Ухвала суду № 98930830, 26.07.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

26.07.2021 Єдиний унікальний номер 205/10401/20

Єдиний унікальний номер 205/10401/20

Провадження № 2з/205/452/21

УХВАЛА

26 липня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.,

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 грудня 2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням вимог п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких позивачем 16 січня 2021 року було подано виправлений позов.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2021 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2021 року було вжито заходи забезпечення позову.

23 липня 2021 року представником позивача подано до суду заяву, в якій він просить зобов`язати ТОВ «Вердикт Капітал» надати докази переходу права вимоги за кредитним договором № 500955628 від 11 серпня 2014 року до ТОВ «Вердикт Капітал»; надати докази виникнення безспірної заборгованості за кредитним договором № 500955628 від 11 серпня 2014 року.

Дослідивши зазначену заяву, матеріали справи, суд вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями ч. 4 ст. 81 ЦПК України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частиною 3 ст. 83 ЦПК України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Враховуючи, що позовну заяву подано до суду 29 грудня 2020 року, а заяву про витребування доказів – 23 липня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 83 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення заяви представника позивача без задоволення.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вона має право звернутись до суду із заявою про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України із дотриманням вимог ч. 3 ст. 117 ЦПК України (із сплатою судового збору у розмірі, встановленому ЗУ «Про судовий збір»).

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 84, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: