Рішення № 98936328, 12.08.2021, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/520/21

Єдиний унікальний номер 741/956/21

РІШЕННЯ

іменем України

12 серпня 2021 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги позивачі мотивували тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 . На момент ліквідації колгоспних дворів будинок належав його учасникам, які були зареєстровані в ньому, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та не зареєстрували права власності на житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті. Спадщину він прийняв, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус відмовила позивачеві ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки не виділено частки членів двору.

Саме тому позивачі звернулися до суду та просили судовим рішенням визнати за кожним з них право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 30 липня 2021 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12 серпня 2021 року.

У підготовче судове засідання позивачі не з`явилися, але до початку підготовчого судового засідання подали до суду заяви, у яких указали, що вони підтримують свої позовні вимоги, просять їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності (а. с. 19, 20).

Представник відповідача Носівської міської ради Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання представник відповідача подала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги та просила справу розглянути за відсутності представника відповідача (а. с. 39).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок (а. с. 4). Станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Носівської міської ради Чернігівської області № 1760 від 27 липня 2021 року (а. с. 8).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 36-38). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 7). Отже, він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

До майна померлого ОСОБА_3 Носівською районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області заведено спадкову справу за № 69/2014, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 34-35).

Згідно з копією вказаної спадкової справи ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . Дружина померлого ОСОБА_2 та син померлого ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк подали до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 29-33).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 1/2 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка належала покійному як члену ліквідованого колгоспного двору, стала належати його сину ОСОБА_1 . Інша 1/2 частини будинку належить ОСОБА_2 як члену ліквідованого колгоспного двору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом встановлено, що позивачеві у нотаріальному порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а. с. 12-14).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 2276,46 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 3).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1261, 1268, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 79,4 кв. м житловою площею 79,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 79,4 кв. м житловою площею 79,4 кв. м у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України в Носівському районі Чернігівської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений в АТ КБ «ПриватБанк» за реквізитами: рахунок отримувача – UA798999980313191206000025645, отримувач коштів – ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету – 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37972475, судовий збір в сумі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 23 коп. відповідно до квитанції № 0.0.2213333178.1 від 29 липня 2021 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2021 року.

Суддя А.О. Крупина