Рішення № 98910841, 10.08.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.2021 Справа № 920/640/21м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс»

до - Комунального підприємства Центральна районна аптека №4 Охтирського району,

про стягнення 6187 грн 17 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 11.06.2021 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6187 грн 17 коп. основного боргу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 03.01.2017 договору купівлі-продажу № І-68574 (надалі – Договір).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар (лікарські засоби, вироби медичного призначення, інші хімічні та допоміжні речовини) по Договору, відповідачем товар було прийнято, однак за нього сплачено частково, що є порушенням п. 3.3 Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 6187 грн 17 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.07.2021 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Копія зазначеної ухвали була направлена відповідачу, однак була повернута на адресу суду.

05.08.2021 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27577399.

Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

03.01.2017 між сторонами було укладено договір №І-68574 (а.с.7-9). Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (продавець) зобов`язався передати лікарські засоби, вироби медичного призначення, інші хімічні та допоміжні речовини (товар) відповідачу (покупець), а відповідач, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах, зазначених у договорі та видатковій накладній.

Зі змісту п. 2.1. Договору вбачається, що кількість товару зазначається у рахунку-фактурі та (або) видатковій накладній, які видаються відповідачу на підставі заявки.

Згідно з п. 3.1. Договору остаточна ціна зазначається у рахунку-фактурі та (або) видатковій накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата товару здійснюється за безготівковим перерахування грошової суми (в національній валюті України гривні) на поточний рахунок продавця, зазначений у договорі, на умовах 100% передоплати.

17.03.2021 позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 10659 грн 77 коп, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та видатковими накладними (а.с.10-13).

Відповідач за товар розрахувався частково, станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за поставлений по Договору товар є таким, що встановлений судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6187 грн 17 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач серед іншого просить стягнути з відповідача на свою користь 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Факт надання правової допомоги ґрунтується на договорі № б/н від 03.06.2021 про надання правничої допомоги, укладеним між позивачем та адвокатом Волковим Юрієм Олександровичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 002485 від 24.12.2019 (а.с. 14-16).

Крім того, в обґрунтування вимог в цій частині позивачем подано додаток до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 (а.с. 17).

Відповідно до умов додатку до договору, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної у Договорі і визначеної дорученням, у розмірі 6000 грн 00 коп.

Суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, оскільки в договорі про надання правової допомоги визначена загальна сума (не погодинно), яку повинен сплатити клієнт, в матеріалах справи відсутній документ, який свідчить про приймання-передачу наданих адвокатом послуг по Договору, в якому було б зазначено час (погодинно по кожній послузі), який витрачений на надання правової допомоги, що позбавляє суд можливості встановити співмірність та необхідність наданих адвокатом клієнту послуг.

Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення витрат з відповідача на правничу допомогу в розмірі 6000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» до Комунального підприємства Центральна районна аптека №4 Охтирського району про стягнення 6187 грн 17 коп. – задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека № 4 Охтирського району (провул. Харківський, буд. 15, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 01979523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» (бульвар Вінтера, буд. 2, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 23288728) 6187 грн (шість тисяч сто вісімдесят сім гривень) 17 коп. основного боргу, 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» в частині стягнення з Комунального підприємства Центральна районна аптека №4 Охтирського району 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Исток-Плюс» наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 11.08.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко