Рішення № 98929824, 04.08.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16651/20

Провадження № 2/369/1273/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Новіцької М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020 позивач ПрАТ «Страхова компанія «Перша» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в порядку суброгації 51 625,20 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2102 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 24.06.2019 між ПАТ «Страхова компанія «Перша» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанту наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку № 06-07.00.19.00194, згідно умов якого був застрахований автомобіль марки «Seat», з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

01.12.2019 по вул. Балукова, 42 у с. Крюківщина Київської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «MG», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , автомобіля марки «Seat», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Винним у вчиненні вказаного ДТП було визнано відповідача, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2020, справа № 369/15855/19. Оскільки винним у вчиненні ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , то за фактом її настання, з метою отримання страхового відшкодування, до ПрАТ «Страхова компанія «Перша» з повідомленням про настання страхового випадку звернувся страхувальник. З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки «Seat», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , позивачем було замовлено проведення оцінки вказаного транспортного засобу. У відповідь на заявку про оцінку складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 292/19 від 05.12.2019. Відповідно до інформації, яка міститься у висновку, вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки "Seat», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , становить 151 625,00 грн. 27.12.2019 на підставі отриманих документів було складено Страховий акт № ТР-00- 6594 від 02.01.2020 та на банківські реквізити СТО проведено виплату страхового відшкодування загальним розміром 151 625,00 грн. Під час проведення досудового врегулювання за страховим випадком ПрАТ «Страхова компанія «Перша» було встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП відповідача ОСОБА_1 на момент її вчинення була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії та № АМ/9456596. 12.05.2020 Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» сплатило страхове відшкодування на користь позивача в межах встановленого ліміту 100 000 грн. Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку суброгації підлягає сума грошових коштів загальним розміром 51 625,20 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою від 02.02.2021 відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам процесу строки для подачі до суду заяв по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи встановлено, що 24.06.2019 між ПАТ «Страхова компанія «Перша»» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанту наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку № 06-07.00.19.00194, згідно умов якого був застрахований автомобіль марки «Seat», з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2020 встановлено, що 01.12.2019 орієнтовно о 13.15 год. по вул. Балукова, 36 у с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «MG», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під час виконання обгону, не переконався, що це буде безпечно, виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого здійснив зіткнення з т/з «Seat Leon», номерний знак НОМЕР_1 , який здійснив поворот ліворуч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Винним у вчиненні вказаного ДТП було визнано відповідача, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2020, справа № 369/15855/19, яка набрала законної сили.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 292 від 05.12.2019, вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки, «Seat Leon», номерний знак НОМЕР_1 , становить 151 625,20 грн.

Згідно розрахунку фактури № 2019026680 від 27.12.2019, загальна вартість поведених робіт і запчастин до автомобіля марки «Seat Leon» номерний знак НОМЕР_1 , становить 151 625,20 грн.

В той же час, із матеріалів справи встановлено, що автомобіль «MG», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_1 був застрахованим в АТ «СГ «ТАС», серія поліса АМ/9456596. Встановлений ліміт за шкоду майну 100000 грн.

Відносини у сфері страхування майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України «Про страхування» N 85/96-ВР від 07 березня 1996 року (надалі «ЗУ «Про страхування») та загальними нормами цивільного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону визначено, що при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з ст. 9 вищевказаного Закону, страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З врахуванням наведеного, оскільки ПрАТ «СК «Перша» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 151625,20 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», а тому до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», серія поліса АМ/9456596. Встановлений ліміт за шкоду майну 100000 грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач вказує про те, що 12.05.2020 ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило страхове відшкодування на користь позивача в межах встановленого ліміту 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) і не відшкодованими залишилось 51625,20 грн.

Таким чином, враховуючи, що автомобіль марки «MG», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , був застрахованим в АТ «СГ «ТАС»», яке виплатило позивачу страхове відшкодування в межах встановленого ліміту 100 000,00 грн., а тому з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 51 625,20 грн. заподіяних внаслідок ДТП, яка мала місце 01.12.2019, матеріальних збитків.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в порядку суброгації на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» 51625,20 грн. (п`ятдесят одну тисячу шістсот двадцять п`ять гривень двадцять копійок) та 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», код ЄДРПОУ 31681672, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 30.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , адреса місця проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Ковальчук