Рішення № 98917483, 10.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року справа №480/8054/20

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інтерокко» про стягнення коштів з рахунків у банках та накладення арешту, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Сумській області (місцезнаходження: 40009, Сумська область, м.Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інтерокко» (місцезнаходження: Львівська область, м.Львів, вул..Шевченка Т., будинок 111А, код ЄДРПОУ 43078232) (далі - відповідач, ТзОВ «Агро Інтерокко»), в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інтерокко» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 61053,50 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100), отримувач Сумська міська отг на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інтерокко» в загальній сумі 61053,50 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках: МФО банку - 322540; назва банку - AT «КІБ»; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980 - українська гривня.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ІТС «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 61053,50 грн. Як зазначає позивач, такий борг виник у зв`язку із несплатою у встановлений законом строк узгодженого грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку та накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках у банках.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 матеріали адміністративної справи № 480/8054/20 передано на розгляд Львівському окружному адміністративному суду за підсудністю.

Ухвалою судді від 15.03.2021 адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інтерокко» про стягнення коштів з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності прийнято до провадження; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Надісланий рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія ухвали про прийняття справи до провадження повернулася з відміткою поштового відділення на конверті від 30.04.2021 про повернення у зв`язку із «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач - ТзОВ «Агро Інтерокко» зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 43078232) 26.06.2019 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області. Місцезнаходження відповідача: (місцезнаходження: Львівська область, м.Львів, вул.Шевченка Т., будинок 111А.

Згідно з інформацією щодо розрахункових рахунків ТзОВ «Агро Інтерокко» (код ЄДРПОУ 43078232) у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до витягу з історії недоїмок, сформованого на підставі ІКП ІТС «Податковий борг», податкова заборгованість ТзОВ «Агро Інтерокко» по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 61053,50 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.05.2020 № 0043295494 на суму 60882,5 грн.; податкового повідомлення-рішення від 22.07.2020 № 0055225404 на суму 170 грн.

Відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ю» №6289-10 від 03.07.2020. З часу направлення податкової вимоги податковий борг відповідач в повному обсязі не погасив.

Відтак, суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до п.41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених вказаним Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 ПК України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

Відповідачу направлялась податкова вимога форми Ю» №6289-10 від 03.07.2020. З часу надіслання податкової вимоги податковий борг відповідачем не був погашений в повному обсязі.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 61053,50 грн. в матеріалах справи відсутні.

Станом на дату розгляду справи податковий борг відповідача перед бюджетом в сумі 61053,50 грн. не погашений, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, з огляду на таке.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ТзОВ «Агро Інтерокко», що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені ст.94 ПК України.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У п.94.2 вказаної статті передбачено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна.

За правилами п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (підп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України).

Відповідно до підп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, передбачено два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (не виключно обов`язку сплатити податкове зобов`язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо:

1) у платника податків наявний податковий борг;

2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В даному випадку позивачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зокрема, позивачем не надано доказів відсутності коштів на рахунках відповідача, які можуть бути джерелом погашення податкового боргу. При цьому, на час вирішення спору в суду відсутні підстави вважати, що задоволення позовної вимоги про стягнення коштів з рахунків відповідача, відкритих у банках чи інших фінансових установах, буде неефективним та недостатнім способом забезпечення погашення ним податкового боргу.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ГУ ДПС у Сумській області області необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інтерокко» (місцезнаходження: Львівська область, м.Львів, вул.Шевченка Т., будинок 111А, код ЄДРПОУ 43078232) до бюджету (отримувач Сумська міська отг на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) в сумі 61053 (шістдесят одна тисяча п`ятдесят три) грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан