Ухвала суду № 98964728, 05.08.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16578/20

Провадження №2-п/369/82/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Вець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року у цивільній справі №369/16578/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача: виконуючий обов`язки директора підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року директор Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі №369/16578/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача: виконуючий обов`язки директора підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свою заяву про перегляд заочного рішення заявник мотивував тим, що зазначене вище рішення суду отримав 02 червня 2021 року після направлення його засобами електронного зв`язку з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

Також ОСОБА_2 вказує у поданій заяві, що Ухвалою суду від 04 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання було призначено на 18 лютого 2021 року. Разом з ухвалою про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду Відповідач - ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» не отримав від суду копії позовної заяви та копії доданих до неї документів по справі №369/16578/20. На адресу підприємства від Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов лише супровідний лист та копія ухвали від 04 січня 2021 року, що зареєстрований за вхід. №67/1.01-17 від 29 січня 2021 року.

15 лютого 2021 року, Відповідачем на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області була направлена заява про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів та відкладення розгляду справи, до якої були додані документи, що витребовувались судом ухвалою від 04 січня 2021 року.

01 березня 2021 року, Відповідачем за вхід. №160/1.01-17 була отримана судова повістка про призначення розгляду справи на 05 квітня 2021 року.

10 березня 2021 року, за вхід. №257/1/1.01-17, Відповідач отримав від суду копію позовної заяви з додатками. До позовної заяви ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України не було додано документи, що підтверджували сплату судового збору.

19 березня 2021 року, Відповідачем на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області була направлена заява про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху у зв`язку з несплатою останньою судового збору, вихід. №288/1.01-13 від 19 березня 2021 року.

Інших документів та судової повістки про призначення розгляду справи на 14 квітня 2021 року від суду до ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» не надходило.

05 серпня 2021 року представник позивача через канцелярію суду зареєстрував заяву, відповідно до якої просив суд проводити судове засідання у його відсутності, просив суд заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Інші сторони у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, в межах розгляду заяви, приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування заочного рішення необхідно встановити як поважність причини неявки у судове засідання та (або) повідомлення про причини неявки, так і поважність причин неподання відзиву відповідачем, і наявність істотного значення доказів, на які посилається відповідач, для правильного вирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених частин зазначених умов.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що жодна з наведених підстав для скасування заочного рішення і більш того їх сукупність у заяві про перегляд заочного рішення відсутні.

По - перше, відсутність поважних причин неявки в судове засідання.

Директор Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_2 у своїй заяві підтвердила, що підприємство було повідомлене про дати проведення судових засідань 18 лютого 2021 року, 05 квітня 2021 року.

Щодо судового засідання, яке відбулося 14 квітня 2021 року, то суд звертає увагу, що згідно Довідки про доставку електронного листа «Судова повістка-повідомлення про виклик на судове засідання в цивільній справі №369/16578/20 було надіслано 05 квітня 2021 року одержувачу ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на його електронну адресу puscha_v@ukr.net. Документ доставлено до електронної скриньки: 05 квітня 2021 року о 18 год. 18 хв. 41 с.

В той же час, за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Доказів поважності причин неявки представник відповідача не подавав. Суд звертає увагу на той факт, що заява про перегляд заочного рішення містять загалом ідентичні доводи та неточні дані про карантинні обмеження які на їх думку, унеможливлюють прибуття до суду та не повідомлення про дату проведення судового засідання, хоча матеріали вказаної цивільної справи містять підтвердження про належне повідомлення відповідача та третьої особи про проведення судових засідань, також суд відзначає, що за чотири місяці розгляду вказаної справи представник відповідача жодного разу не звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, що в чергове вказує на його не заінтересованості в розгляді даної справи і провокування затягування розгляду.

До того ж представник Відповідача не звертався до суду із клопотаннями про забезпечення участі у розгляді справи в режимі відеоконференції, до суду особисто не з`являлись.

В той же час, провадження у даній цивільній справі було відкрите у січні 2021 року, а отже, ще до оголошення карантину.

Таким чином вбачається, що представник відповідача та третьої особи систематично не з`являлись в судові засідання з метою затягнути розгляд даної цивільної справи в суді.

Саме, на неповажність причин пропуску судового засідання та зловживання зі сторони Відповідача своїми процесуальними правами послався представник Позивача, звертаючись до суду з заявою про заочний розгляд справи.

Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв`язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв`язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06 серпня 2018 року, справа №552/2378/17).

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність, нечесність, відсутність відкритості поведінки, відсутністповаги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, сторони у розумінніінтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

У зв`язку з наведеним, ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань, враховуючи відсутність клопотання про участь в режимі відеоконференцїі, беручи до уваги те, що в постанові від 16 липня 2020 року Верховний Суд висловив позицію про те, що саме адаптивний карантин не є перешкодою для прибуття у суд, суд дійшов до обґрунтованого та законного висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Відповідача.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов`язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Виходячи з викладеного, та відсутності усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви директора Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року у цивільній справі №369/16578/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача: виконуючий обов`язки директора підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення даної ухвали до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя: І.О. Фінагеєва