Ухвала суду № 98933234, 11.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2711/17

УХВАЛА

11 серпня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка Андрія Ігоровича у справі № 462/2711/17,

в с т а н о в и в:

на розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням компенсації та індексації та стягнення недоплаченої суми відшкодування.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 10 серпня 2021 року зробив усну заяву про відвід головуючого судді Кирилюка А.І., вказавши, що суддя Кирилюк А.І. заінтересований у розгляді справі, оскільки не заявляє собі самовідвід у розгляді даної справи та заявлений позивачем відвід не було задоволено, а тому просить задовольнити заяву про відвід судді.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши оглянувши матеріали справи № 462/2711/17, суд виходив з такого.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Із змісту ч.3 ст. 39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Як встановлено судом, підставою для відводу судді Кирилюка А.І. стала суб`єктивна думка заявника щодо заінтересованості судді, жодних доказів на підтвердження сумнівів заявника суду не надано, а тому такі покликання не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими. Зроблена усна заява про відвід не обґрунтована жодними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу, а тому побоювання заявника щодо заінтересованості судді не є об`єктивно обґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вказані в усній заяві про відвід судді Кирилюка А.І. припущення не ґрунтуються на вимогах ст. 36 ЦПК України, заявником не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ`єктивності судді Кирилюка А.І.,а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючого судді Кирилюка А.І. у справі №462/2711/17 відсутні.

Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні усної заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка Андрія Ігоровича у цивільній справі № 462/2711/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням компенсації та індексації та стягнення недоплаченої суми відшкодування - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.