Рішення № 98938766, 28.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 р. Справа№200/2962/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) про (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнання протиправною бездіяльність щодо не врахування при розгляді заяви від 10 січня 2011 року № 11 про призначення пенсії, до пільгового стажу час проходження служби з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року, а також періоди на посадах, віднесених до пільгових з повним робочим днем під землею за Списком №1: з 05 січня 1990 року по 29 липня 1991 року, з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, з 28 листопада 1994 року по 12 березня 1995 року, з 18 жовтня 1995 року по 24 листопада 1997 року, з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року, з 17 листопада 2000 року по 26 листопада 2000 року, з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року, з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року, з 21 листопада 2007 року по 25 листопада 2007 року, з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 10 січня 2011 року;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 10 січня 2011 року № 11, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії час проходження служби з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року, а також періоди роботи на посадах, віднесених до пільгових з повним робочим днем під землею за Списком № 1 з 05 січня 1990 року по 29 липня 1991 року, з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, з 28 листопада 1994 року по 12 березня 1995 року, з 18 жовтня 1995 року по 24 листопада 1997 року, з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року, з 17 листопада 2000 року по 26 листопада 2000 року, з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року, з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року, з 21 листопада 2007 року по 25 листопада 2007 року, з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, з 01 травня 2010 року по 10 січня 2011 року та здійснити перерахунок пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією з дати призначення пенсії;

- визнання протиправними дії щодо не зарахування при перерахунку пенсії в автоматичному режимі від 01 квітня 2020 року до пільгового стажу період роботи на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею за період з 10 січня 2011 року по 05 травня 2011 року та страхового стажу за період з 01 лютого 2018 року по 01 квітня 2020 року, зобов`язання зарахувати відповідні періоди до пільгового та страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позову зазначено, що у січні 2021 року з листа відповідача № 0572-03-8/663 позивачу стало відомо про не зарахування відповідачем при призначенні пенсії до його пільгового та страхового стажу періодів роботи. Так, період роботи з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року не зарахований через несплату підприємством страхових внесків. З листа також стало відомо, що під час проведення перерахунку пенсії а автоматичному режимі на підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не були зараховані періоди роботи з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року через несплату підприємством страхових внесків. Крім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 21 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року через відсутність наказів про атестацію робочих місць, період роботи з 17 листопада 2000 року пл. 26 листопада 2000 року у зв`язку з перебуванням у безоплатній відпустці, з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року та з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року період прогулу.

Позивач вважає бездіяльність управління щодо не зарахування наведених періодів роботи до його страхового та пільгового стажу протиправною, оскільки його право на зарахування таких періодів підтверджується записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками. Зазначає, що період роботи з 29 жовтня 1992 року по 25 листопада 1994 року повинен зараховуватись за Списком №1 посади прохідника відповідно за 1 рік 3 місяці.

Також позивач зазначив, що бездіяльність відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи призвела до суттєвого зменшення розміру його пенсії, оскільки на його думку він має достатньо пільгового стажу для отримання пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці».

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду.

12 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано: період роботи з 21 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року через відсутність наказів про атестацію робочих місць; період роботи з 17 листопада 2000 року по 26 листопада 2000 року - період перебування у безоплатній відпустці; з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року - період прогулу; з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року - період прогулу; з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року через відсутність сплати страхових внесків.

01 квітня 2018 року було проведено перерахунок пенсії в автоматичному режимі під час якого до страхового стажу були зараховані періоди роботи з урахуванням сплачених підприємством страхових внесків. 01 квітня 2020 року знову проведений перерахунок в автоматичному режимі з урахуванням сплачених страхових внесків, страховий стаж склав 28 років 11 місяців 20 днів.

Зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства, з 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди роботи залежно від факту та суми сплачених внесків. З приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати страхових внесків покладено на страхувальника.

Ухвалою суду від 12 травня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року відкладено підготовче засідання, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, відкладено підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 10 січня 2011 року, позивачу призначено пенсію за віком з 07 листопада 2010 року відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 16 січня 2021 року № 0572-03-8/663 на запит представника позивача, відповідач повідомив про те, що страховий стаж позивача складає 26 років 03 місяці 21 день, в тому числі пільговий за Списком №1-Шахтарі 11 років 08 місяців 12 днів, строкова військова служба 2 роки 10 місяців 14 днів.

В червні 2013 року пенсійна справа була переглянута. Страховий та пільговий стаж зараховано по 30 квітня 2010 року, який склав 26 років 04 місяці 21 день, в тому числі: пільговий за Списком №1-Шахтарі 11 років 09 місяців 12 днів, строкова військова служба 2 роки 10 місяців 14 днів.

До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано наступні періоди роботи:

- з 21 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року через відсутність наказів про проведення атестації робочих місць;

- з 17 листопада 2010 року по 17 листопада 2000 року - безоплатна відпустка, 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року - прогул, держобов`язок згідно довідки підприємства від 04 січня 2011 року № 19;

- З 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року - прогул на підставі довідки підприємства від 10 січня 2011 року № 27.

До пільгового та страхового стажу не зараховано період роботи з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року через відсутність сплати страхових внесків.

З 01 квітня 2018 року за пенсійної справою проведено перерахунок пенсії та зараховано до страхового стажу період роботи з 01 січня 2011 року по 31 травня 2011 року, з 01 грудня 2015 року по 31 жовтня 2016 року з урахуванням сплачених страхових внесків.

З 01 квітня 2020 року за пенсійною справою позивача проведено наступний перерахунок пенсії та зараховано до страхового стажу період роботи з 01 листопада 2016 року по 31 січня 2018 року з урахуванням сплачених страхових внесків.

Отже, на дату звернення, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року через відсутність сплати підприємством страхових внесків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон № 1058) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Судом встановлено, що позивач є отримувачем пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 1 Порядку № 383 згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ) (далі - Список N 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).

Цей Порядок регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

З аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Проте, у разі відсутності трудової книжки або записів у ній, які визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема, характер та тривалість роботи, необхідно надавати уточнюючи довідки підприємства. Крім того, необхідною умовою підтвердження стажу роботи зі шкідливим та важкими умовами праці є надання виписки із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

При цьому Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі № 352/547/16-а зазначив, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до наданого розрахунку стажу, період проходження військової служби позивача з 20 травня 1981 року по 03 квітня 1984 року зараховано до страхового стажу. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано період проходження військової служби з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року до пільгового стажу.

Щодо вказаного періоду трудова книжка позивача НОМЕР_3 містить наступні записи: 20.05.1981 р. - 06.04.1984 р. служба в Радянській Армії.

Суд зазначає, що згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що на момент призову на військову службу позивач працював за професією підземного крепільщика по ремонту 4 розряду, яка відноситься до Списку №1 та цей період зарахований відповідачем до підземних робіт за Списком №1. Таким чином, період проходження служби в армії з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу за Списком №1.

Відповідно до наданого розрахунку стажу, період роботи позивача з 02 жовтня 1989 року по 21 серпня 1992 року зараховано до пільгового підземного стажу за Списком №1, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи з 05 січня 1990 року по 29 серпня 1991 року до пільгового стажу за Списком №1, задоволенню не підлягають.

Як вбачається з листа відповідача, період роботи позивача з 21 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 через відсутність наказів про проведення атестації робочих місць. Відповідно до розрахунку стажу відповідачем не зараховано до пільгового стажу з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, а не з 21 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року.

Щодо вказаного періоду роботу трудова книжка позивача містить наступні записи:

- 14.08.1991 р. переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- 29.10.1992 р. переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті;

- 25.11.1994 р. звільнений за власним бажанням.

Професії гірника та прохідника віднесені до Списку N 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10. Таким чином, трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості для зарахування періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року до пільгового стажу за Списком №1.

Крім того, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд звертає увагу, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а. При цьому Верховний суд відступив від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року до пільгового підземного стажу за Списком №1.

Крім того, згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», в Додатку до якого передбачений Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який містить документи, що затверджуються міністерствами. Серед яких є Роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На теперішній час постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною.

Професія позивача «прохідник» підпадає під перелік визначений у Роз`яснені Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, а тому період роботи з 29 жовтня 1992 року по 25 листопада 1994 року має бути зарахований відповідно за 1 рік 3 місяці.

Відповідно до наданого розрахунку стажу, періоди роботи позивача 28 листопада 1994 року 12 березня 1995 року, з 18 жовтня 1995 року по 24 листопада 1997 року зараховані до пільгового підземного стажу роботи за Списком №1, а тому позовні вимоги про зарахування цих періодів до пільгового підземного стажу за Списком №1 задоволенню не підлягають.

Період роботи позивача з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року зарахований тільки до його страхового стажу.

З трудової книжки вбачається, наступне:

- 25.11.1997 р. прийнятий підземним гірником по ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем в шахті на ділянці №7;

- 31.12.1997 р. ЧП «Угледобыча» перейменовано в ЗАТ «Угледобыча»;

- 28.09.1998 р. звільнений за переведенням (запис №31);

- Запис № 31 вважати недійсною;

- 27.11.1998 р. звільнений за власним бажанням.

Посада гірника віднесена до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162.

Таким чином, трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що дають право позивачу на зарахування періоду роботи з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року до пільгового стажу підземного за Списком №1, а тому відповідач протиправно не зарахував вказаний період до пільгового стажу позивача.

