Вирок № 98949213, 11.08.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/1689/21

1-кп/311/271/2021

11.08.21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Мітленко С.В., обвинуваченої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087190000075 від 03.04.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки радгоспу Кшенського Советського району Курської області Російської Федерації, росіянки, громадянки України, не заміжньої, на утриманні малолітніх дітей не маюча, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

- 07.04.2014 року Василівським районним судом -Запорізької області, за ч. 3 ст. 297, ст. 69 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним строком 1 рік;

- 09.02.2016 року Василівським районним судом Запорізької області, за ч.3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним строком 2 роки. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 07.06.2017 року скасоване звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 09.02.2016 року, та направлено до місця позбавлення волі строком 3 роки. Звільнилась 29.05.2020 року, по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2021 року, приблизно о 19 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на території залізничної станції «Таврійськ» в м. Василівка Запорізької області, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, користуючись тим, що ОСОБА_2 знаходився у громадській вбиральні та за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі сходинок до вказаної вбиральні виявила та таємно викрала полімерний пакет в якому знаходився тепловентилятор «Rainberg RB-164», в корпусі білого кольору, вартістю 236 гривень 55 копійок, після чого, з місця вчиненого кримінального правопорушення зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, 02.04.2021 року, в період часу з 19 години 20 хвилин по 20 годину 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в

одному із вагонів потягу № 37ІД сполученням «Запоріжжя-Одеса» в межах Василівського району Запорізької області, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, користуючись тим, що ОСОБА_4 спить та за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, в правій боковій кишені куртки останнього виявила та таємно викрала мобільний телефон «Oukitttel Kl0000», 2/16 Gb, в корпусі сіро- чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1749 гривень 67 копійок, після чого, з місця вчиненого кримінального правопорушення зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , майнову шкоду на вказану суму.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів за ч.2 ст.185 КК України визнала в повному обсязі, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечувала та пояснила, що 01.04.2021 року приблизно о 19 годині 05 хвилин, вона знаходилась на території залізничної станції «Таврійськ» в м. Василівка Запорізької області, де зі сходинок до вбиральні викрала полімерний пакет в якому знаходився обігрівач (тепловентилятор), та перенесла його до себе додому. Пізніше вказаний обігрівач вона добровільно видала працівникам поліції. Також, 02.04.2021 року в період часу з 19 години 20 хвилин по 20 годину 00 хвилин вона знаходилась в одному із вагонів потягу №37ІД сполученням «Запоріжжя-Одеса» в межах Василівського району Запорізької області, де користуючись тим, що потерпілий спить, викрала з бокової кишені куртки ОСОБА_4 мобільний телефон, який пізніше також видала працівникам поліції. В скоєному розкаюється, пояснила, що вчинила злочин у зв`язку з складним матеріальним станом на момент вчинення злочинів, просить не призначати їй суворого покарання.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_1 , та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, матеріалів щодо доручення речових доказів та судових витрат.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_1 вчинила злочин, віднесений до категорії нетяжких злочинів, раніше судима, судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, офіційно не працює.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Таким чином, враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою ОСОБА_1 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, її

ставлення до скоєного злочину, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, та можливість у зв`язку цим виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк, передбачений положеннями ст. 75 КК України, та встановленням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для досягнення цілей кримінального покарання та таким, що відповідає засадам справедливості.

Згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із обвинуваченої ОСОБА_1 судових витрат на проведення експертизи № СЕ-19/108-21/4388-ТВ від 09.04.2021 року у розмірі 653 гривні 80 копійок, експертизи № СЕ-19/108-21/4390-ТВ від 12.04.2021 у розмірі 490 гривень 35 копійок.

Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення експертизи № СЕ-19/108-21/4388-ТВ від 09.04.2021 року у розмірі 653 гривні 80 копійок, експертизи № СЕ-19/108-21/4390-ТВ від 12.04.2021 у розмірі 490 гривень 35 копійок.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

- тепловентилятор «Rainberg RB-164», в корпусі білого кольору, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_3

- мобільний телефон «Oukitttel Kl0000», 2/16 Gb, в корпусі сіро- чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не

буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду С.О.Нікандрова