Ухвала суду № 98927396, 06.08.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/884/21

Провадження № 1-кп/675/95/2021

У Х В А Л А

"06" серпня 2021 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Ткачук Я.Л., прокурора Юдкіна В.Л., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Власюка П.О., Радченка М.Г., Новікової Н.І., Троцької Л.Д., розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області в відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000248 від 29.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Ізяславського районного суду Хмельницької області 01.06.2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019180000000248 від 29.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України по якому призначено підготовче судове засідання.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.06.2021 року було обрано відносно ОСОБА_3 (по тексту - ОСОБА_3 , обвинувачена) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 12.08.2021 року включно, із забороною з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв залишати житло: АДРЕСА_1 , з покладенням відповідних обов`язків.

У підготовчому судовому засіданні 06.08.2021 року прокурор подав клопотання про продовження строку обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту ще на 60 днів, оскільки зі спливом визначеного строку його дії розглянути кримінальне провадження неможливо, однак ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не зменшилися.

На думку прокурора, з огляду на особу обвинуваченої, існують ризики, що в разі непродовження їй запобіжного заходу, вона зможе переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші інші кримінальні правопорушення, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисники обвинуваченої, позицію яких підтримала і сама ОСОБА_3 , просили врахувати сімейний стан останньої та її фактично бездоганну процесуальну поведінку під час дії запобіжного заходу та застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема особисте зобов`язання.

Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченої та її захисників, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Висновок суду обґрунтовується наступним.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.п. 3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду за прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 3 ст. 315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання щодо продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, судом враховуються дані про її особу, яка обґрунтовано обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна.

Суд також враховує, що по даному кримінальному провадженні ще не проведено будь-яких дій по його розгляду по суті, а відтак підстав для зміни щодо обвинуваченої запобіжного заходу не має.

Заслуговує на увагу і те, що обвинувачена не заміжня, не працює та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України, а відтак є об`єктивні підстави для ризику, що може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності безумовно вказують про те, що існують ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу та по своїй суті суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Необхідно наголосити і на тому, що наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.

На переконання суду, на даний час відсутня будь-яка об`єктивна необхідність в корегуванні раніше визначеного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та не забезпечать належного виконання покладених на обвинувачену обов`язків. Так, очевидно, що особисте зобов`язання не є дієвим у вказаному кримінальному провадженні з огляду на вказане вище і сам характер та тяжкість інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень.

Покликання захисників обвинуваченої, на наявність на утриманні неповнолітніх дітей та її зразкову процесуальну поведінку під час дії застосованого запобіжного заходу, як на підставу для застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд відхиляє, та вказує, що такі обставини не виключають наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Необхідно відзначити, що ч. 1 ст. 181 КПК України визначає, що домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором згідно переліку.

Таким чином, виходячи з особи обвинуваченої, тяжкості інкримінованих їй кримінальних правопорушень, з метою забезпечення виконання нею її процесуальних обов`язків, суд вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді домашнього арешту на 60 днів, тобто до 04.10.2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 04.10.2021 року включно, із забороною з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв залишати житло: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

з`являтися (прибувати) на виклик за першою вимогою до суду, прокурора;

не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду, прокурора;

повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала діє по 04.10.2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Король