Рішення № 98938906, 10.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 р. Справа№200/6340/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що разом з нею мешкає її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є внутрішньо переміщеною особою, якій ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 80 років, та яка за станом здоров`я, потребує постійного стороннього догляду. Позивачем здійснюється постійний догляд за матір`ю.

07 липня 2020 року позивач звернулась до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою про призначення виплати компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та надала всі необхідні документи. Позивачу було відмовлено в призначенні виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Позивач просить суд визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо відмови в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, на підставі поданої заяви від 07.07.2020 року; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву, призначивши з 07 липня 2020 року компенсацію, як особі, яка надає соціальну послугу та здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

Ухвалою від 31 травня 2021 року поновлено позивачеві строк звернення до суду, відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по суті, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

07.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради з заявою щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги”.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ №558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів від 23.09.2020 №859 “Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі” дана постанова набирає чинності з дня її опублікування (тобто з 25.09.2020) і застосовується з 1 січня 2020 р. для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крім підпункту 2 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 1 січня 2021 року.

Таким чином, з набранням чинності новою Постановою №859 Постанова №558 від 29.04.2004 “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги” втратила чинність.

З огляду на те, що умови виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, не змінились лише для осіб, яким вже було призначено компенсацію до 31.12.2019, на звернення від 07.07.2020 було відмовлено в отриманні компенсації. Отже відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

З`ясовуючи обставини справи, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 і є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 27.02.2015 року № 1413-13107 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з позивачем за вказаною адресою, мешкає її матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ), яка є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 14.06 2018 року № 17807. Відповідно, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 80 років, і вона, за станом здоров`я, потребує постійного стороннього догляду.

Вказані обставини відповідач не заперечує.

07.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради з заявою щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги”.

Рішенням відповідача від 01.10.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Зі змісту вказаного рішення від 01.10.2020 року випливає, що воно прийнято до зміни рішенні від 15.07.2020 року, яке сторонами до суду не надано, про його зміст не повідомлено.

За текстом рішенні від 01.10.2020 року ОСОБА_1 у зв`язку із набуттям чинності Постанови КМУ від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», втратою чинності Постанови КМУ від 29.04.2004 № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» в призначенні компенсації на звернення від 07.07.2020 відмовити.

Спір щодо фактичних обставини справи між сторонами відсутній.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671 -VIII (далі - Закон № 2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У відповідності до пункту 17 статті 1 Закону № 2671 соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини 6 статті 13 Закону № 2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з частиною 7 статті 13 Закону № 2671 фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Серед основних принципів надання соціальних послуг, передбачених статтею 3 Закону № 2671, зокрема, є принцип добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг.

Аналіз зазначених приписів законодавства свідчить про те, що виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, мають компенсаційний (заохочувальний характер) і не відносяться до соціальних гарантій.

29.04.2004 року було затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі за текстом - Порядок № 558, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі за текстом - компенсація).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 558 компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

15 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю І групи;

10 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, особам з інвалідністю 11 групи та дітям з інвалідністю;

7 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю III групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради видає заявнику розписку про прийняття заяв і документів із зазначенням дати їх прийняття. Днем подання заяв для призначення компенсації вважається день реєстрації структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради заяв з необхідними документами.

Якщо заяви та документи надсилаються поштою, днем подання заяв для призначення компенсації вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення. У разі коли до заяв не додані всі необхідні документи, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради письмово протягом трьох днів повідомляє заявнику, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяв вважатиметься день їх прийняття або відправлення (пункт 5 Порядку № 558).

Пунктом 6 Порядку № 558 визначено, що для призначення компенсації подаються такі документи:

1) фізичною особою, яка надає соціальні послуги: заява про згоду надавати соціальні послуги;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров`я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;

копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки - письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;

заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»);

2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):

заява про необхідність надання соціальних послуг;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів І групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його форма затверджуються МОЗ.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 558 призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради протягом десяти днів після одержання заяв із необхідними документами розглядає їх та приймає рішення про призначення компенсації чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення, про що інформує заявника письмово протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

З аналізу норм Порядку № 558 випливає, що цим Порядком визначений перелік документів, які мають бути подані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, і цей перелік є вичерпаним. Днем подачі заяви для призначення компенсації вважається день, коли до заяви подані всі необхідні документи, визначені Порядком № 558.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин відповідно до Закону 2671 та діючому на той час Порядку № 558 позивач мала право на призначення компенсації за догляд за членом сім`ї.

Обґрунтовуючи відмову у призначенні такої компенсації відповідач послався на пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 “Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі”, відповідно до якого ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (тобто з 25.09.2020) і застосовується з 1 січня 2020 р. для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови.

З огляду на це відповідач зробив висновок, що умови виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, не змінились лише для осіб, яким вже було призначено компенсацію до 31.12.2019 року, через що на звернення від 07.07.2020 року було відмовлено в отриманні компенсації.

Суд вважає вказаний висновок помилковим, оскільки застосування з 1 січня 2020 року постанови КМ України від 23.09.2020 року №859 прямо передбачено саме для осіб, які звернуться за призначенням компенсації протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, тобто, після 25.09.2020 року.

Оскільки позивач звернулася із відповідною заявою 07.07.2020 року, тобто до опублікування постанови КМ України від 23.09.2020 року №859, умови призначення вищезазначеної компенсації визначалися нормативним актом, який діяв на час такого звернення.

Вказаний висновок відповідає приписам статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, відповідачем не зазначена невідповідність поданих позивачем документів вимогам діючої на час розгляду справи постанови КМ України від 23.09.2020 №859.

З наведених підстав суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 133 КАС якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою суду від 31 травня 2021 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.

Керуючись статтями 2, 133, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70, код ЄДРПОУ 41336065) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 01.10.2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, на підставі поданої заяви від 07.07.2020 року.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70, код ЄДРПОУ 41336065) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 07 липня 2020 року про призначення з 07 липня 2020 року компенсації, як особі, яка надає соціальну послугу та здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70, код ЄДРПОУ 41336065) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України - 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов