Ухвала суду № 98963283, 12.08.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8226/16-к

Провадження № 1-кп/592/22/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі колегії суддів:

головуючого: судді Бичкова І. Г. , суддів: Фоменко І. М. , Хитрова Б. В. ,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,

прокурора: Ємця Д. С. ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 : адвоката Третьякова С. М. ,

захисниці обвинуваченого ОСОБА_2 : адвоката Кондратенко С. Ю. ,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми матеріали кримінального провадження № 12014200000000166, відомості за якими 12.07.2014 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувальному акту із зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200000000166 від 12.07.2014 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, в березні – на початку квітня 2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , направленою на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_1 прийшов до заступника начальника Сумського управління АТ “УкрСіббанк” ОСОБА_3 , в його службовий кабінет, який знаходився у приміщенні банку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Використовуючи довіру ОСОБА_3 до себе, що виникла на ґрунті тривалих відносин, як постійного клієнта та одного з керівників банку, ОСОБА_1 , з метою введення в оману ОСОБА_3 та привласнення його коштів шляхом вчинення шахрайських дій відносно останнього, розповів ОСОБА_3 вигадані обставини про те, що начебто на сесії Сумської міської ради розглядатиметься питання з приводу виділення в районі вул. Низівської м. Суми території під земельні ділянки по 0,1 га у власність громадянам для будівництва особистого житла, а також про те, що начебто він веде пошук осіб, які бажають отримати земельні ділянки в зазначеному районі та займається питанням щодо виділення їм Сумською міською радою земельних ділянок з документальним оформленням. Після цього ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 скористатися його допомогою у вирішенні питання про виділення земельної ділянки у власність для будівництва житла Сумською міською радою та її документальним оформленням. Збудивши зацікавленість у ОСОБА_3 в отриманні земельної ділянки у власність, скориставшись вдаваною допомогою ОСОБА_1 , він пообіцяв познайомити ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , який начебто під контролем ОСОБА_1 буде безпосередньо займатися збиранням та оформленням всіх необхідних документів для вирішення зазначеного питання, а також покаже на місцевості земельні ділянки. Крім того, вводячи ОСОБА_3 в оману, з метою привласнення коштів останнього, під приводом надання допомоги у вирішенні питання щодо отримання земельної ділянки у власність від Сумської міської ради, ОСОБА_1 переконав ОСОБА_3 у необхідності передачі коштів ОСОБА_2 під вигаданим приводом про необхідність подальшої передачі грошей в якості хабара їх знайомим службовим особам Сумської міської ради за позитивне вирішення питання про виділення у власність земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що про загальну необхідну суму коштів для дачі хабарів та офіційних платежів, пов`язаних з оформленням земельної ділянки, ОСОБА_3 сповістить ОСОБА_2 . Ввівши в оману ОСОБА_3 щодо своїх справжніх намірів та отримавши від нього згоду, ОСОБА_1 того ж дня близько 14 години у вищезазначеному приміщенні познайомив ОСОБА_3 з ОСОБА_2 . При цьому, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , направленою на заволодіння коштами ОСОБА_3 , шляхом вчинення шахрайських дій, ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_3 про те, що начебто ОСОБА_2 ці кошти потрібні для вирішення питання зі службовими особами Сумської міської ради для позитивного прийняття рішення сесією Сумської міської ради з приводу виділення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , і що саме ОСОБА_2 повідомить ОСОБА_3 про суму необхідних коштів для цього.

Наступного дня, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , направленою на заволодіння коштами ОСОБА_3 , шляхом вчинення шахрайських дій, ОСОБА_2 показав ОСОБА_3 на місцевості та на схемі пустир, розташований біля вул. Низівській м. Суми, видаючи за місце, виділене Сумською міською радою під земельні ділянки у власність громадянам, а також повідомив про необхідність передати ОСОБА_2 кошти в сумі 6000 доларів США двома частками по 3000 доларів США начебто для подальшої передачі службовим особам за сприяння у вирішенні питання про прийняття позитивного рішення на сесії міської ради про виділення земельної ділянки та на витрати, пов`язані з оформленням земельної ділянки. Перепитавши у ОСОБА_1 про достовірність інформації, отриманої від ОСОБА_2 , та отримавши підтвердження, гарантії та запевнення ОСОБА_1 у необхідності передачі ОСОБА_2 зазначеної суми коштів, ОСОБА_3 погодився на пропозицію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Про своє рішення отримати земельну ділянку у власність під будівництво житла від Сумської міської ради ОСОБА_3 повідомив свого колегу по роботі ОСОБА_4 , а той, в свою чергу, ОСОБА_5 , які теж виявили бажання отримати земельні ділянки. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про зацікавленість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в отриманні земельних ділянок в зазначеному районі.

Діючи повторно, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , не зупиняючись на намірі заволодіти коштами ОСОБА_3 та після повідомлення останнім про бажання отримати земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою отримати найбільше грошових коштів, вчинили також шахрайські дії відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під приводом надання ними уявної допомоги у вирішенні питання про виділення Сумською міською радою у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, не пояснюючи своїх справжніх намірів, повідомив ОСОБА_3 про наявну можливість у вирішенні питання щодо виділення Сумською міською радою за вказаною схемою земельних ділянок у власність іншим особам, в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 називати своїм знайомим суму в 12000 доларів США за одну земельну ділянку 0,1 га, замість 6000 доларів США, та організувати для них зустріч з ним для передачі коштів, обіцяючи, що з зазначеної суми частина коштів, а саме: 6000 доларів США буде розподілена між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_3 , розраховуючи на зменшення для нього суми коштів, необхідної для вирішення питання у виділення Сумською міською радою земельної ділянки, погодився на вказану пропозицію ОСОБА_2 та повідомив ОСОБА_4 про те, що начебто ОСОБА_2 може вирішити питання про виділення Сумською міською радою земельних ділянок у власність через своїх знайомих службових осіб, шляхом дачі їм хабарів, а також про те, що начебто для вирішення цього питання необхідно 12000 доларів США за ділянку. Крім того ОСОБА_3 , який 21.11.2011 року був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. “в” ст. 1 Закону України “Про амністію” № 660-VI від 12.12.2008 року та кримінальне провадження у справі відносно якого було закрито, показав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пустир, розташований біля вул. Низівської в м. Суми, який йому раніше показував ОСОБА_2 , як начебто місце, виділене під земельні ділянки громадянам.

На початку квітня 2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, в своєму службовому кабінеті, що знаходився в приміщенні банківської установи, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 познайомив ОСОБА_2 з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_2 , діючи з ОСОБА_1 за попередньою змовою, направленою на привласнення коштів громадян, шляхом вчинення відносно них шахрайських дій, використовуючи довірливі стосунки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , який своїм колегам попередньо повідомив інформацію - яка сприяла шахрайським діям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у введенні їх в оману, а саме: те, що ОСОБА_3 сам користується послугою ОСОБА_2 у вирішенні питання щодо виділення Сумською міською радою земельної ділянки у власність під будівництво житла, а також назвав суму необхідних коштів в 12000 доларів США, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вигадану інформацію, що начебто він має зв`язки зі службовими особами в Сумській міській раді і через них може вирішити питання щодо прийняття позитивного рішення на сесії міської ради про виділення земельних ділянок у власність під будівництво житла за 12000 доларів США за кожну ділянку площею 0,1 га, при цьому зазначена сума грошей начебто буде використана частково для передачі службовим особам Сумської міської ради в якості неофіційної винагороди за сприяння у вирішенні питання на сесії міської ради щодо виділення у власність земельної ділянки, а частково на витрати пов`язані з її документальним оформленням. Крім того ОСОБА_2 вводячи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в оману переконав їх з приводу того, що отримати земельні ділянки безкоштовно не можливо із-за бюрократичних перепон, та у необхідності скористатися саме його пропозицією і послугами у вирішенні питання щодо виділення земельних ділянок, шляхом дачі хабарів службовим особам Сумської міської ради через нього.

Будучи введеними в оману спільними шахрайськими діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , направленими на заволодіння та привласнення коштами ОСОБА_3 в сумі 6000 доларів США, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 12000 доларів США, під вигаданим приводом надання уявної допомоги у вирішенні питання з приводу виділення Сумською міською радою земельних ділянок зазначеним особам, за домовленістю про передачу зазначеної суми коштів частками, а саме: першої половини – до отримання документу, що підтверджує ухвалення рішення сесією Сумської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а другу половину – після отримання зазначеного документу, 24.04.2008 року опівдні, у невстановлений органом досудового розслідування час, в приміщенні офісу приватного нотаріуса, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 15150 грн. , а ОСОБА_4 передав 6000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 30300 грн. . 15.05.2008 року у невстановлений органом досудового розслідування час, в приміщенні офісу приватного нотаріуса, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 6000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 30300 грн. .

19.08.2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, продовжуючи раніше узгоджені з ОСОБА_1 спільні шахрайські дії, направлені на заволодіння другою половиною коштів, отриманою від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в приміщенні офісу банку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підроблені рішення сесій міської ради про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянок на їх імена за № 1659-МР, № 1660-МР, № 1658-МР, № 1660-МР від 30.07.2008 року та, вводячи їх в оману, ОСОБА_2 переконав у необхідності передачі другої половини коштів за вирішення питання про виділення міською радою земельних ділянок у їх власність.

У той же день, тобто 19.08.2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, будучи введеними в оману спільними шахрайськими діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , направленими на заволодіння та привласнення коштами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , в приміщенні офісу банку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , потерпілі передали ОСОБА_2 другу частину обумовленої суми коштів, а саме: ОСОБА_3 – 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 14529,30 грн. , а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 по 6000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить по 29058,60 грн. .

Крім того, під час вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 продовжуваного злочину відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , охопленого єдиним умислом, направленим на заволодіння їхніми коштами, після отримання від зазначених потерпілих першої половини коштів, внаслідок вчинення відносно них шахрайських дій, у червні 2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , направленою на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме: коштами ОСОБА_3 , використовуючи довіру останнього до себе, що виникла внаслідок вчинення попередніх шахрайських дій відносно нього, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про те, що має можливість вирішити питання про виділення у власність ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_7 двох земельних ділянок, розташованих на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району, використовуючи свої знайомства з керівництвом Сумської районної державної адміністрації та з головою Нижньосироватської сільської ради, шляхом надання представникам влади хабара. Крім того ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про те, що для вирішення питання про виділення у власність двох земельних ділянок розміром по 25 соток кожна, ОСОБА_3 необхідно передати ОСОБА_2 10000 доларів США, з розрахунку по 5000 доларів США за одну земельну ділянку, з яких частина коштів буде використана ОСОБА_2 нібито для дачі хабара представникам влади в якості винагороди за сприяння у виділенні земельних ділянок у власність, а інша частина коштів піде на витрати, пов`язані з розробкою проектів та документальним оформленням земельних ділянок у власність. Перепитавши у ОСОБА_1 про достовірність інформації, отриманої від ОСОБА_2 , та отримавши підтвердження, гарантії та запевнення ОСОБА_1 у необхідності передачі ОСОБА_2 зазначеної суми коштів, ОСОБА_3 погодився на пропозицію ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Після цього, в середині червня 2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, біля приміщення банку АТ “УкрСіббанк” , розташованого за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. 13, будучи введеним в оману стосовно справжніх намірів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 під особисті запевняння та гарантії ОСОБА_1 у виконанні взятих ними зобов`язань щодо вирішення питання про виділення Нижньосироватською сільською радою Сумського району двох земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_7 , розташованих на території села Нижня Сироватка Сумського району, гроші в сумі 10000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 48500 грн. .

З метою приховування злочинних намірів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , направлених на заволодіння коштами ОСОБА_3 , шляхом вчинення відносно нього шахрайських дій, в середині листопада 2008 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 підроблені копії рішень сесії Нижньосироватської сільської ради Сумського району без реєстраційного номеру від 15.07.2008 року про дозвіл на розробку проектів землевідведення по АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , повторно, шляхом вчинення спільних шахрайських дій, направлених на незаконне заволодіння коштами потерпілих, заволоділи коштами ОСОБА_3 в сумі 16000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 78179,30 грн. , та більше ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим заподіяли потерпілому майнову шкоду у значному розмірі.

Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , повторно, шляхом вчинення спільних шахрайських дій, охоплених єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 12000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 118717,20 грн. , та більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим заподіяли потерпілим майнову шкоду у великих розмірах. Вказаними коштами ОСОБА_1 з ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні коштами ОСОБА_3 в сумі 78179,30 грн. , вчиненими повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) , передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, кваліфікуючими ознаками якого є вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

Своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні коштами ОСОБА_3 в сумі 78179,30 грн. , вчиненими повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) , передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, кваліфікуючими ознаками якого є вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

Своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні коштами ОСОБА_4 в сумі 59358,60 грн. та ОСОБА_5 в сумі 59358,60 грн. , а всього на загальну суму 118717,20 грн. , вчиненими повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) , передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, а саме: шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, кваліфікуючими ознаками якого є вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах.

Своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні коштами ОСОБА_4 в сумі 59358,60 грн. та ОСОБА_5 в сумі 59358,60 грн. , а всього на загальну суму 118717,20 грн. , вчиненими повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) , передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, а саме: шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, кваліфікуючими ознаками якого є вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах (т. 4 а. п. 1-15) .

23.06.2021 року захисниця обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Кондратенко Світлана Юріївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання по справі № 592/8226/16-к про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, в якому вона зазначила про те, що в провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200000000166 від 12.07.2014 року, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України. 16.06.2021 року прокурор у кримінальному провадженні Ємець Д. С. склав обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням, відповідно до якого перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України (за епізодом у незаконному заволодінні коштами ОСОБА_3 в сумі 78179,30 грн. ) та на ч. 3 ст. 190 КК України (за епізодами у незаконному заволодінні коштами ОСОБА_4 в сумі 59358,60 грн. та ОСОБА_5 в сумі 59358,60 грн. , а всього на загальну суму 118717,20 грн. ) . В обвинувальному акті зазначено про те, що 24.04.2008 року в приміщенні офісу приватного нотаріуса, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, буд. 2, ОСОБА_2 було передано ОСОБА_3 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 15150 грн. , а ОСОБА_4 6000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на час вчинення злочину становить 30300 грн. . 15.05.2008 року у невстановлений органом досудового розслідування час в приміщенні офісу приватного нотаріуса, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 2 ОСОБА_2 було передано ОСОБА_5 6000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на час вчинення злочину становить 30300 грн. . 19.08.2008 року в приміщенні офісу банку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , потерпілі передали ОСОБА_2 другу частину обумовленої суми коштів, а саме: ОСОБА_3 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на час вчинення злочину становить 14529,30 грн. , а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 6000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на час вчинення злочину становить 48500 грн. . В середині червня 2008 року у невстановлений органом досудового розслідування день та час, біля приміщення AT “УкрСіббанк” , розташованого за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. 13, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 10000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на час вчинення злочину становить 29058,60 грн. . Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 повторно, шляхом вчинення спільних шахрайських дій, направлених на незаконне заволодіння коштами потерпілих, заволоділи коштами ОСОБА_3 в сумі 16000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на час вчинення злочину становить 78179,30 грн. та в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинили потерпілому майнову шкоду в значному розмірі. Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , повторно, шляхом вчинення спільних шахрайських дій, охоплених єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння коштами потерпілих, заволоділи коштами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 12000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на час вчинення злочину становить 118717,20 грн. та в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинили потерпілим майнову шкоду у великих розмірах. Вказаними коштами на власний розсуд розпорядилися ОСОБА_1 з ОСОБА_2 . Заволодіння коштами потерпілих відбувалося в період часу з 24.04.2008 року до 19.08.2008 року. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину. Санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років. Санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність) , за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяті тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК Україна, відноситься до нетяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність) , за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, відноситься до тяжких злочинів. На даний час закінчився строк давності для притягнення її підзахисного до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки пройшло понад п`ять років, а фактично – понад десять років з часу вчинення інкримінованих злочинів. Крім того, закінчився строк давності для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки пройшло понад десять років з часу вчинення інкримінованих злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Враховуючи те, що з часу вчинення інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України, пройшло понад десять років, керуючись ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ч. 4 ст. 286 КПК України, ст. 350 КПК України, вона просила кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200000000166 від 12.07.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України, закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності (вхідний № 23589/21 від 23.06.2021 року) (а. п. 243, 244) .

11.08.2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Третьяков Сергій Миколайович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про закриття судової справи у зв`язку з закінченням строків притягнення особи до кримінальної відповідальності, в якому він зазначив про те, що 07.09.2016 року у відношенні ОСОБА_1 було складено обвинувальний акт, який було направлено до суду. Починаючи з 2016 року в суді перебуває дана справа за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України. Згідно обвинувального акту від 07.09.2016 року ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 190 КК України у вчиненні умисних злочинів відносно заволодіння у 2007 і 2008 роках майном потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також за ч. 4 ст. 190 КК України у вчиненні умисних злочинів відносно заволодіння майном ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК та за ч. 4 ст. 190 КК України. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.03.2021 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за фактом вчинення кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, було закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 16.06.2021 року прокурор уточнив зміст обвинувального акту, в результаті чого сторона обвинувачення зняла із ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України щодо причетності до вчинення злочинів у відношенні громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , змінивши кваліфікацію обвинувачення на ч. 3 ст. 190 КК України щодо вчинення спільно із ОСОБА_2 злочинів у відношенні потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та обвинувативши ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України у вчиненні спільно із ОСОБА_2 злочину відносно потерпілого ОСОБА_3 . Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК та за ч. 3 ст. 190 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник звертають увагу колегії суду щодо суті обвинувального акту від 16.06.2021 року у відношенні ОСОБА_1 , а саме: - кожний із потерпілих ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ) заявили окремі вимоги про відшкодування матеріальної шкоди виключно до ОСОБА_2 ; - взаємовідносини із потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та отримання грошових коштів мав лише ОСОБА_2 ; - досудовим розслідуванням під час одночасних допитів (очних ставок) із застосуванням відеозапису допитів були отримані докази про відсутність з боку ОСОБА_1 будь-яких дій у відношенні до потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як і відсутності фактів змови із Гетьманським по заволодінню коштами вказаних осіб, так і фактів передачі ОСОБА_2 коштів ОСОБА_1 ; - прокурором у обвинуваченні фактично заявляється припущення про те, що ОСОБА_1 діяв спільно із ОСОБА_2 по заволодінню коштами потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проте докази з цього приводу у матеріалах справи відсутні. Закінчення строків притягнення особи до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник звертаються до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків, протягом яких особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Згідно змісту уточненого обвинувального акту від 16.06.2021 року ОСОБА_1 обвинувачується: 1. За ч. 2 ст. 190 КК України у вчиненні злочину відносно заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_3 . 2. За ч. 3 ст. 190 КК України у вчиненні злочину відносно заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Таким чином, обвинуваченням дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України та за ч. 3 ст. 190 КК України. Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Діяння ОСОБА_1 у відношенні до ОСОБА_3 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. За ст. 12 КК України інкримінований обвинуваченому злочин за ч. 2 ст. 190 КК класифікується як нетяжкий злочин. Також діяння ОСОБА_1 у відношенні до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 190 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. За ст. 12 КК України інкримінований обвинуваченому злочин за ч. 3 ст. 190 КК класифікується як тяжкий злочин. У відповідності до положень ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років – у разі вчинення тяжкого злочину. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” № 12 від 23.12.2005 року встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Враховуючи вищенаведене, зокрема, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України) , з моменту вчинення якого станом на день ухвалення судового рішення минуло більше 13 (тринадцяти) років, відтак слід задовольнити клопотання ОСОБА_1 про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, перебуває на обліку у лікаря-психіатра. Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України та згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд вправі звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити на підставах, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, тобто особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло відповідно п`ять та десять років. Сам ОСОБА_1 не заперечує проти закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (у зв`язку з закінченням строків давності) . Таким чином, враховуючи те, що з дня порушення кримінальної справи минув тринадцятирічний строк, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284, 286, 288, 350 КПК України, він просив: 1. На підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 2. Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 та зняти арешт із банківських рахунків (№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_1 (валютний) , № НОМЕР_2 ) , відкритих у відділенні № 655 АКІБ “УкрСіббанк” , юридична адреса станом на 2009 рік: м. Харків, пр-т Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, накладений 16.02.2009 року на підставі постанови Зарічного районного суду м. Суми від 13.02.2009 року у справі № 4-149/2009. На даний час назва та юридична адреса банківської установи є наступними: АТ “Укрсіббанк” , адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005 (вхідний № 29712 від 11.08.2021 року) (т. 4 а. п. 28-30) .

В судовому засіданні захисники обвинувачених підтримали свої клопотання, просили їх задовольнити у повному обсязі, звільнити їхніх підзахисних від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закрити кримінальне провадження № 12014200000000166 від 12.07.2014 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотань захисників обвинувачених про звільнення їхніх підзахисних від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та не заперечував проти закриття кримінального провадження № 12014200000000166 від 12.07.2014 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачені підтримали клопотання своїх захисників та просили звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження за їх обвинуваченням у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, у зв`язку з їх звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Вислухавши клопотання та думку захисників обвинувачених, думку обвинувачених, думку прокурора, дослідивши долучені до кримінального провадження документи та копії документів, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд першої інстанції – районний у місті суд, який має право постановити ухвалу про закриття кримінального провадження.

Кожен має право, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього в найкоротший строк було закрите.

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.

Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Ч. 2 ст. 190 КК України передбачена кримінальна відповідальність за шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - яке карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ч. 3 ст. 190 КК УКраїни передбачена кримінальна відповідальність за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - яке карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Із змісту п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” № 12 від 23.12.2005 року вбачається, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до КПК України таке звільнення є обов`язковим.

Враховуючи те, що з дня вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нетяжких злочинів та до дня набрання вироком законної сили минуло більш як 10 (десять) років, оскільки до закінчення зазначених в п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України строків вони не вчинили новий нетяжкий, тяжкий або особливо тяжкий злочин, враховуючи те, що звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом, враховуючи те, що за наявності передбачених ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, враховуючи те, що ст. 49 КК України передбачає імперативне та безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності, відтак колегія суддів дійшла висновку про доцільність, можливість та необхідність звільнення обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

При постановлені даної ухвали колегією суддів були враховані правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 665/2387/14-к, провадження № 51-240км18, із змісту якої вбачається, що для правильного обчислення строків давності необхідно визначити момент початку строку і його закінчення. Таким початком строку є вчинення особою злочину, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74266309, http://reyestr.court.gov.ua/Review/74262204) .

При постановленні даної ухвали колегія суддів врахувала правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19, згідно якій звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком, а не правом суду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836398) .

При постановленні даної ухвали колегія суддів врахувала правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі № 373/3768/13-к, провадження № 51-6336км20, згідно якій відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. З системного аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності – це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання. Відповідно до положень ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, зокрема, три роки — у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років та особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся) . Згідно з ч. 5 ст. 74 КК на підставах, передбачених ст. 49 КК України, особа також може бути звільнена судом від покарання (http://reyestr.court.gov.ua/Review/97517621) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 284-286, 288, 375, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 49, 190 КК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Третьякова Сергія Миколайовича про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Кондратенко Світлани Юріївни про звільнення її підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через суд, який ухвалив судове рішення, – Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Головуючий: І.Г. Бичков

Судді: Б.В. Хитров

І.М. Фоменко