Ухвала суду № 98932725, 06.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4538/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

слідчого судді Дегтяренко К.С.,

секретар судового засідання Чейпеш В.В.

з участю заявника – адвоката: Коваленко О.М.

слідчого Глюдзик С.М.

розглянувши матеріали скарги адвоката Коваленка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СУ Служби безпеки України в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 22021070000000019 від 12.04.2021 року,-

встановив:

Скаржник - Коваленко Олександр Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого СУ Управління Служби безпеки України в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 22021070000000019 від 12.04.2021 року, яка полягає у неповерненні власнику:

-контрольного талону серії TAD № 1366934 від 03.04.2021 на 1 арк.;

- міжнародної накладної CMR № 618805 від 03.04.2021 в 5 примірниках на 1 аркуші кожний;

- акту зважування транспортного засобу марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_1 від 03.04.2021 ;

- рахунку № 12 від 03.04.2021 в 3-х примірниках на 1 арк. кожний;

- копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з

них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЗК № 784712 від 24.03.2021 на 1 арк.;

- фітосанітарного сертифікату № 60/07-6051/АЕ-174543 від 02.04.2021 на 1 арк;

- свідоцтва про реєстрацію вантажного автомобіля марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_2 від 20.10.2020;

- свідоцтва про реєстрацію напівпричепом марки «SHMFFZ», р.н.з. НОМЕР_3 від 20.10.2020;

- пиломатеріалів з ялини, ялиці, обрізні 1-4 сорт (нестругані, не шліфовані, без торцевих з`єднань) довжиною 2-6 метрів, шириною 50-200 мм товщиною 25-150 мм загальним обсягом 41,5 м. куб.

- вантажного автомобіля марки «Daf XF460FT», кузов №

НОМЕР_4 , р.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SHMITZ»,

р.н.з. НОМЕР_5 .

Як зазначає скаржник відповідно до договору про надання правової допомоги АБК «Ковалекс» в особі керівника ОСОБА_3 являється представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників майна в кримінальному провадженні №22021070000000019 від 12.04.2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надано тимчасовий доступ до вищевказаних речей та документів.

Відповідно до. ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт

тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Станом на 28 квітня 2021 р., слідчий слідчого відділу СБУ в Закарпатській області, із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, не звертався. Про що свідчить, відповідний лист за вих. № 58/6/1149 від 26.04.2021 року.

11 травня 2021 року слідчому слідчого відділу СБУ в Закарпатській області відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КК України подане клопотання про негайне повернення вилученого майна у громадянина ОСОБА_2 . Однак слідчий, належним чином на вказане клопотання не відреагував, не надав підтверджуючі документи, що до направлення клопотання до Ужгородського міськрайонного суду та продовжує незаконно утримувати

вилучене майно, тим самим перевищує свої владні повноваження.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду справа № 308/5590/21 від 09 червня 2021 року, зобов`язано старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу СБУ в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 22021070000000019 від 12.04.2021 року повторно розглянути клопотання адвоката Коваленка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах власників майна про повернення вантажного автомобіля марки «DAF XF460

7Т» кузов з напівпричепом марки «SHMITZ», та вантажу деревини.

На рішення суду, слідчим винесена відповідна постанова про відмову в задоволені клопотання. Зі змісту вказаної постанови слідує, що слідчим перекручується норма вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, якою чітко зазначено, що арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі у якої його вилучено.

Статтею 201-1 КК України визначено, що переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України є кримінально карним.

Як вказує представник скаржника ОСОБА_1 , адвокат Коваленко О.М., вказаний товар не є предметом вказаного кримінального правопорушення оскільки не є рідкісною цінною породою дерев та є обробленою деревиною та його утримання є незаконним та необґрунтованим.

На підставі вищенаведеного просить суд визнати бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №22021070000000019 щодо неповернення власнику товару деревини, що перевозився вантажним автомобілем марки DAF А05644ЕТ, причеп AO0171XF та іншого вищевказаного та вилученого майна незаконною та зобов`язати слідчого у вказаному кримінальному провадженні повернути власникам зазначене вище майно.

У судовому засіданні адвокат Коваленко О.М. скаргу підтримав в повному обсязі, посилався, на мотиви у ній викладені. Особливу увагу звернув на утримання вилученого майна у неналежних умовах, що призводить до його псування, при цьому вказує на тривалий час проведення слідства, яке на його думку з квітня 2021 року не просувається, що порушує права власників майна його клієнтів, які у вказаному кримінальному провадженні не мають жодного процесуального статусу. Слідчий в судовому засіданні відносно задоволення скарги заперечив. Зазначив, що майно було вилучене на підставі ухвали слідчого судді, про тимчасовий доступ до речей і документів, а тому не потребувало звернення із клопотанням про арешт вказаного майна, як тимчасово вилученого, що прямо передбачено нормами КПК України. Вказане майно має статус речових доказів. У кримінальному провадженні призначено експертизу, яка станом на даний час, ще не проведена. Крім того зазначив, що майно передано на відповідальне зберігання, організації, діяльність якої прямо пов`язана з деревообробкою, підприємство попереджене про кримінальну відповідальність, про належне зберігання вилученого майна. А тому вважає, що питання про повернення вказаного майна до проведення первинних слідчих та процесуальних дій, зокрема експертиз є передчасним, тому просить у задоволенні скарги відмовити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.

Так, згідно з п.7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Установлено, що в провадженні слідчого управлінням Управління Служби безпеки України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному № 22021070000000019 від 12.04.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2021 року у справі № 308/4538/21 було надано дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю вилучення: вантажу «пиломатеріали з ялини, ялиці, обрізні 1-4 сорт (нестругані, не шліфовані, без торцевих з`єднань) довжиною 2-6 метрів, шириною 50-20 мм товщиною 25-150 мм» загальним обсягом 41,5 м. куб., який перебуває у володінні Закарпатської митниці Держмитслужби та вантажного автомобіля марки «Daf XF460FT», кузов № НОМЕР_6 , р.н.з. НОМЕР_7 , свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, ключів запалення,

Як вбачається із вищевказаних ухвал, які знаходяться в загальному доступі в Єдиному реєстрі судових рішень та крім того встановлено в судовому засіданні вищевказані речі визнані речовим доказом.

Зі скарги слідує, що станом 28 квітня 2021 р., слідчий слідчого відділу СБУ в Закарпатській області, із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, не звертався. Про що свідчить, відповідний лист за вих. № 58/6/1149 від 26.04.2021року.

11 травня 2021 року слідчому слідчого відділу СБУ в Закарпатській області відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КК України подане клопотання про негайне повернення вилученого майна у громадянина ОСОБА_2 . Однак слідчий, належним чином на вказане клопотання не відреагував, не надав підтверджуючі документи, що до направлення клопотання до Ужгородського міськрайонного суду та продовжує незаконно утримувати

вилучене майно, тим самим перевищує свої владні повноваження.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду справа № 308/5590/21 від 09 червня 2021 року, зобов`язано старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу СБУ в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 22021070000000019 від 12.04.2021 року повторно розглянути клопотання адвоката Коваленка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах власників майна про повернення вантажного автомобіля марки «DAF XF4607Т» кузов з напівпричепом марки «SHMITZ», та вантажу деревини.

На рішення суду, слідчим винесена відповідна постанова про відмову в задоволені клопотання. Зі змісту вказаної постанови слідує, що слідчим вперто

перекручується норма вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, якою чітко зазначено, що арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як встановлено в судовому засіданні, вищевказане майно було вилучене у Закарпатської митниці Держмитслужби органом досудового розслідування у порядку кримінального судочинства на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду про надання тимчасового доступу з можливістю вилучення вказаного майна відповідно до норм, які регулюють порядок отримання тимчасового доступу до речей та документів.

При цьому, тимчасовий доступ до речей та документів та тимчасове вилучення майна є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які мають окремі підстави та порядок застосування, особливості правого регулювання, та підстави припинення.

Порядок отримання тимчасового доступу до речей та документів визначений главою 15 КПК України.

Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Порядок тимчасового вилучення майна визначений главою 16 КПК України.

При цьому, зі змісту норм ст. 167-169 КПК України, тимчасово вилученим може вважатися тільки майно вилучене під час затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2, а також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За змістом ч. 2 вказаної статті тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Порядок тимчасового вилучення майна визначено ст. 168 КПК України, відповідно до положень якої тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу; кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно; факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом; тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст.173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Частиною першою ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166 (які регулюють порядок отримання тимчасового доступу), 170-174 цього Кодексу.

А згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Таким чином, підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні КПК України залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

За таких обставин, оскільки майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було вилучене у порядку такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей та документів, на підставі ухвали слідчого судді, тому воно не вважається тимчасово вилученим, а отже до нього не можуть бути застосовані положення ст. 169 КПК України щодо порядку його повернення.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що вищевказане майно органом досудового розслідування було вилучено та утримується на правових підставах, та не має статус тимчасово вилученого майна, оскільки вилучені на підставі судового рішення і мають зберігатись в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 100 КПК України, як речові докази, а тому порядок їх повернення визначається відповідними положеннями кримінального процесуального кодексу щодо повернення речових доказів.

Крім того як встановлено в судовому засіданні, з пояснень як самого заявника скарги так і слідчого на даний час у справі проводиться експертиза пиломатеріалів, яка станом на день розгляду скарги не завершена, експертом були оглянуті пиломатеріали, відібрані зразки та зазначено, що орієнтовний час проведення експертизи 3 місяці. При цьому як зазначив заявник скарги вказаний огляд проводився в середині травня.

На думку слідчого судді, посилання скаржника у даному випадку на норми процесуального закону зокрема, ст. 171, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на правову підставу бездіяльності слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в обґрунтування доводів скарги, не заслуговують на увагу суду, оскільки майно було вилучено слідчим на підставі приписів ст.ст. 159, 160, 163-165 КПК, які регулюють тимчасовий доступ до речей і документів, а не у порядку ст. 167 КПК щодо підстав тимчасового вилучення майна.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 40 КПК України, визначено гарантії незалежності і недоторканності слідчих, згідно з якими вплив на них у будь - який спосіб забороняється, що означає заборону будь - яких дій стосовно слідчих незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню слідчому в виконанні їх професійних обов`язків чи схилити їх до винесення незаконного рішення. Заборона впливу на слідчих у будь який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

При цьому, як зазначено у ч. 7 ст. 100 КПК України лише у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

З урахуванням викладеного, а також того, що на час розгляду скарги постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатської області від 22.04.2021 року вказані вантажний автомобіль марки DAF А05644ЕТ, причеп AO0171XF, документи на такі та відповідно вказаний товар – деревину визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22021070000000019 від 12.04.2021 року; докази вилучені на законних підставах в порядку тимчасового доступу, тому відсутні підстави для повернення доказів власнику, як тимчасово вилученого майна.

Що ж стосується передачі доказів власнику на відповідальне зберігання відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, то вирішення цього питання відноситься до компетенції слідчого, тому слід у задоволенні скарги відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 24, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги адвоката Коваленка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СУ Служби безпеки України в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 22021070000000019 від 12.04.2021 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали (постанови) складено та оголошено 10 серпня 2021 року о 17.40 год.

Слідчий суддя К.С. Дегтяренко