Рішення № 98955678, 29.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 428/212/21

Провадження № 2/522/6233/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 липня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Гаркуші Є. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області звернулося Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.04.2010 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. Окрім того, відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 8 000 грн.

Відповідач погодився, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк посилається на п. 2.1.1.2.3 Договору, відповідно до якого відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

У редакції Умов та правил, яка почала діяти з 01.03.2019 відповідно до п. 2.1.1.2.12 впроваджено, що у разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Посилаючись на те, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого станом 09.11.2020 утворилась заборгованість у розмірі 19 218, 21 грн, яка складається з: 12 797, 53 грн - заборгованість за кредитом, в тому числі: 12 797, 53 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5 568, 95 грн - заборгованість за простроченими відсотками та 851, 73 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України.

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 13.04.2010 року в сумі 19 218, 21 грн, а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 березня 2021 року матеріали позовної заяви направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Приморського районного суду м. Одеса у зв`язку з тим, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , що територіально належить до Приморського району міста Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник АТ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 11 травня, 07 червня та 29 липня 2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Виклик у судові засідання відповідача здійснювався шляхом направлення повісток за його зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2021 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 13.04.2010 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а. с. 16) та довідку про «Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» (а. с. 17).

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Також підписуючи заяву, відповідач підтвердив, що ознайомлений і згоден з договором про надання банківських послуг, а також позичальник зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті ПриватБанку, www.privatbank.ua, та знайомитися з їх змінами, окрім того, у довідці про «Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» відповідач підтвердив, що він ознайомлений з фінансовими умовами надання платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду та прикладами розрахунку суми виплат за використання кредитних коштів.

Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яку було підписано ОСОБА_1 13.04.2010, базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору - 2,5 % на місяць, розмір щомісячних платежів становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) = (базова процентна ставка по договору) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. за місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту чи процентам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. та більше. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, становить 500 гривень + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій (а. с. 17).

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк», між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н, за яким останньому були надані кредитні картки № НОМЕР_1 , дата відкриття 19.04.2010, термін дії 02/14, № НОМЕР_2 , дата відкриття 30.12.2011, термін дії 10/15, № НОМЕР_3 , дата відкриття 13.04.2012, термін дії 10/15, № НОМЕР_4 , дата відкриття 11.10.2015, термін дії 10/19, № НОМЕР_4 , дата відкриття 11.10.2015, термін дії 10/19, № НОМЕР_5 , дата відкриття 30.05.2017, термін дії 02/21 (а. с. 14).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 старт карткового рахунку 19.04.2010 (№ НОМЕР_1 ), зміна (встановлення) кредитного ліміту 19.04.2010 - 0, 00 грн, 16.12.2010 - збільшення кредитного ліміту 500,00 грн, 14.02.2011 - збільшення кредитного ліміту 600, 00 грн, 14.07.2011 - збільшення кредитного ліміту 800, 00 грн, 19.09.2011 - збільшення кредитного ліміту 900, 00 грн, 16.11.2011 - збільшення кредитного ліміту 1 300, 00 грн, 02.07.2012 - збільшення кредитного ліміту 2 000, 00 грн, 18.03.2013- збільшення кредитного ліміту 8 000, 00 грн, 30.05.2017 - зменшення кредитного ліміту 8 000, 00 грн, 16.05.2019 - зменшення кредитного ліміту 0, 00 грн (а. с. 15).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 09.11.2020 року становить 19 218, 21 грн та складається з: 12 797, 53 грн - заборгованості за кредитом, в тому числі: 0, 00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 12 797, 53 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0, 00 грн - заборгованості за нарахованими відсотками; 5 568, 95 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 851, 73 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.

До позовної заяви позивачем додано виписку станом на 11.11.2020 року по картковому рахунку відповідача за період з 19.04.2010 року по 01.03.2020 року.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (частини перша статті 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 75 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. ч. 1,2 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).

Підставою даного позову є невиконання кредитних зобов`язань відповідачем, що пов`язані із отриманням ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», відповідач відповідно до ст. 3, ст. 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п .3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено фактичне користування відповідачем кредитними коштами, що слідує з виписки за його картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19), аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 759/11453/20 (провадження № 61-417св21).

Обґрунтовуючи право вимоги, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.04.2010, позивач посилався на анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписану сторонами 13.04.2010, довідку про Умови кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", підписану відповідачем 13.04.2010, Витяг з Тарифів банку, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, виписку по рахунку за договором б/н станом на 01.03.2021 року за період з 13.04.2010 по 23.10.2020, довідку про видачу кредитної картки та зміну кредитного ліміту.

Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведено факт отримання відповідачем кредиту, укладення кредитного договору та ознайомлення з його умовами..

Оскільки позичальником порушено умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики, вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту підлягають задоволенню.

Також, зважаючи на те, що сторони при укладенні договору погодили розмір та порядок нарахування процентної ставки, відповідачем було підписано довідку про Умови кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", а також враховуючи, що надані позивачем докази (розрахунок заборгованості, виписка про рух коштів, отримання та користування кредитними коштами) відповідачем всупереч процесуальному обов`язку не спростовані, - наявні підстави для висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем також позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 5 568, 95 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 851, 73 грн суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог в цій чстині, позивач посилався на те, що у редакції Умов та правил, яка почала діяти з 01.03.2019 відповідно до п. 2.1.1.2.12 впроваджено, що у разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, наданим позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: строк пільгового періоду, підстави, порядок нарахування і строки погашення відсотків, неустойки, у тому числі у разі виникнення прострочених зобов`язань.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за прострочений кредит

у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом на підтвердження таких обставин бути не може.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, організація, що здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, та є професійним учасником ринку надання кредитно-фінансових послуг (в цьому випадку - ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Сенс договору приєднання полягає у тому, що його умови визначені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних умовах та можуть бути прийняті іншою стороною не інакше ніж шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Тобто дійсно вільною в цьому випадку є воля виключно однієї сторони - тієї, яка пропонує для укладення договору саме формуляр (тобто банк). Інша сторона виявляє волю до укладення цього договору лише на стадії висловлення власної волі на стадії прийняття умов такого договору в цілому. Проте не повинно виникати сумнівів у тому, чи дійсно та які саме умови, викладені у формулярі або іншій стандартній формі, приймає позичальник.

У ситуації, коли є сумніви у тому, чи прийняті та які саме умови прийнято споживачем - позичальником, умови не можуть вважатися такими, що прийняті ним в цілому.

Конструкція договору приєднання, викладена у частині першій статті 634 ЦК України, полягає не у тому, що споживач зобов`язаний самостійно ознайомитися з умовами і правилами надання послуг, пропонованими однією стороною, а у тому, що споживач може лише до них приєднатися, не маючи можливості обговорювати умови договору приєднання, пропонуючи свої зміни тощо. Проте сама воля споживача на приєднання до певних умов такого договору має бути однозначною та свідчити про певне її спрямування на досягнення згоди саме на певних умовах, запропонованих банком.

У законі як загальне правило визначено, що договір приєднання має викладатися на формулярі або іншій стандартній формі, яка має засвідчувати усі прийняті споживачем умови такого договору.

Такий правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 136/840/17.

Отже, умови договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог про нарахування відсотків за прострочений кредит за ставкою 84% згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, не були погоджені позичальником, а тому не є частиною кредитного договору та відсутні підстави для їх нарахування та стягнення з відповідача.

Водночас, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних від простроченої суми є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проте, вимог про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625 ЦК України позивач не пред`явив.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 13.04.2010 у сумі 18 366,48 грн, яка складається з: 12 797, 53 грн - заборгованості за кредитом, в тому числі: 12 797, 53 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5 568, 95 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

У задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит в сумі 851, 73 грн слід відмовити.

Також згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають документально підтверджені судові витрати, понесені останнім при поданні позовної заяви до суду, а саме в розмірі 2 008,88 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 13 квітня 2010 року станом на 09 листопада 2020 року в сумі 18 366,48 гривень (вісімнадцять тисяч триста шістдесят шість грн 48 коп.), яка складається з: 12 797, 53 грн - заборгованості за тілом кредиту та 5 568, 95 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит в сумі 851, 73 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 2 008,88 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_6 , МФО № 305299);

Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 .

Суддя Т. Ю. Федчишена