Рішення № 98918506, 11.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2888/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

23 червня 2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 3764,40 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інпп НОМЕР_1 ) з 21.01.2021 року призначення, розрахунок та виплату пенсії за віком згідно вимог ст.ст. 26.27.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто 2018, 2019, 2020 роки, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 25.06.2021 року суд відкрив спрощене провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 24.01.2011 року по 10.01.2012 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після досягнення пенсійного віку в січні 2021 року, за заявою позивача від січня 2021 року, йому була призначена пенсія за віком, шляхом переведення з одного виду на інший: з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком та застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року, а не за 2018, 2019, 2020 роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права, що стосується переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки він звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вперше. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

16.07.2021 року представник відповідача через канцелярію суду (вх. №14102/21) подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Не підлягає задоволенню позовна вимога щодо врахування під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 років, оскільки показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врахований під час первинного призначення пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним. Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства та на підставі вищевикладеного, на думку відповідача, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки при перерахунку пенсії за віком у 2021 році. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.07.2021 року представник позивача - адвокат Лютікова О.С., подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що позивач отримував пенсію за вислугу років лише в період з 24.01.2011 року по 10.01.2012 року, тобто менше одного року. В подальшому з 13.01.2012 року пенсійну справу позивача було знято з обліку та припинено виплату пенсії. 21.01.2021 року позивач подав до пенсійного органу заяву «Про призначення/перерахунок пенсії», після отримання в лютому 2021 року першої пенсійної виплати у позивача виник сумнів щодо правильності визначення відповідачем виду та розміру пенсії. У березні 2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо роз`яснення призначеної пенсії, в якому зазначив, що він просить нарахувати пенсію за віком, застосувавши середній показник заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, з якої сплачуються страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто період 2018-202 роки. З відповіді від 29.04.2021 року позивач дізнався, що йому не призначено пенсію за віком, а переведено з одного виду пенсії на інший - з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.01.2011 року по 10.01.2012 року перебував на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що свідчить відповідна заява.

13.01.2012 року розпорядженням УПФУ в м. Херсоні знято з обліку пенсійну справу ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_2 , в зв`язку з виходом на працю на посаду відповідно до заяви пенсіонера від 13.01.2012 року.

У подальшому, 21.01.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області, із заявою про призначення пенсії за віком.

В березні 2021 року позивач звернувся на адресу відповідача зі зверненням про перерахунок пенсії із застосуванням до його індивідуального коефіцієнту по заробітній платі середньої заробітної плати за три роки що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки, яка становить 9118,81 грн. При цьому позивач звернув увагу, що його пенсія помилково розрахована з показників 2014-2016 років.

Листом відповідача від 29.04.2021 №2777-2223/К-02/8-2100/21 позивача відмовлено, що його переведено з одного виду пенсії на інший, а не призначено пенсію вперше.

27.05.2021 року представник позивача направила на адресу відповідача адвокатський запит, в якому просила повідомити яка пенсія (вид пенси) нараховується та сплачується ОСОБА_1 , відповідно до його звернення від 21.01.2021 року, та в якому розмірі; за які роки були взяті (застосовані) показники середнього заробітку працівників, зайнятих у Галузях економіки України при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 ; скільки складає середній заробіток для розрахунку пенсії ОСОБА_1 ; який коефіцієнт збільшення показника заробітної плати взято в цьому розрахунку; який індивідуальний коефіцієнт страхового стажу ОСОБА_1 ; за який період (роки) проведено розрахунок заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку; який страховий стаж взято при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 ; надати копію рішення, розпорядження, протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 з січня 2021 року, розрахунок стажу, розрахунок заробітку для обчислення.

У відповідь, листом №2100-0202-8/26417 від 03.60.2021 року відповідач повідомив, що громадянин ОСОБА_1 як отримувач пенсії перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 24.01.2011. Первинно пенсію призначено за вислугу років відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон). З 21.01.2021 здійснено переведення на пенсію за віком за заявою від 21.01.2021. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону, при переведенні на пенсію за віком заробітна плата врахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (4888,83 грн).

Розмір пенсії з 21.01.2021 складав 4103,00 грн, у тому числі:

3920,42 грн - основний розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до ст.27 Закону (9188,41 грн (4888,83 грн х 1,87947) х 0,42667, де 9188,41 грн - середньомісячна заробітна плата для розрахунку пенсії; 4888,83 грн - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки збільшений на коефіцієнті 1,17 та 1,11 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" (3764,40 грн х 1,17 х 1,11); 1,87947 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за періоди роботи з 01.02.1995 по 31.01.2000 та з 01.07.2000 по 31.12.2010 (ст. 40 Закону); 0,42667 - коефіцієнт страхового стажу (ст.25 Закону) за 42 роки 08 місяців 11 днів);

182,58 грн - доплата за 17 років понаднормативного стажу, обчислена відповідно до ст. 28,42 та п.4-1 Прикінцевих положень Закону (1074,00 грн х 17%, де 1074,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.09.2015).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", з 01.03.2021 здійснено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн.).

За результатом перерахунку, розмір пенсії з 01.03.2021 складає 4534,24 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст наведених норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу в період з 24.01.2011 року по 10.01.2012 року була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХII, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся у 2021 році вперше.

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

Таким чином, при призначенні позивачу в січні 2021 року пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18) , що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.

Отже, доводи відповідача, що пенсія за вислугою років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії, спростовуються вищевикладеним.

Окремо суд звертає увагу, що 13.01.2012 року розпорядженням УПФУ в м. Херсоні знято з обліку пенсійну справу ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_2 , в зв`язку з виходом на працю на посаду відповідно до заяви пенсіонера від 13.01.2012 року, тобто, виплата пенсії позивачу припинялась.

В той же час, повноваження щодо здійснення обрахунку пенсії та складових формули, визначеною ч. 2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" покладено на органи Пенсійного фонду України, суд не наділений повноваженнями обраховувати суму показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, зазначену позивачем, з огляду на що вказані позивачем у прохальній частині позову суми підлягають обрахунку відповідачем при проведенні обчислення пенсії позивачу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позов належить задовольнити частково.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням частини задоволених позовних вимог (одна частина з двох) на користь позивача за рахунок відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 21.01.2021 пенсію за віком згідно статті 26 та в порядку статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул.. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 112010201