Відповідно до листа відповідача, до пільгового стажу позивача не зараховано один день 17 листопада 2000 року у зв`язку з перебуванням у безоплатній відпустці. Відповідно до розрахунку стажу, період роботи з 18 листопада 2000 року по 26 листопада 2000 року не зараховано ані до пільгового, ані до страхового стажу.

Відповідно до записів у трудовій книжці, 17 листопада 2000 року позивач був звільнений за ст. 40 КЗпП України (у зв`язку з прогулом) з посади гірника підземного 3 розряду на ділянці шахтного транспорту.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

В наданих до суду документах відсутні відомості про надання позивачу 17 листопада 2000 року відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для зарахування періоду з 17 листопада 2000 року по 17 листопада 2000 року до пільгового стажу за Списком №1.

Крім того суд зазначає, що ані трудова книжка, ані надані довідки не містять відомостей про працевлаштування позивача у період з 18 листопада 2000 року по 26 листопада 2006 року, а тому підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу позивача відсутні.

З розрахунку стажу позивача вбачається, що період роботи з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року зарахований тільки до страхового стажу.

Щодо вказаного періоду роботу трудова книжка містить наступні записи:

- 16.02.2004 р. прийнятий учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею;

- 09.03.2004 р. переведений машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті.

Суд зазначає, наведені записи містять всю необхідну інформацію, що дає право на зарахування періоду роботи позивача з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року до його пільгового підземного стажу за Списком №1. Зазначене також підтверджується довідкою Державного підприємства «Селидіввугілля» ВП Шахта «Росія» № 12/3624 від 30.11.2010 р. відповідно до якої у період з 16 лютого 2004 року по 09 березня 2004 року позивач виконував роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою учень машиніста підземних установок, що передбачена Списком №1 розд. 1 підзрозд. 1 постанови КМУ №36 від 16.01.2003 р.

Відповідно до листа відповідача, до пільгового стажу позивача за Списком № 1 не зараховано період роботи з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року у зв`язку з прогулом, держобов`язком згідно довідки підприємства від 04.01.2011 № 19, період роботи з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року - у зв`язку з прогулом згідно довідки підприємства від 10.01.2011 № 27.

З розрахунку стажу вбачається, що періоди роботи з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року та з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року зараховані до страхового стажу.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, останній з 04 квітня 2005 року по 01 червня 2006 року працював підземним гірником по ремонту гірничих виробіток з розряду з повним робочим днем у шахті. У період з 26 листопада 2007 року по 05 травня 2011 року працював на посаді гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем у шахті на ділянці підготовчих робіт.

Відповідно до довідки ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» від 04 січня 2011 року у позивача наявний 1 день прогулу у листопаді 2000 року та у травні 2005 року, 3 дні виконання держобов`язку у червні 2005 року. Загалом - 4 дні

Відповідно до довідки ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» від 10 січня 2011 року № 27 у позивача наявні 3 дні прогулу у грудні 2007 року, 1 день прогулу у квітні 2008 року, 2 дні безоплатної відпустки у вересні 2008 року, 4 дні прогулу у лютому 2009 року, 1 день безоплатної відпустки у липні 2009 року, 1 день прогулу у березні 2010 року. Загалом - 12 днів.

Суд зазначає, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

З наведених вище довідок вбачається, що у спірний період позивач не виконував роботи за Списком №1 у зв`язку з прогулом, державним обов`язком та перебуванням у безоплатній відпустці (докази перебування у такій відпустці у зв`язку з виробничою необхідністю відсутні), а тому відповідачем правомірно не зараховано періоди з 28 травня 2006 року по 01 червня 2006 року та з 19 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року до пільгового стажу за Списком №1.

Крім того, ані трудова книжка, ані надані до суду довідки не підтверджують працевлаштування позивача у період з 21 листопада 2007 року по 25 листопад 2007 року, а тому підстави для зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 відсутні.

З розрахунку стажу позивача вбачається, що період роботи з 01 травня 2010 року по 01 січня 2011 року не зараховано ані до страхового ані до пільгового стажу. Період з 01 січня 2011 року по 10 січня 2011 року зарахований до страхового стажу. Період роботи з 10 січня 2011 року по 05 травня 2011 року зарахований до страхового стажу.

З листа відповідача від 16 січня 2011 року № 0572-03-8/663 вбачається, що до пільгового та страхового стажу не зараховано період роботи з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року. Крім того, 01 квітня 2018 року та 01 квітня 2020 року за пенсійною справою позивача був проведений перерахунок пенсії в автоматичному режимі. Під час проведення перерахунку до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 01 травня 2010 року по жовтня 2010 року та з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року року через несплату підприємством страхових внесків та єдиного соціального внеску.

Щодо спірних періодів роботи трудова книжка позивача містить наступні записи:

- 26.11.2007 р. прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті на ділянку підготовчих робіт;

- 05.05.2011 р. звільнений за ст. 40 КЗпП України;

- 03.12.2015 р. прийнятий учнем газоелектрозварник на ділянку «технологічний комплекс поверхні»;

- 04.02.2016 р. переведений електрогазозварник 5 розряду на ділянці «технологічний комплекс поверхні»;

- 17.05.2016 р. переведений електрогазозварник 5 розряду на ділянці «технологічний комплекс поверхні»;

- 18.11.2019 р. Державне підприємство «Селидіввугілля» переподпорядковано Міністерству енергетики та захисту довкілля України;

- 07.07.2020 р. Державне підприємство «Селидіввугілля» переподпорядковано Міністерству енергетики України;

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).

За таких обставин, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019р. (справа № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Посада гірника віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2003 року № 36.

Посада електрогазозварника також віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2003 року № 36.

Враховуючи викладене та те, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи які підтверджують його права на зарахування періоду роботи з 01 травня 2010 року по 05 травня 2011 року до пільгового підземного стажу за Списком №1 та періоду роботи з 01 лютого 2018 року по 01 квітня 2020 року до пільгового стажу за Списком №1, відповідач протиправно не зарахував ці періоди до страхового та пільгового стажу позивача.

Разом з тим, як вже зазначалось раніше, з матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія з 07 листопада 2010 року відповідно до його заяви від 10 січня 2011 року, а не з 10 січня 2011 року. Крім того у квітні 2018 року та у квітні 2020 року проводився автоматичний перерахунок пенсії.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 9 КАС України вважає за необхідне змінити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність управління щодо не зарахування до пільгового підземного стажу за Списком №1 під час призначення пенсії ОСОБА_1 періодів: з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року, з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року, з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року та до страхового та пільгового підземного стажу за Списку № 1 періоду роботи з 01 травня 2010 року по 06 листопада 2010 року, щодо не зарахування до страхового та пільгового підземного стажу за Списком №1 під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 01 квітня 2018 року періодів роботи з 07 листопада 2010 року по 05 травня 2011 року, до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2018 року та щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу за Списком №1 під час проведення перерахунку пенсії 01 квітня 2020 року періоду роботи з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2020 року та зобов`язання відповідача провести відповідні перерахунку пенсії із зарахуванням вказаних періодів.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі наведених положень, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення, зарахувавши до його пільгового підземного стажу за Списком №1 періоди роботи з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року, з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року, з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року та до страхового та пільгового підземного стажу за Списку № 1 з 01 травня 2010 року по 06 листопада 2010 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Позовні вимоги щодо здійснення виплати різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією з дати її призначення є передчасними та відповідно задоволенню не підлягають, оскільки право на доплату до пенсії виникає після зарахування стажу відповідно до даного рішення та перерахунку пенсії.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345) передбачено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345 встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Застосування положень Закону №345 пов`язуються саме з наявністю стажу на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №345/4616/16 дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до листа відповідача від 16 січня 2021 року пільговий стаж позивача за Списком №1- шахтарі складав 11 років 09 місяців 12 днів та з урахуванням вищезазначених періодів роботи, які зараховуються до пільгового підземного стажу за Списком №1, підземний стаж позивача за Списком №1 складає понад 15 років та відповідно дає право позивачу на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому позовні вимоги щодо проведення такого перерахунку пенсії, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., судові витрати у розмірі 454 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу за Списком №1 під час призначення пенсії ОСОБА_1 періодів: з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року, з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року, з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року та до страхового та пільгового підземного стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01 травня 2010 року по 06 листопада 2010 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з дати її призначення, зарахувавши до його пільгового підземного стажу за Списком №1 періоди роботи з 20 травня 1981 року по 06 квітня 1984 року, з 22 серпня 1992 року по 25 листопада 1994 року, з 25 листопада 1997 року по 27 листопада 1998 року, з 16 лютого 2004 року по 24 лютого 2004 року та до страхового та пільгового підземного стажу за Списку № 1 з 01 травня 2010 року по 06 листопада 2010 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового та пільгового підземного стажу за Списком №1 під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 01 квітня 2018 року періоду роботи з 07 листопада 2010 року по 05 травня 2011 року, до страхового та пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2018 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 01 квітня 2018 року, зарахувавши до страхового та пільгового підземного стажу за Списком №1 період роботи з 07 листопада 2010 року по 05 травня 2011 року та до страхового пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01 лютого 2018 року по 31 березня 2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу за Списком №1 під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 01 квітня 2020 року періоду роботи з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2020 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 01 квітня 2020 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2020 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 28 липня 2021 року.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко