Рішення № 98910625, 11.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 справа № 917/404/21

За позовом: Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради, смт. Велика Багачка Полтавської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс», м.Львів,

про стягнення 8'594,98 грн. заборгованості,

Суддя Яворський Б.І.

Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.

Суть спору. 22.03.2021 на розгляд Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» про стягнення 8'594,98 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 56 від 04.03.2020, з яких 8'235,80 грн. основного боргу та 359,18 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 матеріали позовної заяви у справі № 917/404/21 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

19.05.2021 матеріали справи № 917/404/21 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.05.2021 справу № 917/404/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 24.05.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою суду від 14.06.2021 позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення, надіслане на адресу відповідача, повернулося на адресу суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення «за закінченням терміну зберігання».

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27.01.2020 Комунальним некомерційним підприємством «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради на веб-порталі «Ргоzогго - публічні закупівлі» під №UA-2020-01-27-000240-а розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі нафти та дистилятів з очікуваною вартістю 213'236,00 грн.

Переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс».

04.03.2020 Комунальним некомерційним підприємством «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №56, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується здійснити поставку товару, а саме: передати замовнику у власність ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин автомобільний А-92 (у талонах), дизельне паливо (у талонах)), а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за поставлений товар на умовах, передбачених у договорі та специфікації до нього.

У додатку №1 до договору сторони узгодили асортимент, кількість та вартість товару. Загальна вартість товару складає 191'136,00 грн.

Строк поставки товарів – упродовж 2020 року (п.5.1 договору).

За умовами п.5.2 договору постачальник зобовязується упродовж трьох робочих днів з моменту отримання заявки замовника передати у власність замовника бензин автомобільний А-92, дизельне паливо (у талонах) в кількості та за цінами, згідно специфкації, що додається до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його. Замовник зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п.5.4 договору).

28.07.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору (з додатком) щодо зменшення ціни на товар до 187'460,60 грн., у т.ч. ПДВ 31'238,43 грн.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не довше 31.12.2020 (п.10.1 договору). Тобто, до вказаного терміну постачальник зобов`язаний був своєчасно та якісно здійснювати постачання товару.

Покупцем на виконання укладеного договору на розрахунковий рахунок постачальника перераховано 118'502,60 грн., про що свідчить копії платіжних доручень №82 та №83 від 12.03.2020, №160 від 16.03.2020, №344 від 29.07.2020, №524 від 24.09.2020, №448 від 30.07.2020, №420 від 22.09.2020. Факт передачі талонів на пальне емітовані ТзОВ «ІНТЕР КАРД», підтверджується актами приймання-передачі від 16.09.2020 та 03.12.2020.

Позивач стверджує, що ним недоотримано товар на загальну суму 8'235,80 грн. Відтак, відповідач не виконав свого зобов`язання за договором.

09.02.2021 відповідачу повторно було направлено лист з вимогою про забезпечення выдпуску пального ГУНП в Харківській області коштів за придбаний товар, яка залишена без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем на підставі пункту 5.6 договору нараховано 359,18 грн. пені, яку просить стягнути з відповідача.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору про закупівлю товарів №56 від 04.03.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Позивач стверджує, що ним у повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання за договором, однак від відповідача недоотримано нафтопродуктів на загальну суму 8'235,80 грн. (270л бензину А-92 на суму 5'815,80 грн. та 110 л дизельного палива на суму 2'420,00 грн).

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що термін дії договору закінчився 31.12.2020 року, а позивач, здійснивши оплату, так і не доотримав палива на суму 8'235,80 грн., його вимога про стягнення такої суми є правомірною.

Щодо стягнення 359,18 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.5.6 договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, учасник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Сторонами погоджено строк поставки товару упродовж 2020 року. У п.5.2 договору сторони погодили, що учасник зобовязується протягом 3 робочих днів з моменту отримання заявки замовника передати у власність замовника бензин автомобільний, диспаливо в кількості та за цінами, згідно специфікації, а замовник зобовязується прийняти цей товар та оплатити його.

Позивач нараховує пеню з 01.11.2020, однак не обгрунтовує чому саме з цієї дати слід вважати, що відповідач порушив свої зобовязання. У матеріалах справи відсутні також докази, що відповідач саме до 01.11.2021 зобовязаний був передати товар. Натомість за п.5.1, 10.1 договору поставка повинна відбутися до 31.12.2020. Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним нарахування пені починаючи з 01.01.2021.

Перевіривши розрахунок пені суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 194,05 грн. пені.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученнями № 1071 від 18.03.2021 на суму 2'270,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, оскільки судом встановлено порушення з боку відповідача щодо виконання грошових зобов`язань (докази поважності причин такого порушення відповідач не подав), то саме неправомірні дії відповідача призвели до виникнення спору. Тому суд вбачає за можливе застосувати ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при розподілі судових витрат і судовий збір у розмірі 2'270,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» (79008, м.Львів, вул. Староєврейська, буд. 7а; код ЄДРПОУ 42647162) на користь Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради (38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул.Каштанова, 21; код ЄДРПОУ 38396564) 8'235,80 грн. основного боргу, 194,05 грн. пені та 2'270,00 грн. судового збору.

3 У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Б.І. Яворський