Рішення № 98918505, 22.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1568/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Наумової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо нездійснення нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати з урахуванням посадового окладу згідно ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 26.03.2020 по 20.10.2020.

- зобов`язати Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 , виходячи з розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх надбавок до посадового окладу, премій, та виплатити різницю недоотриманої суми заробітної плати за період з 26.03.2020 по 20.10.2020.

II. Позиція позивачки, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено його конституційне право на отримання заробітної плати, що виразилось у нарахуванні заробітної плати у період з 26.03.2020 по 20.10.2020, виходячи з розміру посадового окладу прокурора, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - Постанова № 505), розмір якого є меншим, ніж визначений ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ (далі - Закон № 1697), оскільки пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 визначено, що положення пункту 26 розділу VI" Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26.03.2020. На підставі викладеного вважає, що роботодавець повинен був провести розрахунок та здійснити йому виплату заробітної плати з урахуванням посадового окладу згідно ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" у період з 26.03.2020 по 20.10.2020, але в порушення норм діючого законодавства такий розрахунок не проведено, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач підтримав вказані позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

14.05.2021 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 є правомірними, оскільки відповідають вимогам нормативно-правових актів, які були чинними у спірний період. Так, відповідач вказує, що до 14.12.2015 порядок матеріального забезпечення прокурорів визначався ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1991 року), за змістом якої розмір посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років, що є складовими заробітної плати прокурорів, затверджувався Кабінетом Міністрів України, тобто постановою КМ України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якою затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури та визначено розміри посадових окладів прокурорів. Відповідно до п. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019, оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Таким чином, до початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, оплата праці прокурорів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Окружні прокуратури розпочали роботу з 15.03.2021 відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40. Враховуючи, що позивача звільнено з посади та з органів прокуратури з 20.10.2020, рішення щодо початку роботи окружних прокуратур у порядку, встановленому законом не прийнято та не оприлюднено, а отже, оплата праці позивача здійснювалась відповідно до постанови Уряду з огляду на вимоги п. 3 розд. II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ. При цьому, на правовідносини щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу, як прокурору місцевої прокуратури у період з 26.03.2020 по 20.10.2020, рішення Конституційного Суду України № 6-р/20 також не поширюється, оскільки ці правовідносини з 25.09.2019 врегульовано Законом № 113-ІХ та Постановою № 505, які є чинними, а тому відсутні підстави для їх не застосування. При цьому, відповідач не мав правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено вказаною постановою Кабінетом Міністрів України № 505.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вказані заперечення та просила у задоволені позовних вимог відмовити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.04.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.05.2021 р.

Підготовче засідання, призначене на 20.05.2021 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, подальший розгляд справи призначено на 24.06.2021 р.

24.06.2021 судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, продовжено підготовче засідання на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 06.07.2021 р. у зв`язку з перебування представника відповідача у відпустці.

Ухвалою суду від 06.07.2021 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

06.07.2021 року судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 22.07.2021 р.

В судовому засіданні 22.07.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 27.11.2006 р. по 20.10.2020 р. працював в органах прокуратури Херсонської області, у т.ч. з 15.12.2015 р. на посаді прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, що підтверджується записами його трудової книжки НОМЕР_1 ( а.с. 8-12).

19.10.2020 наказом керівника Херсонської обласної прокуратури № 683к, позивача звільнено з займаної посади та з органів прокуратури області з 20.10.2020 р. за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 51 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII.

Не погоджуючись із тим, що у період з 26.03.2020 по 20.10.2020 заробітна плата виплачувалась із урахуванням посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", а не посадового окладу, визначеного у відповідності до положень ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

V. Норми права, які застосував суд

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), яким передбачено, зокрема

- заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. ( частина 1 статті 81 цього Закону);

- заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. ( частина 2 статті 81 цього Закону);

- посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. ( частина 3 статті 81 цього Закону);

- прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. ( частина 7 статті 81 цього Закону);

- фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 9 статті 81 цього Закону)

- фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. ( частина 1 статті 89 цього Закону);

- фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. ( стаття 90 цього Закону)

Законом України від 19.09.2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), який набрав чинності 25.09.2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури та внесено зміни до Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VІІ "Про прокуратуру", зокрема

- у частині 1 статті 7 Закону №1697-VII слова "регіональні" та "місцеві" замінено відповідно на "обласні" та "окружні", а пункт 4 цієї частини 1 та статті стосовно військових прокуратур в системі органів прокуратури виключено.

- статтею 15 Закону № 1697-VII зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах .

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 113-ІХ за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Також пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ передбачено, що день початку роботи обласних прокуратур та окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, які набрали чинності з 01 січня 2015 року установлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.

VI. Оцінка суду

Із аналізу вищеописаних норм вбачається, оплату праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" передбачає Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, зі змінами, внесеними Законом України від 19.09.2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019 року, а не Бюджетний кодекс України.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як встановлено судом спірність питання у даній справі полягає щодо наявності у відповідача права у період з 26.03.2020 по 20.10.2020 нараховувати та сплачувати позивачу посадовий оклад у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з набранням рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020 законної сили.

При цьому, сторонами не заперечувалось, що у спірний період ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата виходячи з розміру посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Вирішуючи спірність вказаного питання суд враховує наступне.

Законом України від 19.09.2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019 частини 3, 4 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" викладені у такій редакції: "Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3."

Таким чином, з 25.09.20219 положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.

При цьому, за прокурорами місцевих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до окружної прокуратури, а оплата праці працівників місцевих прокуратур протягом зазначеного періоду здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. ( п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ).

Таким чином, дія статті 81 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній у спірний період не поширюється на прокурорів місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Суд звертає увагу, що положення до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ не визнані неконституційними.

Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

Враховуючи, що у період з 26.03.2020 по 20.10.2020 окружні прокуратури створені не були, а позивач у цей період обіймав посаду прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, що підтверджується записом у трудовій книжки позивача від 15.12.2015 р. ( а.с. 11), та відповідно на день його звільнення не мав статусу прокурора окружної прокуратури, атестацію не проходив, тому на спірні правовідносини не поширюються положення норм частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру » у редакції, чинній у спірний період.

При цьому, суд вказує, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 825/575/16, від 19 березня 2020 року у справі № 806/3314/17, від 09 вересня 2020 року у справі №807/1171/16.

VII. Висновок суду

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32), зокрема у п.58 рішення у справі Seryavin та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, п.29).

Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав відповідачем не було допущено бездіяльності щодо неналежного розрахунку з позивачем, а відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

VIII. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору і судом відмовлено у задоволені позову, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Херсонської обласної прокуратури (місце знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплати частини заробітної плати, стягнення невиплаченої частини заробітної плати - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01 серпня 2021 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 106030000