Рішення № 9893255, 01.06.2010, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-515/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд у складі: головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Працевітому Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Запорізькій національний університет» до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що 18.05.2004 року між ним та відповідачем було укладено угоду про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти. Згідно з угодою відповідачу були надані освітні послуги з вересня 2003 року по червень 2007 року. Після закінчення навчання відповідач не пропрацювала за фахом 5 років у державному або комунальному закладі чи в установі у сільській місцевості, а стала до роботи в представництві Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Запорізької області. Тому відповідач повинна сплатити заборгованість по сплаті держкредиту 3540,66 грн.

В подальшому позивач уточнив позивні вимоги та просить стягнути з відповідач заборгованість 5166,15 грн., з яких 2746,54 грн. - заборгованість по сплаті державного кредиту на навчання, 2419,61 грн.- відсотки за користування кредитом, та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача на позові наполягає, на підставах, викладених у ньому. Пояснила, що відповідач після закінчення університету, повинна була відпрацювати у державному або комунальному закладі чи в установі, яки знаходяться сільській місцевості, але вона цього не зробила. Тому повинна повернути залишок за кредитом. Відповідно до умов законодавства та угоди між сторонами, просить стягнути з відповідача заборгованість за держкредитом 5166,15 грн., 51 грн. судового збору і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 дійсно навчалася в ЗНУ і нею було укладено договір про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти. Вважає, що відповідач не повинна повертати кредит через те, що ЗНУ її не працевлаштував та зобовязання пропрацювати за фахом 5 років у державному або комунальному закладі чи в установі у сільській місцевості можна не виконувати через наявність в реченні «ЧИ», яке трактує, як можливість працевлаштуватися або у місті, або у сільській місцевості. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до свідоцтва 19.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб та прізвище дружини після одруження ОСОБА_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 навчалася в ЗНУ з 2003 по 2007 роки.

18.05.2004 року між ЗНУ та ОСОБА_1 було укладено угоду №1421 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти. За умовами угоди університет повинен студенту надати освіту за кошт державного бюджету. Студент повинен повернути кредит та 3% річних за користування ним. Згідно з п. 6.4 угоди кредит та відсотки не повертаються у разі відпрацювання одержувачем кредиту не менше 5 років після закінчення навчання в державному або комунальному закладі чи в установі у сільській місцевості.

Наказом по ЗНУ № 929-с від 20.06.2007 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію бакалавр права.

На протязі 2008-2010 років ЗНУ з ОСОБА_1 вів листування з приводу повернення коштів, але остання відповідала, що, якщо сільська місцевість в угоді зазначена через чи, то кредит може не повертати.

Відповідно до листів департаменту вищої освіти від 23.01.2009 року та юридичного відділу від 11.03.2009 року МОН України на імя ЗНУ, особи, що отримала кредит, можуть його не повертати за умови відпрацювання в державному або комунальному закладі чи в установі тільки в сільській місцевості, а не в місті.

Згідно зі ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд не приймає посилання відповідача на Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» № 77/96 від 23.01.1996 року та постанову КМ України «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» № 992 від 22.08.1996 року, оскільки вони регулюють підготовку спеціалістів та їх працевлаштування, в тому числі за державним замовленням.

А порядок надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти регламентується саме постановою КМ України № 916 від 16.06.2003 року з аналогічною назвою, відповідно до якої й укладено угоду (розділ 1 угоди).

Пунктом 26 цієї постанови передбачено, що одержувач кредиту, який після закінчення вищого навчального закладу пропрацював за фахом не менше ніж 5 років у державному або комунальному закладі чи установі у сільській місцевості, кредит та відсотки за користування ним не повертає, що підтверджується щороку на момент оплати довідкою з місця роботи.

Тому суд вважає, що одержувач кредиту звільняється від обовязку його повертати за умови відпрацювання в державному або комунальному закладі чи в установі тільки в сільській місцевості, а не в місті.

Також суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що вона не була працевлаштована, оскільки це не передбачено ні угодою, ні постановою КМ України № 916 від 16.06.2003 року. Крім того, ведучи листування з ЗНУ на протязі 2 років, відповідач на це, як на підставу неповернення кредиту не посилався.

Сам договір відповідачем не оскаржено.

З довідки № 635 від 25.03.2010 року, виданої ЗНУ, вбачається, що станом на 01.01.2010 року сума її заборгованості на кредитом складає 5166,15 грн., з яких заборгованість по сплаті державного кредиту на навчання 2746,54 грн. - заборгованість по сплаті державного кредиту на навчання, 2419,61 грн. - відсотки за користування кредитом

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 212-215 ЦПК України, ст. 509, 525, 526 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного вищого навчального закладу «Запорізькій національний університет» до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізькій національний університет» 5166,15 грн., яка складається з заборгованості по сплаті державного кредиту на навчання 2764,54 грн., відсотки за користування кредитом - 2419,61 грн. на р\р 35219012000017 ГУДКУ в Запорізької області , МФО 813015, ЄДРПОУ 02125243.

Судові витрати - 51 грн. судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізькій національний університет» на р\р 352220001000017 УДКУ в Запорізької області , МФО 813015, ЄДРПОУ 02125243.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Мінасов