Ухвала суду № 98934374, 12.08.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 12.08.2021

Справа № 501/3477/20

1-кп/501/152/21

У Х В А Л А

12 серпня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Семенова О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скульниченко К.Г.,

прокурора – Останіної І.В.,

захисника – адвоката Коперсака В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження №12020160160000313 від 28 квітня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморська Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Іллічівським міським судом Одеської області здійснюється судовий розгляд вищезазначеного кримінального провадження.

ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.345 КК України, та таких обставин.

Потерпілий ОСОБА_2 з січня 1999 року працює в правоохоронних органах та станом на вересень 2019 року працював поліцейським сектору реагування патрульної поліції №4 Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області і мав спеціальне звання старший сержант поліції – згідно до Наказу ГУНП в Одеській області від 15 березня 2017 року №523 о/с.

08 вересня 2019 року, приблизно о 07:40 год., ОСОБА_2 заступив у добове чергування у складі наряду групи реагування патрульної поліції Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року №3781-XII до правоохоронних органів належать органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-XII основними завданнями поліції є: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

09 вересня 2019 року, о 6:26 год., надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 онук вкрав речі, заявниця закрила його в кімнаті і очікує на СОГ. Після цього, приблизно о 6:30 год., на виклик ОСОБА_3 виїхала СОГ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно о 7:30 год. на вказівку чергового Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 за цією ж адресою прибув наряд ГРПП у складі поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , оскільки за повідомленням чергового ОСОБА_1 кидалася з ножем на членів СОГ.

По прибуттю СОГ на вказану адресу ОСОБА_1 перебував у квартирі, кидався з ножем та викрикував погрози.

Під час спілкування з ОСОБА_1 останній почав висловлюватись у бік працівників поліції нецензурною лайкою, викрикувати погрози та кидався з ножем на поліцейських, які були у складі СОГ та наряду ГРПП: слідчий ОСОБА_6 , експерт-криміналіст ОСОБА_7 , оперативний працівник ОСОБА_8 , поліцейський СРПП ОСОБА_2 та поліцейський СРПП ОСОБА_5 , на попередження про застосування фізичного впливу щодо ОСОБА_1 , згідно з ч.ч.1, 2 ст.43 ЗУ «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 не реагував та продовжував поводитися неадекватно, у зв`язку з чим було прийнято рішення про застосування до нього фізичної сили - прийому рукопашного бою – згин руки за спину, згідно з ч.1 ст.44 ЗУ «Про Національну поліцію».

В цей час, поки поліцейський СРПП ОСОБА_5 застосовував до обвинуваченого фізичний вплив, а ОСОБА_2 його страхував, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень співробітнику поліції ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень поліцейському, 09 вересня 2020 року, приблизно о 7:40 год., ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ст. сержант поліції ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу і виконує свої службові обов`язки, умисно, з метою заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, вкусив ОСОБА_2 за праву бічну частину черевної стінки, внаслідок чого ст. сержант поліції ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді укушеної рани черевної стінки справа, що належить до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 02 вересня 2020 року, приблизно о 11.20 год., у ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні супермаркету «Таврія В», розташованому за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 32«а», виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 таємно викрав з вітринних полиць вказаного супермаркету 4 палки ковбаси «Глобіно Салямі Золотиста», вагою: 1 палка -0,280 г, вартістю по 234 гривні 39 копійок за 1 кг, на суму 65 гривень 63 копійки, 1 палка -0,276 г, вартістю по 234 гривні 39 копійок за 1 кг, на суму 64 гривні 64 копійки, 1 палка -0,276 г, вартістю по 234 гривні 39 копійок за 1 кг, на суму 96 гривень 64 копійки, 1 палку -0,266 г, вартістю по 234 гривні 39 копійок за 1 кг, на загальну суму 62 гривні 35 копійок, а всього на загальну суму 257 гривень 36 копійок, спричинивши ПП «Таврія І» матеріальну шкоду, після чого разом з викраденим майном вийшов з супермаркету та з місця події зник, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за:

ч.1 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна,

ч.2 ст.345 КК України – умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обвинувачений, який був належним чином, під підпис, повідомлений про дату, час та місце судових засідань, до суду не прибував, про причини неприбуття суд не повідомляв.

Прокурор Попадюк І.М. звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання було подано одночасно з клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання

Ухвалою суду від 13 липня 2021 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

11 серпня 2021 року обвинуваченого було затримано на підставі вищезазначеної ухвали суду, складено протокол про його затримання.

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 доставлено до суду.

В судовому засіданні прокурор Останіна І.В. клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала, захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечували. Тривалий час не прибуття до суду, обвинувачений пояснив відсутністю часу, так як у нього було багато особистих проблем які йому необхідно було вирішити.

Вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали судової справи, суд доходить таких висновків.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивоване обґрунтованістю підозри (обвинувачення) ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявністю передбачених ст.177 КПК України ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Умови застосування запобіжного заходу передбачені ч.1 ст.194 КПК України, відповідно до якої суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання буде встановлено:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перелік доказів, зазначений у реєстрі матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, докази, досліджені під час судового розгляду, дають підстав для висновку про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.345 КК України.

Крім того, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, на які посилається прокурор, а саме, що обвинувачений може:

переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), що підтверджується наступним. Під час судового провадження обвинувачений, який був належним чином повідомлений про дату та час підготовчих судових засідань на 16 листопада 2020 року, 02 грудня 2020 року, 09 грудня 2020 року, 17 грудня 2002 року, 17 грудня 2020 року, 28 грудня 2020 року до суду не прибував, про причини неприбуття суд не повідомляв, телефонний зв`язок з обвинуваченим був відсутній. Зазначене слугувало підставами для застосування до обвинуваченого приводу в підготовчі судові засідання.

20 січня 2021 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до суду, однак до початку судового засідання обвинувачений самовільно залишив приміщення суду.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року до обвинуваченого було застосовано привід в судове засідання на 15 лютого 2021 року.

15 лютого 2021 року ОСОБА_1 було доставлено до суду, проведено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд на 18 березня 2021 року.

18 березня 2021 року ОСОБА_1 був під підпис повідомлений про дату та час судового засідання – 11.00 год. 20 квітня 2021 року.

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалами від 20 квітня 2021 року та 02 червня 2021 року до обвинуваченого було застосовано привід в судове засідання.

Згідно з рапортом поліцейського ВП №2 Одеського регіонального управління №2 ГУНП в Одеській області обвинувачений за адресою: АДРЕСА_1 відсутній.

Як встановлено в судовому засіданні, місце перебування ОСОБА_1 невідоме, його мобільний телефон вимкнено.

Таким чином, обвинувачений, якому було достеменно відомо про здійснення судом кримінального провадження щодо нього, до суду не прибував, самовільно змінив адресу місця проживання

Такі дії обвинуваченого суд розцінює як переховування від суду. Крім того, обвинувачений не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, відомості про інших його утриманців відсутні.

З цих підстав обвинувачений, розуміючи можливість, у разі визнання його винним, призначення йому покарання до п`яти років позбавлення волі, передбачене санкцією ч.2 ст.345 КК України, може вчинити спроби переховування від суду;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), що підтверджується тим, що обвинувачений не працює, відомостей щодо інших його доходів або засобів існування суду не надано. За таких обставин існує ризик вчинення обвинуваченим інших корисливих злочинів для винайдення джерел свого існування.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, суд на підставі наданих матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання - відсутність у нього родини й утриманців; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи; його майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

З тих самих підстав слідчий суддя вважає за неможливе застосувати до обвинуваченого більш м`які запобіжні заходи – домашній арешт, особисту поруку, особисте зобов`язання або заставу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд вважає, що прокурором доведено, що обвинувачений, якому не обирався запобіжний захід, переховувався від суду.

Відповідно до ч.4 ст.183 суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючий, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, пов`язаного із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати йому заставу, як альтернативний запобіжний захід, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196-197, 331, 370-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2021 року, включно.

Не визначати обвинуваченому заставу, як альтернативний запобіжний захід, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя