Рішення № 98916922, 11.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2021 року Справа № 280/4023/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» (далі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що метою діяльності товариства є отримання прибутку. Діяльність позивача відповідно до КВКД: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); 22.19 Виробництво інших гумових виробів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкою асортименту: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткований промислового призначення. Крім того, підприємство с дистриб`ютором польської компанії. Позивач у жовтні-грудні 2020 року мав господарські відносини з Державним підприємством «ІЗІОМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД». Господарські операції здійснювались на підставі Договору постачання №3049 від 29.05.2015 та додаткової угоди №1 від 15.01.2020 до нього, за яким позивач (Постачальник) зобов`язується передати, а Дії IIІЗ (Покупець) прийняти та оплатити товар (підшипники та гумові вироби), кількість, номенклатура та ціна якого вкачується у рахунках на оплату, які є невід`ємною частиною договору. Н на виконання норм чинного законодавства позивачем складено податкові накладні №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало наступне: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН»». Позивач вказав, що надав на адресу відповідача всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складені податкові накладна, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. Просить з урахуванням відповіді на відзив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 1, 2 позов не визнав, у письмовому відзиві від 15.06.2021 в посилається на те, що реєстрація податкової накладної, виписаної позивачем зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Вказує, що зупинена податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. За висновками комісії ГУ ДПС у Запорізькій області підставами відмови у реєстрації податкової накладної ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, відсутнє походження товару по ланцюгу придбання. Таким чином, відповідач приймав рішення про відмову у реєстрації податкової накладної на підставі тих документів, що були надані на розгляд комісії. Відтак, прийняте рішення є правомірним, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Крім того, представник відповідачів 1, 2 у поданому відзиві просив об`єднати справи №280/4023/21 та №280/4022/21, з приводу чого суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Так, Запорізьким орудним адміністративним судом від 21.07.2021 (суддя Новікова І.В.) ухвалено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задоволено.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для об`єднання справ справи №280/4023/21 та №280/4022/21, оскільки останню розглянуто та увалено рішення .

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» у жовтні-грудні 2020 року мав господарські відносини з ДП «Ізюмський приладобудівний завод» (далі - ДП «ІПЗ»).

Господарські операції здійснювались на підставі Договору постачання №3049 від 29.05.2015 та додаткової угоди №1 від 15.01.2020 до нього, за яким ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» - Постачальник зобов`язався передати, а ДП «ІПЗ» - Покупець прийняти та оплатити товар (підшипники та гумові вироби), кількість, номенклатура та ціна якого вказується у рахунках на оплату, які є невід`ємною частиною договору. Поставка товару здійснювалась на умовах: склад Покупця м. Ізюм, відповідно Інкотермс-2010, що визначено у п.3.2 Договору постачання №3049 від 29.05.2015.

На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до приписів п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме поставки товару, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020, після чого вони були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 06.11.2020 №9288923418, від 13.11.2020 №9300469242, №9300468732, №9300480685, №9300476817, №9300465271, №9300945201, №9300473917, від 26.11.2020 №9313245449 податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався наданим йому правом та подав копії документів та детальні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020, що оформлено Повідомленням від 09.02.2021 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.02.2021 №2396576/34975392, №2396586/34975392, №2396584/34975392, №2396575/34975392, №2396327/34975392, №2396582/34975392, №2396580/34975392, №2396392/34975392, №2396572/34975392 - було відмовлено у реєстрації податкових накладних №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020 відповідно, з підстав: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів. актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; із зазначенням додаткової інформації «відсутні первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Відсутнє походження товару по ланцюгу придбання».

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із його відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанціях контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені Квитанції не містять інформації (конкретного переліку), які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано. Разом з тим, відповідачем вказано на відсутність документів по ланцюгу постачання товару.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю походження товару по ланцюгу придбання.

При цьому, контролюючим органом не було надано належної оцінки поданим підприємством документам.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення від 11.02.2021 №2396576/34975392, №2396586/34975392, №2396584/34975392, №2396575/34975392, №2396327/34975392, №2396582/34975392, №2396580/34975392, №2396392/34975392, №2396572/34975392, є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, на підставі п.12 Порядку №1246 провадяться перевірки в автоматичному режимі після надходження до ДПС рішення суду. При цьому перевіряються дані, що знаходяться у реєстрах та електронних базах контролюючого органу, в зазначеній нормі не йдеться мова про перевірки будь-яких документів.

Отже, твердження ГУ ДПС про передчасність вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020, не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки автоматична перевірка податкової накладної відповідно до п.12 Порядку №1246 є обов`язковим елементом здійснення реєстрації податкової накладної на виконання п.19, 20 Порядку №1246.

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник».

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою отримання правової допомоги між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та позивачем укладено додаткову угоду №5 від 01.04.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.03.2020 (далі – Додаткова угода №5 від 01.04.2021).

Згідно акту приймання-передачі послуг від 14.05.2021 Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» відповідно до умов Додаткової угоди №5 від 01.04.2021 надано наступну правничу допомогу:

- підготовлено текст та направлено до суду позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2396576/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №49 від 26.10.2020, №2396586/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 27.10.2020, №2396584/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 27.10.2020, №2396575/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №54 від 27.10.2020, №2396327/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №56 від 28.10.2020, №2396582/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №57 від 28.10.2020, №2396580/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №59 від 29.10.2020, №2396392/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №60 від 29.10.2020, №2396572/34975392 від 11.02.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 09.11.2020; зобов`язання ДПС України вчинити певні дії. Вартість наданих послуг складає 7000 гривень без ПДВ.

Оплата вказаних послуг у розмірі 7000 гривень була здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №3314 від 11.05.2021.

Вартість послуги у вигляді підготовки тексту позовної заяви є чітко фіксованою в Додатковій угоді №5 від 01.04.2021 та не залежить від часу, витраченого адвокатом на її написання.

Відповідач надав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у яких зазначив, що в даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, що витрати на правничу допомогу підлягають лише частковому задоволенню.

Разом з цим, суд приймає до уваги позицію ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії». Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, витрати пов`язані з підготовкою та складанням адміністративного позову підготовкою відповіді на відзив, які позивач оцінив в 7000 грн., враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу та співмірність розміру витрат із складністю справи, сталістю судової практики Верховного Суду зі спірного питання є не співмірними, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 4000,00 грн.

У відповідності до частини першої ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати із судового збору у розмірі 20 430,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» (08129, Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, код ЄДРПОУ 34975392) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)– задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.02.2021 №2396576/34975392, №2396586/34975392, №2396584/34975392, №2396575/34975392, №2396327/34975392, №2396582/34975392, №2396580/34975392, №2396392/34975392, №2396572/34975392.

Зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №49 від 26.10.2020, №44 від 27.10.2020, №53 від 27.10.2020, №54 від 27.10.2020, №56 від 28.10.2020, №57 від 28.10.2020, №59 від 29.10.2020, №60 від 29.10.2020, №16 від 09.11.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» 20 430,00 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова