Рішення № 98968060, 12.08.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/973/21

Номер провадження 2/341/646/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 серпня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно без участі сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та збільшення розміру стягуваних аліментів.

встановив:

01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та збільшення розміру стягуваних аліментів, в якому просить:

- збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дитини сина ОСОБА_3 до розміру 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем. У цьому шлюбі народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею. На підставі рішення Галицького районного суду від 10 березня 2016 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі по 700,0 грн щомісячно до досягнення сином повноліття. Добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Ухвалою суду від 24 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали надіслано сторонам. У наданий в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка 12 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилась. Через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові. Просить позов задоволити у повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи (а. с. 25).

Відповідач у судове засідання 12 серпня 2021 року не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в установленому законом порядку. На адресу останнього місця проживання відповідача надсилалась поштова кореспонденція із суду, яку відповідач отримав 19 червня 2021 року.

Крім того, відповідачу надсилалась повістка про виклик у судове засідання, призначене на 12 серпня 2021 року, яку відповідно до трекінгу відправлень Укрпошти відповідач отримав 09 серпня 2021 року (а. с. 24).

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки, є день вручення судової повістки під розписку.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим, а документи йому врученими.

Проте своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивачка та відповідач повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, позивачка просила розгляд справи здійснювати без її участі (а. с. 25).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд установив, що відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхніми батьками є ОСОБА_2 , відповідач у справі (а. с. 7-8). Згідно з копією рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі по 700,0 грн щомісячно до досягнення сином повноліття. (а. с. 9).

Відповідно до змісту позову позивачка самостійно утримує дітей, забезпечує усім необхідним. Добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча працездатний та повинен працювати та утримувати своїх дітей.

Після ухвалення рішення про стягнення аліментів пройшов значний проміжок часу, на теперешній час розмір раніше стягнутих аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина значно виросла природньо, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, з якою проживає дитина.

Окрім того, з часу ухвалення аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. А визначений судом розмір аліментів у сумі по 700,0 гривень щомісячно на утримання неповнолітнього сина є недостатнім для задоволення усіх потреб дитини.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує й те, що відповідач працює робітником та робить євроремонти, має стабільний дохід, та позов визнає повністю, про що подав до суду відповідну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; та для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, а саме те, що у позивачки не достатньо коштів для належного забезпечення неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею, і так чи інакше, обов`язок щодо утримання та виховання дітей переважно лежить на позивачці, доказів протилежного відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо збільшення розміру аліментів обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю та необхідно збільшити розмір стягуваних аліментів з відповідача з 700 грн до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, з відповідача на користь позивачки необхідно стягувати аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка звільнена від сплати судового збору, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує судовий збір з відповідача.

На підставі ст. ст. 150, 180, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 272-273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та збільшення розміру стягуваних аліментів задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 01 червня 2021 року.

З часу набрання законної сили судовим рішенням у цій справі стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку досягнення дитиною повноліття.

З часу набрання законної сили судовим рішенням у цій справі припинити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Визначений розмір аліментів щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 908,0 гривень судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його скасування.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2021 року.

Учасники:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:М. Р. Мергель