Рішення № 98917035, 09.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року справа №320/3527/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок і виплату пенсії із урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 05.03.2019, виходячи зі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 65% розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (14016,00 грн.) зазначених у довідці від 23.12.2020 №2/5/617, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії з 65% розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (14016,00 грн.) зазначених у довідці від 23.12.2020 №2/5/617, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років, однак відповідач повідомив про те, що підстав для перерахунку пенсії не має. Зазначає, що така відмова є протиправною, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи повідомляють органу Пенсійного фонду України.

Позивач стверджує, що зменшення розміру пенсії за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії з 01.01.2018, 75% з 01.01.2019, та 100 з 01.01.2020 є протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству і є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав. Вважає, що пенсія йому повинна виплачуватись в розмірі 100% суми підвищення пенсії.

Ухвалою суду від 02.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому просить відмовити позивачці в задоволенні позову та зазначає, що надання позивачем самостійно довідки про складові грошового забезпечення є безпідставним, оскільки перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців регулюється частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не передбачає надання довідки до органу Пенсійного фонду пенсіонером самостійно, що не узгоджується з чинним правовим регулюванням спірних правовідносин. Вказує, що законодавством встановлений правовий механізм та порядок дій, за дотриманням якого в особи виникає право на відповідний перерахунок, а відтак в разі порушення алгоритму дій, передбачених нормами чинного правового регулювання, не існує жодних правових підстав для перерахунку пенсії позивача. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФК 60152 пенсія позивачу призначена (обчислена) з 01.01.2007 в розмірі 65 % грошового забезпечення.

З 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивача з таких сум грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років. Розмір пенсії виплачувався не в повному розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення, з 01.01.2020 щомісячно 100 % від підвищення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з огляду на визнання не чинними положень Постанови №103, враховуючи норми Порядку №45 та Постанови №704, перерахунок пенсій призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/7691/20 видано та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 23.12.2020 №2/5/617.

Відповідно до довідки від 23.12.2020 №2/5/617 сума грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 становить: 14016,00 грн. (посадовий оклад - 3260,0, оклад за військовим званням - 1020,00, надбавка за вислугу років - 2140,00, надбавка за особливості проходження служби 65% - 4173,00, надбавка за роботу з таємними носіями, документами - 10% - 326,00, премія 95% - 3097,00).

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

12.02.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 23.12.2020 №2/5/617, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Листом від 12.03.2021 №1000-0203-8/26708 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило в перерахунку пенсії позивача та проінформувало, що будь-які повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку до пенсійного органу не надходили. Відповідач вказав, рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/7691/20 зобов`язано до певних дій Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області ніяких зобов`язань не покладалося.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, тому звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови КМУ №103. Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ №103.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав і на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.

Враховуючи викладені обставини та те, що пункти 1, 2 постанови №103 були чинними до 05.03.2019 року, а відтак підлягали застосуванню ГУПФ, позивач набув права на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.

Отже, після набрання законної сили (05.03.2019) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, у відповідача виник обов`язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення.

14.08.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04.09.2019 року, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 року у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 року, постанову Кабінету Міністрів України № 804 визнано протиправною та нечинною.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії відповідача з приводу виплати у період з 05.03.2019 по 31.12.2019 підвищення до пенсії у розмірі 75% є протиправними, а тому відповідач зобов`язаний здійснити виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії з 65% розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (14016,00 грн.) зазначених у довідці від 23.12.2020 №2/5/617, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, слід звернути увагу на таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно- правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №686/15836/16-а, від 27.02.2019 у справі №753/23503/16 та від 10.12.2019 у справі №553/3619/16-а.

З огляду на визнання судом нечинними змін, внесених Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 (5.03.2019) діє редакція додатку 2 до Порядку №45, що була чинною до зазначених змін.

Порядок дій, який повинні вчинити компетентні органи з огляду на втрату чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Право позивача на перерахунок пенсії з 01.04.2019 є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 23.12.2020 №2/5/617.

При цьому, посилання відповідача на те, що у пенсійного органу відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за новою довідкою з огляду на те, що п.п. 1, 2 Постанови №103 втратили чинність з 05.03.2019, а нових рішень Уряд не приймав є безпідставними, адже факт визнання нечинними вказаних норм не позбавляє права позивача на перерахунок його пенси з 01.04.2019 у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується дія перерахунку пенсії.

Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

За таких обставин, відмова відповідача в перерахунку грошового забезпечення позивачу з 01.04.2019, встановленого на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.12.2020 №2/5/617 є протиправною.

Водночас щодо вимоги про зобов`язанння відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 з 65% розміру грошового забезпечення (14016,00 грн.) з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення зазначених у довідці, суд звертає увагу, що предметом позову є триваюче правопорушення відповідача щодо нарахування пенсії позивачу.

Однак суд враховує, що визначений статтею 122 строк на звернення до адміністративного суду, - є строком, в межах якого реалізується не лише право на подачу позовної заяви, але і - право на судовий захист. Такий висновок слідує з аналізу норми ч.2 ст.122 кодексу адміністративного судочинства України.

Загальний шестимісячний строк має застосовуватись і при визначенні періоду триваючого правопорушення, яке є предметом позову і щодо якого судом буде застосовуватись судовий захист.

Відтак судовий захист може бути поширений на період за останні 6 місяців до звернення позивача до суду - тобто з 29.09.2020.

Зважаючи на зазначене, позовна вимога про зобов`язанння відповідача здійснити перерахунок пенсії з 65% розміру грошового забезпечення (14016,00 грн.) з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення зазначених у довідці, може бути задоволена лише в частині оскарженого періоду триваючого правопорушення з 29.09.2020.

На підтвердження зазначеного вище, суд додатково вважає за необхідне зазначити, що практика ЄСПЛ свідчить про те, що застосування судом строку на звернення суду за судовим захистом не є порушенням євроконвенційних прав, зокрема і права, визначеного ст.6 Європейської конвенції з прав людини (Плахтєєв та Плахтєєва проти України, №20347/03 від 12.03.2009 та ін.). Право на доступ до суду та, відповідно, застосування судового захисту, - не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема і через інститут строку на звернення до суду за судовим захистом, який регулюється імперативно нормами процесуального законодавства. Суд при цьому вказує на те, що застосування ст.122 КАС України при визначенні ефективного способу захисту порушеного права не порушує суть права на захист та переслідує легітимну мету - забезпечити можливість виконання рішення щодо захисту порушеного права при триваючому правопорушенні.

Тому у застосуванні судом обмеження захисту порушеного права позивача ні у формі, ні в об`ємі захисту суд не вбачає порушення права позивача на судовий захист.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецеденте тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію, згідно якої право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch у. the United Kingdom № 44277/98).

Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Ради Європи №Я (80)2, яка прийнята Комітетом Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 КАС України захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов`язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а 15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок і виплату пенсії із урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 05.03.2019, виходячи зі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 65% розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (14016,00 грн.) зазначених у довідці від 23.12.2020 №2/5/617, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з 29.09.2020 перерахунок та виплату пенсії з 65% розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (14016,00 грн.) зазначених у довідці від 23.12.2020 №2/5/617, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.