Ухвала суду № 98938932, 11.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 серпня 2021 р. Справа №200/4341/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №200/4341/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №200/4341/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обгрунутвання заяви зазначила, що отримавши 19 березня 2021 року поштою постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року вона дізналася про набрання рішенням законної сили та існування нововиявлених обставин, а саме набрання чинності Законом №466-ІХ від 16.01.2020, що значно пом`якшив відповідальність фізичної особи - (з 25% до 10% штрафу).

Податковим органом в рішеннях, що оскаржувалися №0004703306 від 06.03.2020, №0004733306 від 06.03.2020, №0004743306 від 06.03.2020 застосовані штрафні санкції за п.123.1 ст.123 ПК України у розмірі 25% на момент оголошення рішення по справі діяв закон, що запроваджував таку відповідальність. З 1 січня 2021 року закон запровадив відповідальність у розмірі 10% від суми порушень, чим значно пом`якшив.

Законом України №466-ІХ від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни, що набирають чинності з 1 січня 2021 року. Податковий Кодекс України наразі значно пом`якшив відповідальність особи. Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Просить суд переглянути рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №200/4341/20-а, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення/том 4 а.с.47-49/.

2 липня 2021 року до суду надійшов відзив на заяву про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, в якому відповідач зазначає, що на дату прийняття спірних рішень п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України було встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, на 06.03.2020 відповідно до п. 123.1 ст.123 ПКУ відповідачем правомірно визначено позивачеві суму штрафних санкцій в розмірі 25%.

Встановлення з 1 січня 2021 року іншого розміру штрафних санкцій 10% замість 25%, не є підставою для скасування спірних рішень. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 29.04.21 по справі №200/13779/19-а. Просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 /том 4 а.с.215-219/.

19 липня 2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у даному випадку значно була пом`якшена відповідальність фізичної особи. Конституція України (Стаття 58) зазначає: Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення частини першої статті 58 є в Рішенні Конституційного Суду №1-рп/99 від 09.02.99 р. Також вважає, якщо відповідач не спростовує доводи заяви, значить позовні вимоги обґрунтовані і не має аргументів та доказів їх спростувати. Позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримує /том 5 а.с.2-4/.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленними обставинами по справі №200/4341/20-а залишено без руху /том 4 а.с.58/.

9 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява позивача на виконання ухвали суду від 29 березня 2021 року/том 4 а.с.62-63/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №200/4341/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд заяви призначено на 28 квітня 2021 року /а.с.65/.

23 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із знаходженням її на самоізоляції /том 4 а.с.68/.

28 квітня 2021 року судом відкладено розгляд заяви за клопотанням позивача до 17 травня 2021 року.

17 травня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із знаходженням її на самоізоляції /том 4 а.с.77-78/.

17 травня 2021 року судом відкладено розгляд заяви за клопотанням позивача до 31 травня 2021 року.

17 травня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про заміну відповідача правонаступником /том 4 а.с.84-175/.

28 травня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із знаходженням її на лікарняному /том 4 а.с.179-181/.

31 травня 2021 року судом відкладено розгляд заяви за клопотанням позивача до 14 червня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року замінено відповідача у справі №200/4341/20-а Головне управління ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП:44070187)/том 1 а.с.183-184/6.

10 червня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із її перебуванням на лікарняному /том 4 а.с.193-195/.

14 червня 2021 року судом відкладено розгляд заяви за клопотанням позивача до 30 червня 2021 року.

24 червня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із її перебуванням на лікарняному /том 4 а.с.207-209/.

30 червня 2021 року судом відкладено розгляд заяви за клопотанням позивача до 14 липня 2021 року.

2 липня 2021 року до суду надійшов відзив на заяву позивача/ том 4 а.с.215-219/.

13 липня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із її перебуванням на лікарняному /том 4 а.с.223-224/.

14 липня 2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 21 липня 2021 року для надання доказів відправки відзиву на адресу позивача.

15 липня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви у зв`язку із її перебуванням на лікарняному /том 4 а.с.228-229/.

15 липня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на адресу позивача /том 4 а.с.230-233/.

19 липня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив /том 5 а.с.2-4/.

21 липня 2021 року учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавали.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В частині 4 статті 361 КАС України вказано, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності, забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

При цьому, не вважаються нововиявленими обставини, які виникли після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 22.05.2015 №7 “Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами” нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин на час розгляду справи та що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Закон вимагає, щоб судочинство здійснювалося у чіткій відповідності до норм процесуального права і будь-яке суттєве відступлення від цих норм призводить до необґрунтованості рішення.

Перелік підстав, наведений у пунктах другої частини статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, має оціночний характер тих юридичних фактів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті і які існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі “Правєдная проти Російської Федерації” процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду.

Заявник, як на нововиявлену обставину, посилається на набрання чинності Законом №466-ІХ від 16.01.2020, що з 1 січня 2021 року значно пом`якшив відповідальність фізичної особи - (з 25% до 10% штрафу).

Так, на дату прийняття спірних рішень п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України було встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Встановлення з 1 січня 2021 року іншого розміру штрафних санкцій 10% замість 25%, не є підставою для скасування спірних рішень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року по справі №200/13779/19-а.

Таким чином, суд вважає, що наведені у заяві обставини є такими, що не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки доводи заявника в даному випадку, фактично зводяться до прийняття змін до Податкового кодексу України, що існували на момент розгляду справи та які судом не оцінювалися, стосовно обставин, що були встановлені судом під час розгляду справи, що в силу приписів ч.4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленними обставинами.

Крім того, суд вважає не доречним посилання заявника на ч.3 ст.361 КАС України, яка стосується пом`якшення відповідальності фізичної особи, проте як позивач по даній справі є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до частини першої статті 51 ЦК України, - до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Це положення однаково відноситься до прав і до обов`язків фізичної особи-підприємця, а саме, юридична особа зобов`язана вести бухгалтерський облік та подавати відповідну фінансову звітність, натомість у фізичної особи відсутні такі обов`язки.

Тобто «фізична особа-підприємець» та «фізична особа» мають різний податковий та правовий статус і ця відмінність полягає саме у тих правовідносинах, в яких приймає участь така фізична особа та використовується майно.

Вказана позиція узгоджується із висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, який викладений в постанові від 17.12.2018 справа №810/1726/16 адміністративне провадження №К/9901/31620/18.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення ЄСПЛ у справі “Ryabykh v. Russia” від 24 липня 2003 року).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, суд приходить до висновку про те, що дана заява задоволенню не підлягає, оскільки є безпідставною та не ґрунтується на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.3 ст.243 КАС України складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 364, 366, 368, 369, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №200/4341/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі №200/4341/20-а залишити в силі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11 серпня 2021 року.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання у повному обсязі.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов