Рішення № 98910927, 05.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1220/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Є. Гідройця, буд. 5) в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудсервіс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 531) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Гудкова Т.А. - адвокат;

відповідача - Лакіза О.О. - адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Є. Гідройця, буд.5) в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудсервіс" (61145, м. Харків, вул.Космічна, буд.21, к.531), в якій просить суд стягнути з останнього 575905,44 грн. основного боргу, інфляційне збільшення в сумі 12915,06 грн., 3% річних в сумі 4390,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 8898,15грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 01 лютого 2015 року укладеним між Державним підприємством «Південна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс» № 1/2015 про надання державним підприємством «Південна залізниця» послуги - передання Відповідачу права організовувати та провадити діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів на місцях для паркування, що знаходяться на майданчику для паркування, розташованому біля будівлі вокзалу Харків-пасажирський за адресою: м. Харків, майдан Привокзальний, 1.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1220/21. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "11" травня 2021 р. о 10:30 год.

В судовому засіданні 11.05.2021 постановлено протокольну ухвалу, якою на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 01.06.2021 о 10:30 год.

28.05.2021 через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №12449). У своїй заяві представник позивача просить суд:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 531 ЄДРПОУ 39550084) р/р НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк» МФО 351005 суму боргу за договором в розмірі 923,668,37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс» (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 531, ЄДРПОУ 39550084) р/р НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк» МФО 351005. витрати по сплаті судового збору в сумі 13855,02 грн.

В підготовчому засіданні 01.06.2021 протокольною ухвалою постановлено прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №12449); продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; відкласти підготовче засідання до 15.06.2021 об 11:30 год.

Протокольною ухвалою господарського суду від 15.06.2021 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.06.2021 о 10:30 год.

29.06.2021 до суду надійшло клопотання директора ТОВ «Південбудсервіс» (вх. №15016) про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 29.06.2021 в задоволенні клопотання ТОВ «Південбудсервіс» про відкладення розгляду справи (вх. №15016) відмовлено. У судовому засіданні, в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 28.07.2021 о 10:30 год.

27.07.2021 через канцелярію суду надійшов лист представника позивача (вх. №17473), яким останній повідомляє суду інформацію про реквізити позивача для стягнення суми боргу за позовом по справі №922/1220/21.

27.07.2021 від ТОВ «Південбудсервіс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №17529).

28.07.2021 від ТОВ "Південбудсервіс", через канцелярію суду (вх.№17651) надійшло клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження та продовження строку підготовчого провадження, в якій представник відповідача просить суд повернути справу № 922/1220/21 за позовом АТ «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» до ТОВ «Південбудсервіс» про стягнення заборгованості за договором, на стадію підготовчого провадження. Продовжити строк підготовчого провадження у справі № 922/1220/21 на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 28.07.2021 у судовому засіданні, в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 29.07.2021 о 12:00 год.

В судовому засіданні 29.07.2021 постановлено ухвалу, якою задоволено частково клопотання ТОВ "Південбудсервіс" про повернення справи на стадію підготовчого провадження (вх.№176514 від 28.07.202). Повернуто справу №922/1220/21 на стадію підготовчого провадження. Протокольною ухвалою від 29.07.2021 надано строк відповідачу для подачі відзиву до 05.08.2021, відкладено підготовче засідання до 05.08.2021 о 14:30 год.

05.08.2021 через канцелярію суду надійшов відзив по справі (вх. №18253), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Українська залізниця» до ТОВ «Південбудсервіс» про стягнення заборгованості у повному обсязі. У своєму відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, вказуючи на їх необґрунтованість.

Відзив долучено судом до матеріалів справи.

05.08.2021 до суду надійшла відповідь на відзив позивача (вх. №18298), в якій останній заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву ТОВ «Південбудсервіс».

Відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

05.08.2021 до канцелярії суду надійшла спільна заява сторін, якою позивач та відповідач, відповідно до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України згодні з тим, що під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого засідання, а саме: 05.08.2021 о 14:40 год.

В судовому засіданні 05.08.2021 задоволено спільну заяву сторін про перехід до розгляду справи по суті в цей же день; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "05" серпня 2021 року о 14:40 год.

В судовому засіданні 05.08.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.08.2021 проти позовних вимог позивача заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень, здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.08.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив таке.

01 лютого 2015 року між Державним підприємством «Південна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс» (далі за текстом Відповідач) був укладений договір № 1/2015 про надання державним підприємством «Південна залізниця» послуги Відповідачу - передання Відповідачу права організовувати та провадити діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів на місцях для паркування, що знаходяться на майданчику для паркування, розташованому біля будівлі вокзалу Харків-пасажирський за адресою: м. Харків, майдан Привокзальний, 1 (далі за текстом Договір).

З 01 грудня 2015 року розпочата господарська діяльність Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі за текстом ПАТ «Укрзалізниця»), яке відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального коригування» та Статуту ПАТ «Укрзалізниця», утворено на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком І до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, в тому числі державного підприємства «Південна залізниця», отже всі права і обов`язки державного підприємства «Південна залізниця» перейшли до ПАТ «Укрзалізниця», про що сторонами за договором була укладена додаткова угода № 3 від 01.12.2015.

Позивач зазначає, що на виконання рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» від 31.01-01.02.2017 (протокол №Ц-57/8 Ком.т.), відбулось перепідпорядкування структурного підрозділу «Вокзал Харків-Пасажирський» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», шляхом приєднання його до філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця», як виробничий підрозділ вокзал станції Харків - Пасажирський.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 31.10.2018 року № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та товариство перейменоване в акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі за текстом AT «Укрзалізниця»).

Відповідно до протоколу № Ц- 45/43 Ком.т. засідання правління AT «Укрзалізниця» від 14.05.2020, з метою виконання рішення наглядової ради AT «Укрзалізниця» від 11.10.2019 (протокол № А-10/16-19 Ком.т.), з 01.08.2020 створена філія «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» та вокзал станції Харків-Пасажирський увійшов до структури філії «Вокзальна компанія».

З 01 серпня 2020 року стороною за Договором виступає AT «Укрзалізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» (далі за текстом Позивач).

Згідно з пунктом 6.1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2019 №ПК/ВокХарків/2025/д-ПКЮ строк дії Договору визначений з 01.01.2020 по 31.03.2020 включно. Згідно п. 6.2 Договору, в редакції Додаткової угоди №2, Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання.

Як стверджує позивач, згідно з пунктами 6.1 та 6.2 Договору, починаючи з 1 квітня 2020 року, строк дії Договору продовжувався кожні три місяці за відсутності письмових заяв про розірвання Договору за місяць до його закінчення. Отже, на думку позивача, Договір діє до 30 червня 2021 року включно.

Відповідно до п. 1.3. Договору, за надану послугу Відповідач, на умовах та в розмірах, передбаченими Договором, сплачує Позивачу суму коштів, відповідно до протоколу договірної ціни (Додаток №1) та відшкодовує Позивачу, понесені ним витрати по утриманню майданчику для паркування. відповідно до розрахунку витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування, який може змінюватися з урахуванням фактично понесених витрат Позивача за місяць.

Згідно з п. 2.1.2. Договору, до 5- го числа місяця, наступного за звітним. Позивач повинен надати Відповідачу Акт приймання-передачі послуг за договором із зазначенням суми, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок Позивача, відповідно до Додатку № 1 до договору та розрахунку місячних витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування. разом з рахунком-фактурою для перерахування суми грошових коштів та розрахунком місячних витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування.

Відповідач, відповідно до пп. 2.3.7, 2.3.8, 2.З.9., зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі послуг за договором протягом двох діб з дати його отримання. До 10-го числа місяця, наступного за звітним, повернути підписаний примірник Акту приймання-передачі послуг за договором. До 12-го числа місяця наступного за звітним перераховувати на поточний рахунок Позивача грошові кошти у сумі, зазначеній у рахунку-фактурі.

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 2 березня 2015 року, вартість послуг за договором складає 70000.00 грн. (сімдесят тисяч грн.) разом з ПДВ в місяць.

Відповідно до п. 3.2. Договору, крім суми грошових коштів, передбаченої п. 3.1. договору. Відповідачем підлягає відшкодуванню Позивачу сума витрат Позивача, яка визначається на підставі Розрахунку по утриманню майданчику для паркування та є змінною з урахуванням фактично понесених витрат Позивача по утриманню майданчика для паркування. що не потребує підписання сторонами додаткової угоди.

Пунктами 3.3. та 3.4 передбачено, що загальна сума грошових коштів, яка щомісячно підлягає сплаті визначається згідно підписаному Сторонами Акту приймання-передачі послуг, який складається Позивачем за місяць, виходячи із фактично понесених витрат. Відповідач до 12-го числа місяця наступного за звітним зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок Позивача грошові кошти у сумі, зазначеній у рахунку-фактурі, яка складається із суми вартості послуг за Договором та витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування за звітній місяць.

Позивач стверджує, що на момент подання цього позову Відповідач продовжує здійснювати діяльність з паркування транспортних засобів, при цьому з вересня 2020 року відмовляється від підписання надісланих йому Позивачем Актів приймання-передачі послуг та відмовляється від своїх обов`язків за Договором щодо сплати наданих йому послуг, що підтверджує копіями Актів приймання-передачі послуг, супровідних листів Позивача та відповідей Відповідача, які додано до позову.

Також позивач зазначає, що станом на 10 березня 2021 року, відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором, за Відповідачем обліковується заборгованість в сумі 575905.44 грн. (п`ятсот сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ять грн. 44 коп.), яка складається з договірної ціни за договором в сумі 420000,00 грн. (чотириста двадцять тисяч грн.) за період вересень 2020 - лютий 2021 та фактично понесених Позивачем витрат по сплаті збору за місця для паркування транспортних засобів за період вересень 2020 - грудень 2020 в сумі 155905,44 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ять грн. 44 коп.).

Позивач вказує, що 04.12.2020 Відповідачу була надіслана претензія від 27.11.2020 № ВКВОК-2-09/1749 про сплату заборгованості за Договором. Копію вказаної претензії Позивачем додано до матеріалів справи. Як слідує зі змісту відзиву на претензію (вих. №01/21 від 12.01.2021), Відповідач не визнав суму заборгованості, посилаючись на форс-мажорні обставини, які виникли у зв`язку з введенням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

У своїй позовній заяві Позивач наводить розрахунок суми боргу, відповідно до якого, сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, складає 588820,50 грн. (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 50 коп.) (інфляційне збільшення боргу на 12915,06 грн.)

Три проценти річних від суми боргу, згідно з доданим до позову Розрахунком складає 4390,00 грн. (чотири тисячі триста дев`яносто грн.).

Загальна сума, яка підлягає стягненню, згідно з доданим до позову Розрахунком складає 575905,44 грн. + 12915.06 грн.+ 4390,00 грн. = 593210,50 грн. (п`ятсот дев`яносто три тисячі двісті десять грн. 50 коп.).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 575905,44 грн. основного боргу, інфляційне збільшення в сумі 12915,06 грн., 3% річних в сумі 4390,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 8898,15грн за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 01 лютого 2015 року № 1/2015 про надання державним підприємством «Південна залізниця» послуги Відповідачу - передання Відповідачу права організовувати та провадити діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів на місцях для паркування, що знаходяться на майданчику для паркування, розташованого біля будівлі вокзалу Харків-пасажирський за адресою: м. Харків, майдан Привокзальний, 1.

Крім того, Позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій останній повідомляє суду, що станом на 17.05.2021 Відповідач продовжує порушувати умови Договору та не сплачувати Позивачу визначені Договором кошти. Отже, станом на 17.05.2021, за розрахунком Позивача, сума боргу за договором збільшилася на 311791, 84 грн. та складається з договірної ціни за договором у сумі 140000, 00 грн. за період березень-квітень 2021 та фактично понесених Позивачем витрат по сплаті збору за місця для паркування транспортних засобів за період січень-березень 2021 в сумі 171791, 84 грн.

Як вказує Позивач, сума боргу за період з 11.03.2021 по 17.05.2021, з урахуванням індексу інфляції складає 325666, 87 грн. Три проценти річних від суми боргу складає 4791, 00 грн. Тобто загальна сума боргу, з урахуванням збільшення позовних вимог складає 923668, 37 грн.

Втім, у відзиві на позовну заяву Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечує проти задоволення позову, вказуючи на безпідставність вимог Позивача. На підтримку своїх заперечень проти позову представник відповідача посилається на таке.

Згідно з ч. 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно до ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 6. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов п. 1.1. укладеного договору № 1/2015 від 01.02.2015, Позивач надає Відповідачу послугу, а саме право організовувати та проводити діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів на місцях для паркування.

Відповідно до умов п. 1.3. Договору, за надану послугу Відповідач, на умовах та в розмірах, передбачених Договором сплачує Позивачу суму коштів, відповідно до протоколу договірної ціни та відшкодовує Позивачу понесені ним витрати по утриманню майданчику для паркування, відповідно до розрахунку.

Відповідно до положень п. 2.1.2. Договору, Позивач зобов`язаний до 5- го числа місяця, наступного за звітним. надати Відповідачу Акт приймання-передачі послуг за договором із зазначенням суми, що підлягає перерахуванню та розрахунку місячних витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування.

Відповідно до положень п. 3.2. укладеного Договору, крім суми грошових коштів, передбачених у п. 3.1 Договору, Відповідач сплачує Позивачу суму відшкодування витрат, яка визначається на підставі розрахунку витрат Позивача.

Разом з цим, Відповідач стверджує, що умови Договору не містять положень, з яких випливали б: обов`язок Відповідача користуватися послугами Позивача регулярно або з певною періодичністю; обов`язок Позивача надавати послуги, передбачені договором лише Відповідачу (ексклюзивне право Відповідача здійснювати діяльність з організації паркування).

Також Відповідач посилається на п. 3.3 Договору, відповідно до якого, загальна сума грошових коштів, яка підлягає сплаті, визначається згідно підписаному сторонами акту приймання-передачі послуг, який складається Позивачем за місяць. Тому, зважаючи на те, що жоден із наданих Позивачем актів приймання-передачі не підписаний Відповідачем та повернутий Позивачу без підпису, Відповідач вважає, що відсутні підстави для нарахування Позивачем заборгованості за Договором, оскільки юридичний факт, після якого у Відповідача виникає обов`язок сплати отриманих послуг не настав.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що з початку періоду заборгованості повідомляв Позивача про неможливість здійснення діяльності з організації паркування транспортних засобів внаслідок форс-мажорних обставин (карантину, введеного Постановою КМУ) та дій Позивача (скасування поїздів міжміського сполучення).

У свою чергу, Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти обставин, викладених Відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 Господарського України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 6.1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2019 №ПК/ВокХарків/2025/д-ПКЮ строк дії Договору визначений з 01.01.2020 по 31.03.2020 включно. Згідно п. 6.2 Договору, в редакції Додаткової угоди №2, Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання.

Згідно з п. 2.1.2. Договору, до 5 - го числа місяця, наступного за звітним. Позивач повинен надати Відповідачу Акт приймання-передачі послуг за договором із зазначенням суми, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок Позивача, відповідно до Додатку № 1 до договору та розрахунку місячних витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування. разом з рахунком-фактурою для перерахування суми грошових коштів та розрахунком місячних витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування.

На виконання умов вказаного пункту Договору, Позивачем направлялися на адресу Відповідача Акти здачі-прийому виконаних робіт: №360 від 09.10.2020; №411 від 03.11.2020; №470 від 30.11.2020; №560 від 30.12.2020; №71 від 31.01.2021; №249 від 31.03.2021; №326 від 30.04.2021. Копії вказаних Актів містяться в матеріалах справи.

У відповідь на вищеозначені Акти здачі-прийому виконаних робіт Відповідачем було направлено відповіді, в яких останній посилався на виникнення форс-мажорних обставин, а саме запровадження Постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020, 04.05.2020 та 17.06.2020 карантину, а також на п. 4.7 Договору, та на те, що саме дії АТ «Укрзалізниця», пов`язані з відміною кількості потягів дальнього сполучення призвели до форс-мажорних обставин, просив переглянути рішення щодо виставленого рахунку.

04.12.2020 Відповідачу була надіслана претензія від 27.11.2020 №ВКВОК-2-09/1749 (копія міститься в матеріалах справи) про сплату заборгованості за Договором. 12.01.2021 Відповідачем направлено на адресу Позивача відзив на претензію (копія міститься в матеріалах справи) №01/21, яким Відповідач суму заборгованості не визнав, посилаючись на форс-мажорні обставини.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ст. 907 Цивільного кодексу України, Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За п. 4.7 Договору, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин (стихійні лиха, війна або військові дії), за умовами повідомлення стороною, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за Договором, протилежну сторону протягом 5-ти робочих днів. Невиконання вимоги про повідомлення позбавляє винну сторону права посилатися на дію форс-мажорних обставин, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором.

У разі, коли строк дії форс-мажорних обставин триває більш ніж 30 календарних днів, сторони мають право розірвати цей Договір.

За п. 6.3, 6.3.1, 6.3.2, 6.3.3, Дія Договору припиняється достроково у разі несплати Уповноваженою особою оператора сум коштів в розмірі та порядку, встановленому цим договором, в термін, передбачений п.7.2 Договору; за згодою сторін; за рішенням суду.

Зі змісту Договору, судом встановлено відсутність такої підстави для односторонньої відмови від виконання Договору як не підписання Відповідачем актів здачі-прийому виконаних робіт. Тому посилання Відповідача у відзиві на відсутність підстав для нарахування Позивачем спірної заборгованості за Договором, у зв`язку з тим, що акти приймання-передачі не підписані Відповідачем, суд вважає безпідставними.

За ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Звільнення від відповідальності можливо, якщо дійсно неможливо виконати обов`язки, і така об`єктивна неможливість зумовлена заборонами, які зазначені у Постановах КМУ від 11.03.2020 року №211 та від 16 березня 2020 р. №215.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що карантин був віднесений до переліку форс-мажорних обставин, це не означає автоматичне звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності. Вони мають довести, що порушення зобов`язання (умов договору) сталося внаслідок запроваджених обмежень.

Суд встановив, що за Постановою Кабінету Міністрів України, від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановляє: Установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

За позовною заявою у справі №922/1220/21 заборгованість Відповідача перед Позивачем виникла з вересня 2020 року, тобто ще до введення на території України карантинних заходів, всупереч доводів Відповідача.

Крім того, відповідно до п.3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

В ч.1 ст. 14-1 цього ж Закону також вказується, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Документу, яким би Торгово-промислова палата України засвідчила факт виникнення форс-мажорних обставин за зверненням ТОВ «Південбудсервіс», Відповідачем до суду надано не було.

Щодо посилання Відповідача у своєму відзиві на те, що Позивачем не доведено факту надання в оспорюваний період послуги за Договором, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За п.1.1 Договору, Оператор надає Уповноваженій особі послугу, а саме право організовувати та провадити діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів на місцях для паркування, що знаходяться за адресою: м. Харків, майдан Привокзальний, 1, площею 2262, 5 кв.м.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору, Уповноважена особа оператора (Відповідач) зобов`язана прийняти послугу та проводити на майданчику для паркування діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів.

Документів, які б підтверджували належним чином відмову Позивача від надання Відповідачу послуг за Договором, суду не надано. Фактично, невиконання умов за Договором Відповідач обґрунтовує тим, що відповідно наказу в.о. начальника виробничого підрозділу вокзал станції Харків Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» №226/ВД від 17.03.2020, частково припинено діяльність Позивача, що на думку Відповідача, унеможливило надання останнім послуг за Договором №1/2015 від 01.02.2015.

Суд встановив, що в укладеному сторонами Договорі не вказується на залежність виконання Відповідачем своїх обов`язків від наявності у нього клієнтів, від факту звернення до нього третіх осіб, контрагентів за наданням послуг. Тож обсяг, обов`язок внесення плати за договором не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із кількістю контрагентів, які акцентують пропозицію Відповідача, адже не можна ставити прийняття ними пропозиції в залежність від введення карантинних заходів, оскільки вони могли і не звертатися до боржника за наданням послуг і через інші причини. А тому і відсутність клієнтів, за загальним правилом, не впливає на звільнення боржника від відповідальності.

Крім того, слід відзначити, що в договорі не було узгоджено таких підстав для звільнення від відповідальності, на які посилається Відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема, пов`язані з відсутністю попиту на його послуги, клієнтів та/або зменшення їх кількості.

Зазначені доводи Відповідача фактично зводяться до необхідності звільнення його від відповідальності через відсутність коштів, втім, за приписами ст. 617 ЦК України, це не є підставою, яка звільняє від відповідальності боржника за неналежне виконання, невиконання своїх зобов`язань за договором.

Наразі Відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які свідчили б про існування дійсних непереборних обставин, внаслідок існування яких, можна було б стверджувати про наявність в останнього перешкод для виконання своїх зобов`язань, та які могли б бути підставою для звільнення Відповідача від виконання своїх обов`язків

Щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд зазначає, що за вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене цією нормою право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому ступінь або відсутність вини боржника у невиконанні грошового зобов`язання не мають значення для реалізації кредитором відповідного права.

Тому суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 13855,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 531 ЄДРПОУ 39550084, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» МФО 351005) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Є. Гідройця, буд.5) в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м.Харків, майдан Привокзальний, 1, код 43665271, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669) - суму боргу в розмірі 887 697,28 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 9181,0грн., інфляційне збільшення в розмірі 26 790,09грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс» (61145 м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 531 ЄДРПОУ 39550084, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» МФО 351005) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Є. Гідройця, буд.5), в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1, код 43665271) - витрати по сплаті судового збору в сумі 13855,02 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Є. Гідройця, буд.5) в особі філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південбудсервіс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, к. 531, ЄДРПОУ 39550084, р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» МФО 351005.

Повне рішення складено "10" серпня 2021 р.

Суддя О.О. Присяжнюк