Ухвала суду № 98955328, 11.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21846/21

Провадження № 1-кс/947/10906/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається з клопотання, співробітниками УПН ГУ НП в Одеській області 04.02.2020 отримано інформацію щодо групи осіб, які на території м. Одеси та Одеської області займаються виготовленням, придбанням, перевезенням, зберіганням з метою збуту та збутом психотропних речовин.

Під час досудового розслідування встановлено, що група з невстановленої кількості осіб, до складу якої входять особи ромської національності, займається незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів на території м. Одеси.

Так, до зазначеної групи відносяться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які маючи міцні сімейні стосунки, об`єднавшись спільним єдиним умислом на незаконне збагачення, організували збут наркотичного засобу - метадону. Будучи обізнаними про методи та форми роботи правоохоронних органів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою особистої наживи та уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, вирішили збувати наркотичні засоби безконтактним способом, шляхом так званих «закладок».

Згідно отриманих слідством доказів та відповідно до інформації отриманої УБН в Одеській області ДБН НП України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, здійснюють незаконне придбання наркотичного засобу (метадону), користуючись легковим автомобілем марки «Daewoolanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , здійснюють незаконне перевезення наркотичного засобу, до місць незаконного зберігання, де продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу, для зручності подальшого збуту розфасовують раніше придбаний наркотичний засіб із додаванням сильнодіючого лікарського засобу димедролу, у так звані «закладки» у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, які в подальшому, користуючись орендованим транспортним засобом, здійснюють перевезення наркотичного засобу, з метою подальшого збуту безконтактним шляхом на території міста Одеси.

19.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2021 року, проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься у клопотанні.

Крім того, після проведення обшуку, 19.07.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 321 КК України. 19.07.2021 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307 КК України.

Вказані поліетиленові згортки з невідомою речовиною білого кольору, після проведення обшуку, було направлено на експертизу матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» до Одеського НДЕКЦ.

Вказані банківські картки, мобільні телефони та сім-карти з номерами, могли використовуватись ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для злочинних дій, спрямованих на збут наркотичного засобу метадону, оскільки існують факти, які підтверджують їх протиправну діяльність. В ході досудового розслідування необхідно підтвердити факт використання вказаними особами вилучених речей в ході обшуку, з метою збуту наркотичних засобів, для чого необхідний час на проведення оперативних (розшукових) заходів. Крім того, необхідно оглянути вилучені мобільні телефони, з метою виявлення інформації, яка міститься в них, для підтвердження факту збуту наркотичного засобу або виявлення іншої інформації, яка має значення для даного кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилучених предметів.

2. Позиції учасників при розгляді клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без її участі.

Від захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд клопотання про арешт майна без її участі та без участі підозрюваних. Відповідно до клопотання, захисник просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1.Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.07.2021 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. 19.07.2021 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 19.07.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься у клопотанні.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені мобільні телефони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також осіб, причетних до їх вчинення.

Грошові кошти, які містяться на вилучених банківських картках, можуть бути набуті кримінально-протиправним шляхом, зокрема, отримані від збуту наркотичних засобів.

Крім того, вилучені згортки з речовинами необхідні для проведення експертного дослідження, з метою встановлення чи є вказані речовини наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 20.07.2021 року, відповідно до якої вилучені речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року.

Слідчий суддя також зазначає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підозрюються у вчиненні, зокрема, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, санкція яких передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що також свідчить про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюванім в цілях забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути використане в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження, а також необхідне для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

При цьому, оскільки майно може містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого знищення та зміни, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні речі.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Також, враховуючи те, що існує ризик зміни або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майном, з метою запобігання вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на наступні предмети: банківські карти ПриватБанк № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , скретч-карту мобільного оператору «lifecell» з наявним номером мобільного телефону НОМЕР_5 , що вилучені до сейф-пакету НПУ №FPS5009660. Мобільний телефон марки «Samsung» із ІМЕІ: НОМЕР_6 вилучено до сейф-пакету НПУ №INZ2055653. Мобільний телефон марки «Sigma» із ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «Samsung» із ІМЕІ: НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі сірого кольору, без задньої кришки, мобільний телефон марки «Sigma» із ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 вилучені до сейф-пакету НПУ №INP1012559. Мобільні телефони марки «ZTE» (модель 8010) ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 мобільний телефон марки «Huawei» із ІМЕІ1: НОМЕР_14 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 із сім-картою з номером НОМЕР_15 вилучено до сейф-пакету НПУ №FPS5009657. Банківська карта ПриватБанк № НОМЕР_16 , банківська карта А-Банк № НОМЕР_17 - вилучено до сейф-пакету НПУ №FPS5009656.Пластиковий контейнер експрес-тесту «IDenta №851312 ОА», поміщений до сейф-пакету НПУ №FPS5009659. Згорток з речовиною невідомого походження, білого кольору із якого було здійснено відбір для експрес-тесту, поміщено до сейф-пакету №FPS5009658. Згорток з невідомою речовиною білого кольорупоміщенодо сейф-пакету НПУ №FPS5009654, два згортки з невідомо речовиною білого кольору вилучені до сейф-пакету НПУ №FPS5009655, які вилучені під час проведення обшуку 19.07.2021 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1