Ухвала суду № 98944245, 11.08.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1634/21

Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову, яка подана у справі за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Галкіна Євгена Володимировича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рент Сервіс 2012", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним акта, визнання протиправними та скасування рішень, поновлення записів про права власності на об`єкти нерухомості

встановив:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2021 відрито провадження у даній справі за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ «Сбербанк») до державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Галкіна Євгена Володимировича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рент Сервіс 2012" (далі - ТОВ «Компанія «Рент Сервіс 2012»), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), про: визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним акта, визнання протиправними та скасування п`яти рішень, поновлення п`яти записів про права власності на об`єкти нерухомості - земельні ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на вчинення відповідачем - ОСОБА_1 правочину в порушення вимог ч.4 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок чого відбулось відчуження його майна, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення суду, шляхом внесення такого майна до статутного капіталу відповідача - ТОВ «Компанія Рент Сервіс 2012» з метою унеможливити виконання такого рішення за рахунок звернення стягнення на ліквідні активи боржника, що свідчить про завдання шкоди позивачу, який кредитором.

09.08.2021 АТ "Сбербанк" подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

- заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в т.ч. особам, які виконують функції державного реєстратора, а також Міністерству юстиції України та його територіальним органам чи структурним підрозділам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації речових прав та їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявами усіх без виключення фізичних та юридичних осіб щодо об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,12га кожна з кадастровими номерами 3222783201:01:021:0130, 3222783201:01:021:0128, 3222783201:01:021:0132, 3222783201:01:021:0120, 3222783201:01:021:0124, які знаходяться за адресою: с.Копилів, Макарівський район, Київська область;

- накласти арешт на вищевказані земельні ділянки.

Вказана заява мотивована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову. оскільки існує ризик вчинення нових дій щодо відчуження зазначених земельних ділянок та перереєстрації права на них, у зв`язку з чим правам, свободам та інтересам позивача, який є стягувачем у виконавчому провадженні, може бути заподіяно шкоди, оскільки повернення спірного майна у власність відповідача - ОСОБА_1 стане неможливим і призведе до неможливості звернення стягнення на відповідне майно за виконавчим провадженням.

Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

При цьому, відповідна заява, як унормовано ч.1 ст.140 ГПК України, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи; винятки щодо порядку розгляду визначені ч.ч.3,4 цієї норми.

Згідно п.п. 1, 4 ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Отже, позивачем обрано способи забезпечення позову, визначені вищевказаною нормою.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідний правовий висновок щодо застосування ст.ст.136,137 ГПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

У постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови ВС від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 8.6 постанови ВП ВС від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Однак, у даному випадку, з урахуванням матеріалів справи та поданої заяви, відсутні підстави вважати, що існує реальна загроза неможливості виконання рішення у даній справі, у разі задоволення заявлених вимог або утруднення його виконання чи ефективний захист прав, враховуючи наступне.

У даній справі позивачем оспорюється рішення ТОВ «Компанія «Рент Сервіс 2012» та акт прийому-передачі, складений відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Рент Сервіс 2012», які стали підставою для реєстрації прав на вищевказані земельні ділянки за ТОВ «Компанія «Рент Сервіс 2012». При цьому, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на відповідні земельні ділянки, що здійснено на підставі таких документів. Одночасно позивач просить припинити право власності на такі земельні ділянки ТОВ «Компанія «Рент Сервіс 2012» та поновити право власності на таке майно за ОСОБА_1 , що є боржником у виконавчому провадженні, де відбувається стягнення з нього на користь позивача.

У відповідності до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

При цьому, як визначено відповідною частиною ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, нормами відповідного Закону передбачено механізм виконання рішення, у разі задоволення відповідних вимог і внесення інших записів щодо таких індивідуалізованих об`єктів нерухомого майна не виключає його реалізацію як і відсутність арешту на таке майно, накладеного судом.

Також слід зазначити, що позивач просить заборонити необмеженому колу осіб, які мають повноваження на здійснення функцій реєстрації речових прав та їх обтяжень, вчиняти дії, перелік яких позивачем фактично не визначено, оскільки позивач просить заборонити вносити будь-які записи, що не можна вважати співмірним та адекватним, враховуючи заявлені вимоги.

Обставини, на які позивач посилається у поданій заяві, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на таке майно, не підтверджені доказами, Так, позивачем не надано доказів вжиття відповідачем заходів, які свідчать про намір відчужити відповідне майно. Окрім того, заявлений позов спрямований на відновлення права власності на відповідне майно боржника - ОСОБА_1 і за результатами розгляду відповідних вимог, у разі їх задоволення, позивач не набуває права власності на таке майно та безпосередньо з такого рішення суду не набуває прав володіти, користуватись, розпоряджатись таким майном. Рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову, не призводить безпосередньо до передачі відповідного майна - земельних ділянок або прав на нього позивачу з огляду на обрані способи захисту, тому запропонований засіб забезпечення позову у вигляді арешту не відповідає заявленим вимогам, за якими оспорюються документи, що стали підставою для реєстрації прав та рішення щодо їх реєстрації, а також оспорюється припинення права одного відповідача та набуття такого права іншим відповідачем. Так, за рахунок відповідного майна боржника - земельних ділянок може бути лише звернуто стягнення за рішення у іншій справі, з метою чого поданий відповідний позов. Наявність арешту, накладеного на відповідне майно у даній справі, у якій таке майно не є безпосереднім об`єктом спору між позивачем та відповідачем (безпосереднім об`єктом спору є правочин, укладений боржником на шкоду кредиторові, як стверджує позивач) і за рахунок якого не може бути виконано рішення саме у даній справі - №911/1634/21, може спричинити у подальшому неможливість звернення на нього стягнення за рішенням у іншій справі, на що направлений відповідний позов, оскільки у разі задоволення позову заходи забезпечення позову діють і скасовуються лише у разі, , .

, .?.7.8 .145 : у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Поряд з цим, звертаючись з відповідною заявою позивач не просить вжити інших засобів забезпечення заявленого позову, які б унеможливили зміну відповідного майна відповідачами чи іншими особами, наприклад, поділу або об`єднання відповідних земельних ділянок, зміни їх характеристик.

З урахуванням зазначеного, суд відмовляє у задоволенні поданої заяви у повному обсязі.

Як визначено ч.ч.6,8 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу; ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" від 06.08.2021 про вжиття заходів забезпечення позову

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складання у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова