Рішення № 98944224, 11.08.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2021 р. Справа № 911/1431/21

За позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (32300, Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Драгоманова, 11)

в інтересах держави в особі:

1. Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради, 32400, Хмельницька область, місто Дунаївці, вулиця Гагаріна, будинок 16

2. Дунаєвецької міської ради, 32400, Хмельницька область, місто Дунаївці, вулиця Шевченка, будинок 50

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ШТУКАТУР", 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26

про стягнення 107 916,60 грн безпідставно набутих коштів

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Дунаєвецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ШТУКАТУР" про стягнення безпідставно набутого (отриманого) майна - надмірно сплачених коштів в сумі 107 916,60 грн за договором № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019.

Позов обґрунтовано тим, що внаслідок укладення ряду додаткових угод до договору № 7 від 21.01.2019, якими внесено зміни до істотних умов договору, фактично збільшено вартість одиниці товару і зменшено кількість предмета закупівлі від тендерної пропозиції, а саме бензину марки А-92 та дизельного палива. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19 додаткові угоди № 1 від 04.03.2019, № 2 від 29.03.2019, № 4 від 24.04.2019 до Договору визнано недійсними. Оскільки Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради кошти сплачені повністю, відповідачем в порушення статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України допущено неналежне виконання умов договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, як наслідок Управлінню недопоставлено 2260 л бензину марки А-92 та 2210 л дизельного палива, за рахунок чого постачальником безпідставно набуто майно (кошти) у розмірі 107 916,60 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, керуючись вищевказаними статтями, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій по справі.

Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Суд зазначає, що сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин третьої, четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, ухвала суду направлена судом на адресу відповідача повернулась відділенням поштового зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою "за закінченням терміну зберігання" свідчить, що рішення не вручено з причин, які не залежать від суду, який в установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Київської області.

Крім того відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Зокрема, прокурором було вказано відому йому електронну адресу відповідача.

Користуючись можливістю направляти процесуальні документи у відповідній справі в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу, судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження від 20.05.2021 по справі № 911/1431/21 в електронному вигляді, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено довідку з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа.

Судом було вжито всіх належних способів в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України для повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Позивачі Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Дунаєвецьа міська рада жодних пояснень не подавали; повідомлені про розгляд справи належним чином.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як передбачено частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

В грудні 2018 року Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення за № UA-2018-12-1 1-001929-а про проведення відкритих торгів на закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 - нафта і дистиляти (бензин марки А-92 -13620 літрів, дизельне паливо - 16355 літрів).

За результатами проведених торгів на закупівлю "код ДК 021:2015-09130000-9 "нафта і дистиляти" (бензин, дизельне паливо), переможцем визнано ТОВ "Фест Моушен Груп"; відповідно прийнято рішення укласти договір із ТОВ "Фест Моушен Груп" на закупівлю "код ДК 021:2015-09130000-9 "нафта і дистиляти" (бензин, дизельне паливо).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Фест Моушен Груп" (код ЄДРПОУ 42005671) відповідно до реєстрації змін до відомостей про юридичну особу № 10701070005074131 від 07.05.2020 змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП-ШТУКАТУР" (код ЄДРПОУ 42005671) та місцезнаходження на: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26.

21 січня 2019 між Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фест Моушен Груп" (з 07.05.2020 перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 7, згідно пункту 1.1 якого учасник зобов`язується протягом 2019 року поставити замовникові товари, зазначені в Специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування товару - код ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин, дизельне паливо). Кількість товарів: бензин А-92 - 13620,00 л, дизельне паливо - 16 355,00 л.

Сума договору становить: 724 795,50 грн (в т.ч. ПДВ 120 799,25 грн): КПК 0611020 - 664 345,50 грн (в т.ч. ПДВ 110725,25 грн); КПК 0611161 - 60 450,00 грн (в т.ч. ПДВ 10 075,00 грн) (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Як визначено пунктами 11.3, 11.6 Договору, основні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених діючим законодавством; зміна істотних умов може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", про що укладається додаткова угода із подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Невід`ємною частиною даного Договору є Додаток № 1 - Специфікація товару (пункт 1 розділу ХІІ Договору).

Згідно Додатку № 1 до Договору № 7 від 21.01.2019 Специфікації на закупівлю товару код ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин, дизельне паливо) сторонами погоджено, що загальна вартість товару становить 724 795,50 грн, з яких: за бензин А - 92 в кількості 13620 л по ціні 24,18 грн/л, всього 329 331,60 грн, та за дизельне пальне в кількості 16355 л по ціні 24,18 грн/л, всього 395463,90 грн. Специфікація підписана та скріплена відтисками печаток сторін.

В подальшому, як зазначає прокурор, між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019 та зменшено обсяги закупівлі із одночасним збільшенням вартості одиниці товару.

04 березня 2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, за умовами якої на підставі листа ТОВ "Фест Моушен Груп" (з 07.05.2020 перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") від 22.02.2019 № 0026/22/02/19, керуючись пунктами 1, 2 частини четвертої статті 36 Закон України "Про публічні закупівлі", сторони вирішили змінити ціну за одиницю товару в сторону збільшення в межах 10 відсотків та внести зміни до Договору, виклавши пункт 3.1 Договору у новій редакції, а саме: "сума договору становить: 724 775,64 грн (в т.ч. ПДВ 120 795,94 грн): КПК 0611020 - 658 565,64 грн (в т.ч. ПДВ 109760,94 грн); КПК 0611161 - 66 210,00 грн (в т.ч. ПДВ 11035,00 грн).

Відповідно до вказаної Додаткової угоди Додаток №1 до Договору (Специфікацію товару) сторони погодили викласти у новій редакції із врахуванням зміненої кількості та ціни за одиницю товару, зокрема: найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що був поставлений станом на 21.01.2019: бензин А - 92 в кількості – 500 л, за ціною - 24,18 грн/л, загальна вартість - 12 090,00 грн, та дизельне паливо кількістю – 500 л, за ціною 24,18 грн/л, загальна вартість - 12 090,00 грн; Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що буде поставлятися станом на 04.03.2019: бензин А - 92 в кількості – 10503 л, за ціною - 26,58 грн/л, загальна вартість - 279 169,74 грн, та дизельне паливо кількістю – 15855 л, за ціною 26,58 грн/л, загальна вартість - 421 425,90 грн.

29 березня 2019 між сторонами підписано Додаткову угоду № 2 до Договору №7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, за умовами якої, на підставі листа ТОВ "Фест Моушен Груп" (з 07.05.2020 перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") від 22.03.2019 № 0121/22/03/19, керуючись пунктами 1, 2 частини четвертої статті 36 Закон України "Про публічні закупівлі", сторони вирішили змінити ціну за одиницю товару в сторону збільшення в межах 10 відсотків та внести зміни до Договору, виклавши пункт 3.1 Договору у новій редакції, а саме: "сума договору становить: 724 768,80 грн (в т. ч. ПДВ 120 794,80 грн): КПК 0611020 - 658 318,80 грн (в т.ч. ПДВ 109719,80 грн); КПК 0611161 - 66 450,00 грн (в т.ч. ПДВ 11 075,00 грн).

Додаток № 1 до Договору (Специфікація товару) сторони погодили у новій редакції із врахуванням зміненої кількості та ціни за одиницю товару, зокрема: найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що був поставлений станом на 21.01.2019: бензин А - 92 в кількості – 500 л, за ціною - 24,18 грн/л, загальна вартість - 12 090,00 грн, та дизельне паливо кількістю – 500 л, за ціною 24,18 грн/л, загальна вартість - 12 090,00 грн; Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що був поставлений станом на 04.03.2019: бензин А - 92 в кількості – 0 л, за ціною - 26,58 грн/л, загальна вартість – 0 грн, та дизельне паливо кількістю – 1200 л, за ціною 26,58 грн/л, загальна вартість – 31 896,00 грн; Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що буде поставлятися станом на 29.03.2019: бензин А - 92 в кількості – 11145 л, за ціною 27,84 грн/л, загальна вартіст - 310 276,80 грн, та дизельне паливо кількістю – 12445 л, за ціною 28,80 грн/л, загальна вартість - 358 416,00 грн.

24 квітня 2019 між сторонами підписано Додаткову угоду № 4 до Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, за умовами якої, на підставі листа ТОВ "Фест Моушен Груп" (з 07.05.2020 перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") від 19.04.2019 № 0032/19/04/19, керуючись пунктами 1, 2 частини четвертої статті 36 Закон України "Про публічні закупівлі", сторони вирішили змінити ціну за одиницю товару в сторону збільшення в межах 10 відсотків та внести зміни до Договору, виклавши пункт 3.1 Договору у новій редакції, а саме: "сума договору становить: 724 627,50 грн (в т.ч. ПДВ 120 771,25 грн): КПК 0611020 – 660 884,70 грн (в т. ч. ПДВ 110 147,45 грн); КПК 0615031 - 7516,80 грн (в т. ч. ПДВ 1252,80 грн); КПК 0611161 – 56 226,00 грн (в т. ч. ПДВ 9371,00 грн).

Додаток №1 до Договору (Специфікація товару) сторони погодили у новій редакції із врахуванням зміненої кількості та ціни за одиницю товару, зокрема: найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що був поставлений станом на 21.01.2019: бензин А - 92 в кількості – 500 л, за ціною - 24,18 грн/л, загальна вартість - 12 090,00 грн, та дизельне паливо кількістю – 500 л, за ціною 24,18 грн/л, загальна вартість - 12 090,00 грн; Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що був поставлений станом на 04.03.2019: бензин А - 92 в кількості – 0 л, за ціною - 26,58 грн/л, загальна вартість – 0 грн, та дизельне паливо кількістю – 1200 л, за ціною 26,58 грн/л, загальна вартість – 31 896,00 грн; Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що буде поставлятися станом на 29.03.2019: бензин А - 92 в кількості – 3000 л, за ціною 27,84 грн/л, загальна вартіст – 83 520,00 грн, та дизельне паливо кількістю – 5000 л, за ціною 28,80 грн/л, загальна вартість - 144 000,00 грн.; Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що буде поставлятися станом на 24.04.2019: бензин А - 92 в кількості – 7860 л, за ціною 28,32 грн/л, загальна вартість - 222 595,20 грн, та дизельне паливо кількістю – 7445 л, за ціною 29,34 грн/л, загальна вартість 218 436,30 грн.

Додаткові угоди разом з Додатками підписані та скріплені печатками представників сторін.

Як зазначає прокурор, Додаткова угоди № 1 від 04.03.2019, Додаткова угода № 2 від 29.03.2019 та Додаткова угода № 4 від 24.04.2019, якими внесено зміни до істотних умов Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019 укладені з порушенням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень договору про закупівлю товарів за державні кошти, що підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19.

Так, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19:

- визнано недійсною укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фест Моушен Груп" (перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") Додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019;

- визнано недійсною укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фест Моушен Груп" (перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") Додаткову угоду № 2 від 29.03.2019 до Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019;

- визнано недійсною укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фест Моушен Груп" (перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") Додаткову угоду № 4 від 24.04.2019 до Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019.

Вказане рішення суду є таким, що набрало законної сили.

В силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідні факти, встановлені вказаним рішенням суду, не потребують доведення у даній справі.

Водночас прокурор зазначає, що в порушення положень статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, враховуючи недійсність додаткових угод, що укладались до основного договору, відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору №7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019 в частині недопоставки товару, а саме: 2260 л бензину марки А-92 та 2210 л дизельного палива.

Згідно інформації Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та відкритого інформаційного джерела використання публічних коштів https://spending.gov.ua, замовником (Управлінням) було проведено оплату за Договором № 7 від 21.01.2019 наступним чином:

- за період з 31.01.2019 по 04.03.2019 сплачено 24 180,00 грн, що підтверджується розрахунковими документами № 10 від 15.02.2019 на суму 2 418,00 грн та № 35 від 15.02.2019 на суму 21 762,00 грн за фактично поставлений товар: бензин марки А-92 – 500 л, та дизельне паливо – 500 л;

- за період з 04.03.2019 по 29.03.2019 сплачено 31 896,00 грн, що підтверджується розрахунковим документом № 97 від 11.03.2019 на суму 31 896,00 грн за фактично поставлений товар: дизельне паливо – 1200 л;

- за період з 29.03.2019 по 24.04.2019 сплачено 144 000,00 грн, що підтверджується розрахунковими документами № 6 від 05.04.2019 на суму 7 516,80 грн, № 43 від 05.04.2019 на суму 13 920,00 грн та № 166 від 05.04.2019 на суму 206 083,20 грн за фактично поставлений товар: бензин марки А-92 – 3000 л, та дизельне паливо – 5000 л;

- за період з 24.04.2019 сплачено 441 031,50 грн, що підтверджується розрахунковими документами № 60 від 25.04.2019 на суму 39 648,00 грн, № 258 від 25.04.2019 на суму 104 502,00 грн та № 259 від 25.04.2019 на суму 296 881,50 грн за фактично поставлений товар: бензин марки А-92 – 7860 л, та дизельне паливо – 7445 л. Загальна сума сплачених коштів за поставлений товар становить 724 627,50 грн.

Відповідно, упродовж дії Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фест Моушен Груп" (з 07.05.2020 перейменовано на ТОВ "ВІП-ШТУКАТУР") було поставлено Управлінню освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради бензину марки А-92 – 11360 л, та дизельного палива – 14145 л.

Отже, відповідно до умов Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, за фактично поставлену кількість товару замовник повинен був сплатити 274 684,80 грн за бензин марки А-92 та 342 026,10 грн за дизельне паливо, тоді як згідно з урахуванням Додаткових угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 29.03.2019 та № 4 від 24.04.2019, якими внесено зміни до основного договору, останнім сплачено 318 205,20 грн за бензин та 406 422,30 за дизельне паливо.

Як стверджує прокурор, оскільки вказані додаткові угоди визнано недійсними рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19, ціна фактично поставленого за Договором № 7 від 21.01.2019 товару складає 616 710,90 грн, відтак Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради безпідставно надмірно сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІП-ШТУКАТУР" (колишня назва ТОВ "Фест Моушен Груп") 107 916,60 грн, що стало підставою для звернення Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури з даним позовом до суду.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Дунаєвецької міської ради у даній справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

В даному випадку позовна заява прокурором спрямовується в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Дунаєвецької міської ради.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління, вказав, що згідно з Положенням про Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради, затвердженого рішенням дев`ятнадцятої сесії Дунаєвецької міської ради VII скликання від 28.02.2017 № 33-19/2017:

- відділ є юридичною особою, яке утворено Дунаєвецькою міською радою, що утримується за рахунок коштів місцевого, державного бюджету, має печатку, власні бланки та рахунки в органах Державного казначейства (пункти 1, 15, 16 Положення);

- до основних завдань відділу відноситься: реалізація на території Дунаєвецької міської ради державної політики в сфері освіти, наукової, інноваційної діяльності, трансферу технологій, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури і спорту; розробляє і подає на розгляд Дунаєвецькій міській раді пропозиції до проектів фінансування та матеріально-технічного забезпечення виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища освіти, дітей і молоді, розвиток фізичної культури та спорту; забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів (пункти 5.1, 6.31, 6.59 Положення);

- Управління має право укладати в установленому порядку угоди про співпрацю, тощо; представляти в установленому порядку інтереси Управління в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції (пункти 7.8, 7.9 Положення).

Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради є стороною Договору № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, а також додаткових угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 29.03.2019 та № 4 від 24.04.2019 до Договору, які рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19 визнані недійсними, а вказані дії сторін договору визнано незаконними та такими, що порушують економічні інтереси держави.

Зокрема, як стверджує прокурор, Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради під час розгляду справи № 924/1049/19 щодо визнання додаткових угод до договору про закупівлю товарів за державні кошти недійсними, заперечувало проти позовних вимог прокурора, що також вказує на неналежне виконання Управлінням своїх повноважень на захист інтересів держави.

Разом з тим, прокурор зазначає, що Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради по теперішній час заходи щодо відновлення свого порушеного права, що встановлено рішенням суду у справі № 924/1049/19, а саме щодо поставки товару або стягнення безпідставно утриманих коштів в судовому порядку не вживались. Реагування позивача на порушення його прав за Договором обмежилось лише направленням на адресу відповідача листів від 11.01.2021 № 15 та від 10.02.2021 № 146 з проханням повернути різницю суми пального та претензії від 22.03.2021 № 270 з вимогою належного виконання умов Договору № 7 від 21.01.2019 в частині поставки пального у строк до 10.04.2021, однак листи та претензія залишені відповідачем без реагування та задоволення.

Зокрема, в матеріалах справи наявний лист від 23.03.2021 № 273 Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради, згідно якого Управління повідомило Кам`янець-Подільську окружну прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, Управління не має змоги вживати заходи щодо відновлення свого порушеного права в судовому порядку.

У зв`язку з викладеним, підставою для звернення з цим позовом до суду у спірних правовідносинах прокурор вказав на порушення економічних інтересів держави внаслідок невиконання укладеного правочину та завдання шкоди у вигляді неотримання товару, за який сплачено кошти згідно умов Договору, як Управлінню освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради, так і органу місцевого самоврядування в цілому, тобто Дунаєвецькій міській раді.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призводить до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює, що відповідні державні та комунальні підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг зобов`язані дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених Законом.

Відповідно, судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування" міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, зокрема, розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Для реалізації наданих повноважень органи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 181 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Таким чином, міські ради також можуть здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти, в тому числі на потреби освіти, і звертатися до суду.

Однак, листом від 19.04.2021 № 02.05-112/950 Дунаєвецька міська рада повідомила Кам`янець-Подільськоу окружну прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору з метою звернення до суду за захистом інтересів держави.

Як вже зазначалось, Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради є юридичною особою, яке утворено Дунаєвецькою міською радою, що утримується за рахунок коштів місцевого, державного бюджету, має право укладати в установленому порядку угоди про співпрацю, інше, а також представляти в установленому порядку інтереси Управління в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Як вже зазначалось, уповноваженим органам у спірних відносинах було відомо про порушення інтересів держави ще з моменту оскарження укладених до основного договору додаткових угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 29.03.2019 та № 4 від 24.04.2019, які рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19 визнані недійсними.

Відповідно, у даній справі прокурором доведено, що органи, які уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, неналежним чином здійснювали захист цих інтересів.

Таким чином, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість повноважень прокурора для представництва інтересів держави в суді.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача безпідставно набутого майна (кошти) у розмірі 107 916,60 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів належного виконання свого зобов`язання щодо повної поставки обумовленого Договором № 7 від 21.01.2019 товару не надав та не спростував належними і допустимими доказами обставин, наведених в обґрунтування позовних вимог.

Проаналізувавши правові підстави позову, суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Визнання недійсними рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2020 у справі № 924/1049/19 додаткових угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 29.03.2019 та № 4 від 24.04.2019, якими було внесено зміни до істотних умов основного договору, не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019, тобто зобов`язання є договірними.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В силу частини першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою Договір № 7 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.01.2019 є договором поставки.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 по справі № 927/491/19.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прокурором невірно визначено нормативно-правова кваліфікація обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є частина перша статті 670 Цивільного кодексу України, а стаття 1212 Цивільного кодексу України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

На момент прийняття рішення у даній справі не надано доказів повернення коштів, отже, суд доходить висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів у розмірі 107 916,60 грн є правомірним та підлягають задоволенню.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою – четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ШТУКАТУР" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26, код 42005671) на користь Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (32400, Хмельницька область, місто Дунаївці, вулиця Гагаріна, будинок 16, код 40216423) кошти у розмірі 107 916 (сто сім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ШТУКАТУР" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26, код 42005671) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, провулок Військоматський, будинок 3, код 02911102) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 11.08.2021