Ухвала суду № 98916943, 09.08.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"09" серпня 2021 р. Справа № 809/1055/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шумея М.В., суддів Тимощука О.Л., Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви про відвід головуючому судді Гундяку В.Д. від розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.03.2020 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Коломийського міського об`єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Коломийського міського об`єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів і зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду від 26.03.2020 за нововиявленими обставинами.

15.06.2021 судом відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 в адміністративній справі №809/1055/16 та вирішено розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.06.2021 представником заявника Дем`янівим І.М. подано до суду заяву про відвід головуючому судді Гундяку В.Д.

В ухвалі від 20.07.2021 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим справу №809/1055/16 передано для визначення складу суду щодо вирішення питання про відвід головуючого судді в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021, для вирішення питання про відвід визначено колегію суддів: головуючий суддя Біньковська Н.В., судді Шумей М.В., Главач І.А.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, відмовлено в задоволені заяви про відвід головуючому судді Гундяку В.Д.

04.08.2021 представником заявника Дем`янівим І.М. подано до суду заяву про відвід головуючому судді Гундяку В.Д.

В ухвалі від 05.08.2021 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим справу №809/1055/16 передано для визначення складу суду щодо вирішення питання про відвід головуючого судді в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021, для вирішення питання про відвід визначено колегію суддів: головуючий суддя Шумей М.В., судді Тимощук О.Л., Кафарський В.В.

Частиною 8 статті 40 КАС України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Окрім цього, відповідно до частини 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказане, на підставі вимог статті 40 КАС України, суд дійшов висновку відхилити клопотання викладене в заяві про відвід судді від 04.08.2021, про розгляд заяви за участі представника Дем`яніва І.М., оскільки відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Підставність відводу представник заявника Дем`янів І.М. обґрунтовує тим, що у головуючого судді Гундяка В.Д. існує упереджене відношення та особиста неприязнь до представника заявника Дем`яніва І.М., що викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. Крім того, представником наведено інші аргументи, які на думку заявника свідчать про упереджене ставлення до нього, зокрема останнім неодноразово подавались заяви про відвід, що мали наслідком накладення штрафу за ухвалою судді Гундяка В.Д., яка в подальшому скасована ухвалою апеляційного суду.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 КАС України.

Так, згідно з частиною 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 36 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

В заяві про відвід судді представником заявника Дем`янівим І.М. обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, наведено докази доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які підтверджені відповідними доказами.

Колегія суддів з цього приводу зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria); рішення «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п.30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п.96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom).

Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії»).

Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в рішенні ЄСПЛ по справі «Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі «Білуха проти України».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України», зокрема, зазначено, що «Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною».

Колегія суддів вважає, що існують обставини, які свідчать про наявність підстав для відводу головуючого судді, що можуть викликати достатній сумнів в його неупередженості чи об`єктивності.

З урахуванням вищевикладеного заява про відвід судді є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву від 04.08.2021 про відвід головуючому судді Гундяку В.Д. у справі №809/1055/16 - задовольнити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя Шумей М.В.

Суддя Тимощук О.Л.

Суддя Кафарський В.В.