Рішення № 98961813, 13.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2-а/522/355/21

Справа № 522/14219/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Бойко А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286, 288 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове повернення до країни походження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та просить: скасувати постанову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 28.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення щодо громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , закрити справу про адміністративне правопорушення; скасувати рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 було виявлено не співробітниками УСР ДСР в Одеській області, як зазначено в протоколі, а співробітниками патрульної поліції, які винесли позивачу постанову серії ЕАО №4551582 за керування транспортним засобом без посвідчення водія. До приїзду адвоката ОСОБА_2 на місце зупинення ОСОБА_1 співробітники УСР ДСР в Одеській області незаконно утримували останнього без складення відповідного протоколу про затримання. Посвідка на тимчасове проживання в Україні закінчилася 25.05.2020 року, тобто в період дії карантину, тому застосування заходів адміністративного стягнення до ОСОБА_3 було заборонено.

Підстав для скасування рішення про примусове повернення до країни походження в позові не наведено.

Ухвалою суду від 30.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 04.08.2021 року провадження у справі відкрите, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 12.08.2021 року.

До суду 11.08.2021 року надійшов відзив Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, згідно якого просять відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивача було виявлено та доставлено до приміщення ГУ ДМС України в Одеській області співробітниками УСР ДСР в Одеській області. Вказує, що позивач прибув та знаходився в ГУ ДМС України в Одеській області добровільно, тому протокол про його затримання не складався. Протокол, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена відповідно до вимог чинного законодавства, містить всі необхідні дані. Рішення про примусове повернення також ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства, позивач виявив бажання добровільно повернутися в країну походження.

У судовому засіданні 12.08.2021 року було долучено відзив до матеріалів справи. ОСОБА_1 та його представник Каразейська Є.Д. підтримали позовні вимоги, представник вказувала на порушення чинного законодавства при складені протоколу про адміністративне правопорушення.

Представники відповідача Білоконь Н.О. та Саркісян А.Р. заперечували проти позову у повному обсязі.

У зв`язку з закінченням часу для розгляду даної справи, розгляд справи було відкладено на 13.08.2021 року.

У судовому засіданні 13.08.2021 року представники відповідача Білоконь Н.О. та Саркісян А.Р. заперечували проти задоволення позову.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно ч.1-2 ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Судом встановлено, що головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Карай Максимом Юрійовичем 28.07.2021 року складено протокол серії ПР МОД №005315, відповідно до якого 28.07.2021 року о 15:00 за адресою: м. Одеса, Адміральський проспект, 22 співробітниками УСР ДСР в Одеській області було виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставлено до ГУ ДМС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64, який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 . Протокол підписано особою, яка склала протокол – ОСОБА_5 та особою стосовно якої складено протокол –

ОСОБА_6 відзначити, що проживання без документів на право проживання в Україні є триваючим правопорушення, а вимоги зазначати в протоколі осіб, які виявили правопорушення не передбачені ст. 256 КУпАП.

Посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол відзначені.

Дійсно, з постанови серії ЕАО №4551582 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що сержантом поліції Гальчинською Катериною Валеріївною інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області 28.07.2021 року о 13:28 год. за адресою: АДРЕСА_1 розглянуто справу про адміністративне правопорушення та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Складення постанови о 13:28 год. не перешкоджає виявленню позивача о 15:00 год. саме співробітниками УСР ДСР в Одеській області. Крім того, факт того хто виявив ОСОБА_3 раніше не впливає на факт складення протоколу за порушення ст. 203 КУпАП, тобто проживання без документів на право проживання в Україні.

Крім того, з акту приймання-передачі іноземця або особи без громадянства від 28.07.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 було передано лейтенантом поліції Рибак Володимиром 2-го відділу УСР ДСР для встановлення особи головному спеціалісту відділу міграційного контролю Оганезова С.С.

Заступником начальника Головного управління – начальником Управління Максименко Анатолієм Васильовичем розглянувши справу про адміністративне правопорушення прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ч.1 ст.203 КУпАП у розмірі 1700 грн., що оформлено постановою серії ПН МОД №005374 від 28.07.2021 року. У постанові відзначено про обставини, які пом`якшують відповідальність, такими є: щире розкаяння та неповнолітня дитина на території України.

ОСОБА_7 оплатив штраф у розмірі 1700 грн. того ж дня 28.07.2021 року.

Також 28.07.2021 року ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення №153 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджану ОСОБА_1 та зобов`язано останнього покинути територію України до 01.08.2021 року.

Посилання представника позивача на незаконне тримання ОСОБА_1 не підтверджується матеріалам справи.

Частина 1 статті 203 КУпАП передбачає відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» закріплено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов`язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Як вказують сторони ОСОБА_4 прибув на територію України легально 13.09.2019 року через пункт пропуску Старокозаче.

Як стверджує представник позивача посвідка на право проживання позивача на території України вичерпала свою дію 25.05.2020 року. Копії такої посвідки до матеріалів справи долучено не було.

Крім того, є безпідставним посилання позивача на не застосування адміністративної відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину.

Відповідно до ч. 4 прикінцевих положень Закону України № № 530-IX від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено, що до іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання у зв`язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину. Оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у період дії карантину здійснюється за місцем звернення особи.

Вищевказана норма стосується іноземців, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання у зв`язку із введенням карантину.

Позивач не звертався до відповідача з заявою про обмін чи продовження дії посвідки, не вказує на обставини, які могли перешкодити такому зверненню та не вказує навіть на намір звернення з заявою про продовження дії посвідки на право проживання на територію України.

За нормою п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант – це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» біженець – це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Відповідно вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Жодної інформації по країні походження не представлено, підстав побоюватися за життя та безпеку позивача в країні належності не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, на підставі повно з`ясованих обставин справ, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та рішення про примусове повернення в країну походження є законною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ч. 1 ст. 203 КУпАП, ст.ст. 71, 72, 74, 77, 90, 91, 268-271, 286, 288 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт громадянина Азербайджану № НОМЕР_1 від 06.11.2013 року, місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове повернення до країни походження – залишити без задоволення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 13.08.2021 року.

Суддя В.Я. Бондар