Рішення № 98910616, 10.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2021 справа № 914/1567/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева», м. Львів

до відповідача Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства України «Армія України», м. Львів

про стягнення 126 209,49 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Піта Я.І.

від відповідача: не з`явився

Судові процедури

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» до Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства України «Армія України» про стягнення 93913,30 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.06.2021 справу №914/1567/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Ухвалою суду від 08.07.2021 суд постановив здійснювати розгляд справи №914/1567/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи призначити на 10.08.2021, продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання 10.08.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та заяві (вх.№2865/21 від 07.07.2021) про збільшення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 10.08.2021 не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про відшкодування орендарем витрат Балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, комунальних послуг, плати за землю №01-012016 від 04.01.2016 р., як наслідок з метою уникнення відключення електропостачання усієї будівлі, в тому числі і орендованих приміщень, позивач на підставі укладеного Договору №15DS/088 про виконання обов`язку боржника іншою особою від 08.12.2015 р. самостійно поніс витрати з оплати рахунків за спожиту електроенергію, щодо заміни електричного лічильника та його опломбування, а також витрати для введення в експлуатацію вантажного ліфта. Відтак, просить суд стягнути з відповідача суму понесених витрат.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав з врахуванням продовженого ухвалою суду від 08.07.2021 строку для подачі відзиву, поважності причин пропуску строку для подання відзиву не навів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

Приватне підприємство «Еко-сервіс Лева» з 2015 року орендує нерухоме державне майно – вбудовані нежитлові приміщення виробничого корпусу, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 38, загальною площею 721 кв.м. на підставі договорів оренди нерухомого державного майна №138 від 31.08.2015 р., №179 від 04.11.2015 р., №59 від 05.05.2017 р., №88 від 27.07.2018 р.

Орендодавцем за цими договорами оренди є Регіональне відділення фонду державного майна у Львівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Балансоутримувачем цього державного майна згідно п.1.1. договорів оренди було зазначено ДП ВПП МОУ «Армія України» (балансоутримувач).

На виконання умов договорів оренди між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відшкодування орендарем витрат Балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, комунальних послуг, плати за землю №01-012016 від 04.01.2016 р.

Відповідно до п.1.1. Договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі (адміністративний та виробничий корпус), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 38 (Будівля), загальною площею 5121 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі в цій Будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Підпунктом 2.2.2. Договору передбачено, що балансоутримувач зобов`язується забезпечувати безперебійну роботу інженерних комунікацій, а підпунктами 2.3.3.-2.3.6. передбачено право орендаря власними силами проводити прибирання прилеглої території, спільних приміщень, вивозити сміття, освітлювати прилеглу територію, проводити оплату за електропостачання та водопостачання і водовідведення, а також вимагати від балансоутримувача відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань за цим Договором, у судовому порядку (пп 2.3.3.).

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач давно фактично не веде власної господарської діяльності і не має прибутків, а з 07.08.2018 року перебуває в стані припинення за рішеннями засновника – Міністерства оборони України. Як повідомляв сам відповідач листами позивача, в 2013 році Сихівським ВДВС ЛМУЮ накладено арешт на всі рахунки підприємства і всі кошти, які надходили на рахунки, стягувались виключно в погашення заборгованості по заробітній платі, пізніше по податках.

Як наслідок, у відповідача як балансоутримувача орендованого майна об`єктивно не було жодної можливості здійснювати оплати за комунальні послуги чи нести будь-які інші витрати по утриманню цього державного майна.

Така ситуація загрожувала орендарям відключенням електропостачання та припиненням надання інших важливих комунальних послуг, без яких було б неможливим цільове використання орендованого майна, зокрема, у випадку позивача, як це передбачено п.1.3. Договору оренди – з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (майстерня з ремонту електропобутових товарів).

08.12.2015 між ДП ВПП МОУ «Армія України» (боржник), ПП «Еко-сервіс Лева» (третя особа) та ПАТ «Львівобленерго» (кредитор) було укладено Договір №15DS/088 про виконання обов`язку боржника іншою особою.

Відповідно до положень Договору про виконання обов`язку боржника іншою особою (п.п. 1, 2), що у відповідності до статті 528 ЦК України Боржник покладає, а Третя особа приймає на себе обов`язок виконання всіх грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором по оплаті за активну та реактивну електричну енергію, понадлімітне споживання електричної енергії, пеню, 3 % інфляційне, повторне підключення згідно з договором про постачання електроенергії №60740 від 18.07.2006 року, укладеного між Кредитором і Боржником, за спожиту електричну енергію Третьою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника Третьою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Відтак, з метою уникнення відключення електропостачання усієї будівлі, в тому числі і орендованих приміщень, позивач самостійно оплачував виставлені ПАТ «Львівобленерго» рахунки за спожиту електроенергію.

У зв`язку з наведеним, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за оплачене електропостачання у сумі 126209,49 грн (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог). Крім того, позивач поніс інші витрати відповідача як балансоутримувача у зв`язку з неможливістю останнім самостійно виконати свої обов`язки, а саме: витрати для введення в експлуатацію вантажного ліфта на загальну суму 6467,51 грн, що підтверджується Договором №097-07-19 та актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 2907.2019 р.; витрати щодо заміни електричного лічильника для ДП ВПП МОУ «Армія України» та опломбування його на вимогу ПАТ «Львівобленерго» на суму 4841,30 грн.

Претензії позивача до відповідача з вимогами погасити заборгованість залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі Договору про відшкодування орендарем витрат Балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, комунальних послуг, плати за землю №01-012016 від 04.01.2016 р. та Договору №15DS/088 про виконання обов`язку боржника іншою особою від 08.12.2015 р.

Відповідно до положень статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, позивач як законний орендар відповідного нерухомого державного майна, за власний кошт здійснив певні оплати замість відповідача у справі, як балансоутримувача орендованого державного майна, в результаті чого став кредитором для відповідача у відповідних правовідносинах щодо розрахунків за електроенергію, встановлення та повірку лічильника, а також введення в експлуатацію вантажного ліфта.

Відтак, вимоги позивача про відшкодування понесених ним збитків є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2756,49 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №537 від 01.06.2021.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивачем визначено попередній орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі в залежності від обсягу наданих послуг від 3600,00 грн до 19000,00 грн.

07.07.2021 разом із заявою вх.№2865/21 про збільшення позовних вимог позивачем подано заяву про відшкодування судових витрат, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 5200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат до заяви долучено копії Договору про надання правової допомоги №29/03/16-1 від 29.03.2016 р., Додаткової угоди №17/05/21 від 17.05.2021 р. до договору про надання правової допомоги №29/03/16-1 від 29.03.2016 р., Акту про надану правову допомогу №07/07/21 від 07.07.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2006, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1982.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5200,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства України «Армія України» (ідентифікаційний код 24975953; 79034, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКА, будинок 38) на користь Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» (ідентифікаційний код 39045159; 79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ СЛОВ`ЯНСЬКА, будинок 2, квартира 15) 126209,49 грн (сто двадцять шість тисяч двісті дев`ять гривень 49 копійок), 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору та 5200,00 грн (п`ять тисяч двісті гривень) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.08.2021.

Суддя Р.А. Кидисюк