Ухвала суду № 98895268, 09.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10350/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 серпня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, у якому просить визнати за позивачем право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами приходжу до наступного висновку.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно п. 3 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

За аналізом наведених правових норм, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Звертаю увагу, що відповідно до п.а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Так, в позовній заяві позивач вказує, що вартість нерухомого майна становить 383 436 грн. Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не додано жодного доказу щодо дійсної вартості спірного майна.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, з урахуванням дійсної ринкової вартості нерухомого майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості нерухомого майна.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві повинен міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаю увагу, що згідно положень ч.2, 8 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на день смерті ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_1 . Проте доказів на підтвердження обставин постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 визначено порядок оформлення спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину. Так, відповідно до пунктів 3.1, 4.9, 4.10 Порядку, право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою ст.1270, ст.1276ЦК України,-не раніше зазначених у цих статтях строків. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Згідно із п. 3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, законодавством України визначено чіткий порядок оформлення спадкоємцями своїх спадкових прав та отримання ними свідоцтв про право на спадщину. Разом з тим, позивачем не додано відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У позовній заяві позивач вказує, що третьою особою заявляє ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – співвласників майна, по яким суд 01.07.2021 року ухвалив відповідне рішення в їх частині. Разом з тим відомості про зазначених учасників у позовній заяві відсутні.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185 ЦПК України,суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, - залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, п`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило