункту 10.1 договору від 22.01.2019 цей договір укладено строком на один рік, що діє з 22.01.2019 до 21.01.2020 включно.

Посилання відповідача на укладення договору від 22.01.2019 на більший строк не підтверджено належними доказами. В матеріалах справи відсутня інша редакція договору від 22.01.2019, підписана обома сторонами.

Пунктом 10.6 договору від 22.01.2019 визначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації орендованого майна орендарем;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

- ліквідації орендаря - юридичної особи;

- у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

- відмови орендодавця від договору у разі несплати орендної плати протягом трьох місяців.

Згідно з пунктами 10.9 – 10.14 договору від 22.01.2019 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

У разі відмови орендодавця у пролонгації договору згідно з чинним законодавством нарахування та сплата за самовільне перебування його на об`єкті оренди не є підставою вважати договір автоматично поновленим на новий строк.

Пунктом 5.10 договору від 22.01.2019 також встановлено, що орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві, збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з пунктом 10.4 договору від 22.01.2019 орендар, який належним чином виконував обов`язки за договором оренди має право на продовження терміну його дії. За місяць до закінчення терміну договору оренди орендар для одержання дозволу на пролонгацію договору оренди нерухомого майна надає орендодавцю наступні документи: заяву на пролонгацію договору; копію договору страхування орендованого приміщення на ризик випадкової загибелі або пошкодження об`єкту оренди; копії дозволів на проведення робіт відповідних служб; інші документи, передбачені законодавством.

У договорі на новий термін можуть бути передбачені зміни на підставі рішень органів місцевого самоврядування, інших нормативних актів відповідно до чинного законодавства.

Звертаючись до суду з позовом про виселення відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28, та стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суми податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп., неустойки в розмірі 38226грн.97коп. з 22.01.2020 по 31.03.2021, позивач наполягає на направленні на адресу відповідача листів з відмовою у пролонгації договору від 22.01.2019 та припиненні у зв`язку з цим дії договору 21.01.2020.

В матеріалах справи містяться листи позивача з доказами їх направлення на адресу відповідача як до, так і після 21.01.2020 (строк закінчення дії договору). Цими листами орендар повідомлявся про відмову від пролонгації договору від 22.01.2019, необхідність погашення заборгованості зі сплати орендної плати та повернення майна за актом приймання-передачі.

Твердження відповідача про те, що тричі замість листів позивача про відмову від договору він отримував інші листи, суд оцінює критично.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на обставини справи, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази в їх сукупності є більш вірогідними. Факт направлення листів позивача №02-13/1789, №02-13/31 на адресу відповідача до закінчення строку дії договору про відмову від пролонгації договору є доведеним.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частинами першою та другою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 Цивільного кодексу України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (в редакції на момент виникнення спірних відносин).

За частиною третьою статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Водночас за частиною другою цієї ж статті у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відсутність такого заперечення як в силу статті 764 Цивільного кодексу України, так і за приписами частини другої статті Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), може мати прояв у «мовчазній згоді» і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

При цьому не слід ототожнювати правовий інститут пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 Цивільного кодексу України та частина третя статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Разом з тим, орендуючи спірне майно, відповідач діє як суб`єкт господарювання в межах господарських правовідносин, забезпечуючи себе необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища.

У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Відповідно до частини першої статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо доведення до орендаря інформації про припинення дії договору, надіславши йому листи.

Наявність відповідних листів орендодавця та належних доказів їх надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами свідчить про добросовісність звернення позивача до відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19.

Таким чином договір від 22.01.2019 припинив свою дію 22.01.2020 відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (в редакції на момент виникнення спірних відносин), за якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню вимоги позивача про виселення відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28.

Позивач також заявив до стягнення суму боргу зі сплати орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суму податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп., неустойку в розмірі 38226грн.97коп. за період з 22.01.2020 по 31.03.2021.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума боргу в розмірі 902грн.30коп. зі сплати орендної плати нарахована за період з 01.01.2020 по 21.01.2020 разом з сумою податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп.

Відповідач не надав доказів сплати вказаних сум та не спростував правомірність вимог позивача в цій частині.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суму боргу в розмірі 902грн.30коп. зі сплати орендної плати нарахована за період з 01.01.2020 по 21.01.2020 та суму податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп.

Відносно суми неустойки в розмірі 38226грн.97коп. за період з 22.01.2020 по 31.03.2021, нарахованої внаслідок порушення відповідачем обов`язку повернути майно після закінчення строку дії договору оренди, суд зазначає наступне.

Пунктом 10.9 договору від 22.01.2019 передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Докази повернення орендарем майна орендодавцю або балансоутримувачу в матеріалах справи відсутні.

Відлік строку для нарахування неустойки має починатись з 27.01.2021. З огляду на викладене, підлягають задоволенню вимоги про стягнення неустойки в розмірі 37796грн.49коп. за період з 27.01.2021 по 31.04.2021. В задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 430грн.48коп. слід відмовити.

На підставі частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради м. Кам`янське до фізичної особи - підприємця Орочко Сергія Васильовича м. Кам`янське про - виселення відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28 та стягнення суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суму податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп., неустойку в розмірі 38226грн.97коп. – задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Орочко Сергія Васильовича м. Кам`янське (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради м. Кам`янське (Ідентифікаційний код: 20268696; місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, проспект Василя Стуса, буд. 10/12) суму боргу зі сплати орендної плати в розмірі 902грн.30коп., суму податку на додану вартість в розмірі 180грн.46коп., неустойку в розмірі 37796грн.49коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 4515грн.03коп.

Виселити фізичну особу - підприємця Орочко Сергія Васильовича м. Кам`янське (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 67,0кв.м., розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 28.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні 02.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.08.2021

Суддя Р.Г. Новікова