Рішення № 98917276, 10.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3824/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 60911232 від 14.04.2020, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач) від 14.04.2020 року ВП № 60911232 накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн на Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області за не виконання рішення суду у справі № 360/3667/19. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області вважає неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 14.04.2020 ВП №60911232, у зв`язку з чим звернулось до суду.

Ухвалою суду від 22.07.2021 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі.

Від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 09.08.2021 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 82-86), у якому відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.

19.12.2019 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60911232.

Листом від 24.12.2019 № 11347/03-33 Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганській області повідомило, що управлінням місячний розмір пенсії за грудень 2019 року у сумі 18 712, 51 грн виплачено у грудні 2019 року. Поточна доплата у сумі 0,00 грн за період з 01.06.2019 по 31.12.2019. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області не є розпорядником коштів. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було

13.02.2020 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн, де також було зазначено про обов`язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №360/4228/20 у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу ВП №60911232 від 19.12.2019 відмовлено повністю. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі № 360/4228/20 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 360/4228/20 - залишено без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 360/4228/20 - залишено без змін.

Щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів не було надано і станом на 14.04.2020.

Враховуючи вищезазначене, 14.04.2020 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 10 200 грн, направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів досудового розслідування.

Листом від 28.04.2020 № 2713/03-33 Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганській області повідомило, що було зроблено перерахунок пенсії за рішенням суду, пенсія склала 63 254,84 грн. Заборгованість з пенсії за період з 07.11.2019 по 31.03.2020 в сумі 215 099, 18 грн була виплачена у березні 2020 року. Період заборгованості з 01.06.2019 по 06.11.2019 в сумі 233 024,12 грн 18.03.2020 був включений до реєстру судових рішень за № 52674, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.

Враховуючи вищезазначене, 07.07.2020 державним виконавцем, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Листом від 13.07.2020 № 1211-03-9/851 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомило, що було зроблено перерахунок пенсії за рішенням суду, місячний розмір пенсії склав 63 524, 84 грн. Заборгованість пенсії за період з 07.11.2019 по 31.03.2020 в сумі 215 099, 18 грн була виплачена у березні 2020 року. Період заборгованості з 01.06.2019 по 06.11.2019 в сумі 233 024,12 грн було внесено до реєстру судових рішень за № 52674 від 18.03.2020 згідно Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

Відповідач вважає, що накладаючи штраф постановою від 14.04.2020 на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правомірними та відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З даних КП «ДСС» вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі № 360/3667/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:

визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні заяви від 12.06.2019 про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з розміру нарахованої заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-164вих-19, в розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати;

скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні заяви від 12.06.2019 про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії;

зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 22.04.2019 №18-164вих-19, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, як це передбачено Законом України «Про прокуратуру» №1789 XII від 15.11.1991, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01.06.2019.

04.12.2019 стягувачу видано виконавчий лист № 360/3667/19 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 22.04.2019 №18-164вих-19, у зв`язку з підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, як це передбачено Законом України «Про прокуратуру» №1789 XII від 15.11.1991, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01.06.2019 (арк. спр. 92).

19.12.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на підставі заяви ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60911232 з примусового виконання виконавчого листа № 360/3667/19, виданого 04.12.2019 Луганським окружним адміністративним судом (арк. спр. 94).

Листом від 24.12.2019 № 11347/03-33 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області повідомлено державного виконавця про те, що місячний розмір пенсії за грудень 2019 року у сумі 18 712,51 грн виплачено у грудні 2019 року. Поточна доплата у сумі 0,00 грн за період з 01.06.2019 по 31.12.2019 (арк. спр. 100)

13.02.2021 в межах зазначеного виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову ВП № 60911232 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн на боржника - управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області за невиконання рішення суду. (арк. спр. 105).

Не погодившись із вказаною постановою Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області оскаржило її до Луганського окружного адміністративного суду, який у свою чергу своїм рішенням від 30.11.2020 у справі №360/4228/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу ВП №60911232 від 19.12.2019 відмовив повністю (арк. спр. 120-129, 131-138).

14.04.2021 в межах зазначеного виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову ВП № 60911232 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн на боржника - Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області за невиконання рішення суду (арк. спр. 107).

Листом від 28.04.2020 № 2713/03-33 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомило, що було зроблено перерахунок пенсії за рішенням суду, пенсія склала 63 254, 84 грн. Заборгованість пенсії за період з 07.11.2019 по 31.03.2020 в сумі 215 099,18 грн була виплачена у березні 2020 року. Період заборгованості з 01.06.2019 по 06.11.2019 в сумі 233 024,12 грн, 18.03.2020 був включений до реєстру судових рішень за № 52674, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (арк. спр. 111).

Постановою державного виконавця від 07.07.2020 закрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 360/3667/19, виданого 04.12.2019 Луганським окружним адміністративним судом про обов`язання Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 22.04.2019 №18-164вих-19, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, як це передбачено Законом України «Про прокуратуру» №1789 XII від 15.11.1991, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01.06.2019 (арк. спр. 115).

Листом від 13.07.2020 № 1211-03-9/851 Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганській області повідомило, що було зроблено перерахунок пенсії за рішенням суду, місячний розмір пенсії склав 63 524, 84 грн. Заборгованість пенсії за період з 07.11.2019 по 31.03.2020 в сумі 215 099, 18 грн була виплачена у березні 2020 року. Період заборгованості з 01.06.2019 по 06.11.2019 в сумі 233 024,12 грн було внесено до реєстру судових рішень за № 52674 від 18.03.2020 згідно Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 (арк. спр. 116).

Вважаючи постанову відповідача від 14.04.2021 ВП № 60911232 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення. Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть слугувати будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид та обсяг яких залежить від характеру правовідносин, суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання та мотивів рішення, яке примусово виконується.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 13.02.2020 УПФУ в м.Лисичанську Луганської області рішення суду по справі № 360/3667/19 виконано не було через відсутність коштів для його виконання у повному обсязі. З цих підстав УПФУ в м.Лисичанську Луганської області оскаржило в судовому порядку постанову державного виконавця від 13.02.2020 ВП № 60911232 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

При цьому, з рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/4228/20 за наслідками розгляду позову УПФУ в м.Лисичаську Луганської області щодо правомірності постанови державного виконавця від 13.02.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн вбачається, що суд дійшов висновку про відсутність поважних причин, що перешкоджали боржнику у виконанні рішення суду, оскільки УПФУ в м.Лисичанську Луганської області не надано як державному виконавцю, так і суду жодних доказів відсутності у боржника коштів на здійснення виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, а також вжиття боржником будь-яких заходів для отримання коштів від ГУ ПФУ в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 360/3667/19.

Водночас, оскаржувана позивачем постанова від 14.04.2020 була винесена відповідачем внаслідок повторного невиконання боржником без поважних причин рішення суду у подвійному розмірі штрафу.

Суд зауважує, що доказів здійснення УПФУ в м.Лисичанську Луганської області додаткових дій з метою виконання рішення суду по справі № 360/3667/19 в повному обсязі з 13.02.2020 по 14.04.2020, тобто з моменту накладення первісного штрафу і до прийняття постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду, позивачем до матеріалів справи не надано.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для не виконання УПФУ в м.Лисичанську рішення суду по справі № 360/3667/19 на дату прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 14.04.2020.

Обставини виконання судового рішення УПФУ в м.Лисичанську Луганської області та закінчення виконавчого провадження згідно постанови від 07.07.2020 ВП № 60911232 мали місце вже після прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу від 14.04.2020 ВП № 60911232, а тому не впливають на правомірність прийняття відповідачем спірної постанови від 14.04.2020.

Інших підстав в обґрунтування існування поважних причин, що перешкоджали боржнику у виконанні рішення суду, УПФУ в м. Лисичанську Луганської області суду не наведено.

Суд зазначає, що не виконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 (№ 67534/01).

З огляду на встановлені обставини справи та не підтвердження поважності причин повторного не виконання судового рішення по справі № 360/3667/19 від 03.10.2019 у визначений державним виконавцем строк, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

У пункті 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04,) ЄСПЛ, посилаючись на попередню практику, зазначив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02; рішення у справі «Ромашов проти України», № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України», № 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України», № 29508/04, від 7 грудня 2006 року).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України», № 60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі «Крищук проти України», № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Крім того, факт неможливості виконання конкретного рішення суду через недофінансування має бути доведеним, отже підтверджений відповідними доказами, на чому наголошував Верховний Суд в постанові 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20, провадження № К/9901/1673/21.

Наявність права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі № 360/3667/19, яке набрало законної сили, і це право не може бути скасоване/обмежено з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

Посилання відповідача, як уповноваженого державою органу, в обґрунтування невиконання судового рішення на нестачу бюджетних коштів, на переконання суду, є неприйнятним та неприпустимим, оскільки призводить до підриву самої концепції верховенства права.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян