Рішення № 98910615, 11.08.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 справа № 914/1131/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій», м.Мукачево, Закарпатська обл.

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Компанія «Світанок», с. Містки, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

про стягнення 106991,08 грн заборгованості за Договором поставки продукції №1 від 02.01.2019

За участю представників сторін: не викликалися

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій” до Приватного акціонерного товариства “Компанія “Світанок” про стягнення 106991,08 грн заборгованості за Договором поставки продукції №1 від 02.01.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 справу №914/1131/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 28.04.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 2270 гривень.

12.05.2021 від позивача надійшла заява (вх.№10930/21) про усунення недоліків позовної заяви з долученими документами на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2021, зокрема: платіжного доручення від 30.03.2021 №312 на суму 2270 гривень.

Ухвалою суду від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

08.06.2021 на адресу суду надійшла заява вх.№2415/21 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27104,68 грн, в т.ч. пеню в розмірі 14011,86 грн, 3 % річних у розмірі 5009,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 8082,96 грн. Подана заява обґрунтовується, що після подання позову відповідачем було здійснено повне погашення суми основного боргу у розмірі 79886,40 грн. Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснює з урахуванням прийнятої заяви.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки продукції №1 від 02.01.2019 в частині оплати вартості поставленої позивачем продукції, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 17.05.2021 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

04.06.2021 на адресу суду повернувся направлений на юридичну адресу відповідача (81119, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Містки) поштовий конверт з копією ухвали суду від 17.05.2021 з відміткою «адресат відмовився».

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

02.01.2019 між Приватним акціонерним товариством «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Компанія «Світанок» (Покупець) укладено Договір поставки продукції №1 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця товарний бетон (Продукцію), а Покупець – прийняти та оплатити всю кількість Продукції на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договору 20.02.2019 Постачальником було поставлено продукцію «Товарний бетон м-350 – В 25 (-5)» на загальну суму 79886,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №-000780 від 20.02.2019.

Факт поставки продукції підтверджується також долученими до справи товарно-транспортними накладними №780/1 від 20.02.2019, №780/2 від 20.02.2019, №780/3 від 20.02.2019 та №780/4 від 20.02.2019, на яких відповідачем проставлено відмітки про прийняття товару.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

З прийнятої судом заяви (вх.№2415/21 від 08.06.2021) позивача про зменшення позовних вимог вбачається, що після подання позовної заяви до суду відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 79886,40 грн.

Відповідно до розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 14011,86 грн пені, 5009,86 грн 3 % річних та 8082,96 грн інфляційних втрат.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки продукції №1 від 02.01.2019.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п.2.1. Договору сума Договору складається із загальної вартості поставленої Продукції Покупцю згідно з видатковими накладними.

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №-000780 від 20.02.2019 на суму 79886,40 грн.

Згідно з п.4.2. Договору датою постачання є дата фактичної передачі Продукції Постачальником та прийняття Продукції Покупцем згідно з видатковими та товарно-транспортними накладними.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що сторони домовились, що оплата за Продукцію, Доставку Продукції, Послуги з доставки здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.

В п.6.2.1. Договору визначено обов`язок Покупця оплатити вартість Продукції, вартість Доставки Продукції, Послуги з транспортування за цінами, обумовленими у цьому Договорі та оплатити вартість послуг відповідно до умов цього Договору.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач до подання позивачем позовної заяви до суду не оплатив вартість поставленої продукції. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у випадку, якщо Покупець у визначений термін не оплатив або оплатив не у повному обсязі Продукцію, Доставку Продукції, Послугу з транспортування, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми коштів за кожен календарний день прострочення платежу.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 14011,86 грн пені, 5009,86 грн 3 % річних та 8082,96 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученням №312 від 30.03.2021.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивачем визначено попередній орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.

23.06.2021 на адресу суду надійшла заява вх.№14573/21 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої адвокат просить суд стягнути з відповідача 5250,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат до заяви долучено копії Договору про надання правової допомоги від 27.05.2019, рахунку №000858 від 17.04.2021 на суму 3500,00 грн, рахунку №000992 від 10.06.2021 на суму 1750,00 грн, Акту виконаних робіт №000858 від 31.03.2021, Акту виконаних робіт №000992 від 10.06.2021, платіжних доручень №402 від 14.04.2021 на суму 3500,00 грн та №3790 від 11.06.2021 на суму 1750,00 грн, Детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (справа №914/1131/21) від 15.06.2021.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5250,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Світанок» (ідентифікаційний код 19327755; 81119, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Містки) на користь Приватного акціонерного товариства «Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій» (ідентифікаційний код 03327084; 89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве(п), ВУЛ.ДУХНОВИЧА, будинок 105) 14011,86 грн (чотирнадцять тисяч одинадцять гривень 86 копійок) пені, 5009,86 грн (п`ять тисяч дев`ять гривень 86 копійок) 3 % річних та 8082,96 грн (вісім тисяч вісімдесят дві гривні 96 копійок) інфляційних втрат, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору та 5250,00 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.08.2021.

Суддя Р.А. Кидисюк