Ухвала суду № 98955314, 04.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/23372/21

Провадження № 2-з/947/993/21

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

04.08.2021 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить: зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання позовної заяви до 3000,00 гривень. Визнати недійсними електронні торги, проведені 05 травня 2021 року Державним підприємством «Сетам» з реалізації арештованого іпотечного майна (реєстраційний номер лота №456615), а саме: шестикімнатної квартири, загальною площею 210,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 537087, проведених 05 травня 2021 року Державним підприємством «Сетам» з реалізації арештованого іпотечного майна (реєстраційний номер лота №456615), а саме: шестикімнатної квартири, загальною площею 210,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати недійсним акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки: шестикімнатної квартири, загальною площею 210,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лота №456615), складений 14 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем. Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме квартири, загальною площею 210,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 18.05.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Жосан Т.І., зареєстроване в реєстрі за №914. Витребувати квартиру, загальною площею 210,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ОСОБА_3 та передати її у власність ОСОБА_1 . Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Однак, ухвалою судді від 02.08.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору.

Одночасно з подачею позову, представник позивача звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить; накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_3 та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користу вання та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі знімати з реєстрації мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати та входити до вказаної квартири, укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій. Заборонити ОСОБА_3 та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Також пунктами 6,10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що видами забезпечення позову є, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. За ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.2,3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Перш за все слід зазначити, що провадження по даній справі не відрито, позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків та до теперішнього часу зазначені в ухвалі суду від 02.08.2021 року недоліки позивачем не усунуто.

Крім того, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів.

Більш того, суд звертає увагу, що відповідно до протоколу № 537087 від 05.05.2021 року електронні торги відбулися, переможцем яких визнано ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна.

Суд вбачає, що заходи забезпечення позову, які позивач просить застосувати, стосуються нерухомого майна, що належить третій особі ОСОБА_3 - квартира, загальною площею 210,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд виходить з того, що позивач, перебуваючи в статусі боржника у виконавчому провадженні, могла розуміти очікувані наслідки, що випливають з примусового виконання судового рішення, в тому числі й можливості реалізації квартири.

Разом з тим, звертаючись до суду з даною заявою, представник позивача стверджує, що позивача було незаконно виселено зі спірної квартири, у зв`язку з чим вона вимушена орендувати житло, однак, жодних доказів зазначеного суду не надав.

Крім того, як стверджує у позовній заяві представник позивача, електронні торги по реалізації спірного нерухомого майна відбулись ще у травні 2021 року.

Відсутність обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням викладеного, враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006року, приймаючи до уваги, що викладені обставини у заяві про забезпечення позову жодним чином не доведені, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.