Вирок № 98950050, 12.08.2021, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/496/21

1-кп/458/62/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Коліщук З.М.,

секретар судового засідання Синичич Г.З.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12021141290000101 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , місце проживання якого зареєстровано у АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

з участю прокурора Бохонок З.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 у лютому 2021 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, о 14.00 год. з метою незаконної порубки лісу, з корисливих мотивів, будучи в лісовому масиві кварталу № 5, обходу № 1 Бітлянського лісництва Турківського ДЛГП “Галсільліс”, який знаходиться на території Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, умисно, незаконно зрізав бензопилою, шляхом відокремлення від кореня, чотири сироростучих дерева з них два дерева породи “Смерека”, діаметром 53 см, 19 см та два дерева породи “Ялиця”, діаметром 48 см, 50 см загальною кубомасою 4,18 м3, чим завдав матеріальну шкоду інтересам держави у розмірі 43380,44 грн., яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є істотною шкодою, тобто вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяли істотну шкоду, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю та показав, що дозволу на рубку дерев у нього не було, але так як ніде не працює, вирішив зрізати дерева, щоб продати, і тому у лютому 2021 року, точної дати не може пригадати, в обідній час, взяв з дому свою бензопилу та пішов до лісу, де в кварталі № 5, обходу № 1 Бітлянського лісництва Турківського ДЛГП “Галсільліс” зрізав бензопилою, шляхом відокремлення від кореня, чотири сироростучих дерева, з них два дерева породи “Смерека”, та два дерева породи “Ялиця”, які пізніше за допомогою коня перетягнув, а бензопилу продав. Працівники поліції у його присутності проводили огляд місця події. На даний час шкоду не відшкодував. Цивільний позов визнає повністю. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Учасники судового провадження не оспорювали обставини винуватості ОСОБА_1 у незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяли істотну шкоду, і тому на підставі ч.3ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

За місцем проживання він характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України – судом не встановлено.

Із досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації відомо, що ОСОБА_1 є безпечним для суспільства та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства (арк. справи 39-41).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волів межах санкції статті, яке є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 призначається покарання у виді обмеження волі, та ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, а також особу обвинуваченого, який згідно досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого є безпечним для суспільства та його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, раніше не судимий, суд дійшов висновку про можливість виправленняОСОБА_1 без відбування покарання і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає разом із батьком, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд визнає за необхідне призначити іспитовий строк тривалістю один рік.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім, та, у відповідності до вимог ст. 50, 65 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті.

Вирішуючи питання про цивільний позов, суд виходив із такого.

Процесуальним керівником Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 43380,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 завдано майнову шкоду інтересам держави, а саме Боринській селищній раді Самбірського району Львівської області у розмірі 43380,44 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ст. 56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, прокурор може звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Крім того, у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Таким чином, судом встановлено, що у даній справі підставою для представництва інтересів держави прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Боринської селищної ради Самбірського району.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі Закон), ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Відповідно до ст. 3 Закону, основними принципами охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 105 цього кодексу встановлено відповідальність за порушення лісового законодавства осіб, винних у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що одним з джерел формування державного та місцевого фондів охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі державного та відповідного місцевого бюджету, є частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, визнання ОСОБА_1 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Ураховуючи наведене, а саме, те, що унаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 не відшкодавана позивачу заподіяна майнова шкода в розмірі 43380,44 грн. і відповідач позов визнав повністю, суд постановив про задоволення цивільного позову в розмірі 43380,44 грн.

Питання щодо речових доказів суд вирішив, керуючись ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 під час судового розгляду не обирався, так як такі клопотання не заявлялися, а тому відсутні підстави для його обрання в силу ст.331 КПК України.

Керуючись ст. 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1ст.246 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Установити ОСОБА_1 іспитовий строк – один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, адреса: смт. Бориня, вул.І. Франка, 4, Самбірський район, Львівська область, №UA508999980333139331000013917, банк – казначейство України, код ЄДРПОУ 05290787, МФО 899998, завдану державі шкоду внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 43380,44 грн.

Речові докази: лісова продукція у кількості дванадцяти сортиментів породи “Смерека” та “Ялиця”, які знаходяться на зберіганні в лісничого Бітлянського лісництва Турківського ДЛГП “Галсільліс” ОСОБА_2 , - повернути законному володільцю Турківському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП "Галсільліс".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22.04.2021 на лісову продукцію у кількості дванадцяти сортиментів породи “Смерека” та “Ялиця”,– скасувати.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, доЛьвівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя З.М. Коліщук