Ухвала суду № 98919529, 11.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

11 серпня 2021 року справа №640/1146/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання заяву представника ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доАпарату Верховної Ради України

простягнення грошової компенсації за невикористану відпусткуВ С Т А Н О В И В:

Рішенням від 21 грудня 2020 року в адміністративній справі №640/1146/20 Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив повністю адміністративний позов ОСОБА_1 , визнав протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки за період роботи з 26 листопада 2007 року по 29 серпня 2019 року, стягнув з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної відпустки в сумі 228 944,39 грн., зобов`язав Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнув на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Апарату Верховної Ради України.

До суду надійшла заява представника позивача про роз`яснення судового рішення, в якій він просить роз`яснити з якої дати відповідач повинен нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розглянувши подану заяву, дослідивши положення чинного законодавства України і матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, а тому суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, дана стаття передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Зміст заяви про роз`яснення в судового рішення зводиться до того, що представник позивача не розуміє з якої дати відповідач повинен нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом із тим, суд звертає увагу, що зміст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року є чітким і зрозумілим; у свою чергу питання про роз`яснення способу та порядку виконання судового рішення не може бути вирішено у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, слід відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 254, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

Відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко