Ухвала суду № 98892585, 05.08.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"05" серпня 2021 р. Справа № 363/1787/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

прокурора Чаюн А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді заяву захисника - адвоката Терещенка Д.В. про перегляд вироку Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року у справі №363/1787/19 за нововиявленими обставинами та клопотання про призначення у кримінальному провадженні судової-психіатричної експертизи,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява, подана адвокатом Терещенка Д.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 , про перегляд вироку Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року у справі №363/1787/19 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просить про поновлення строку для подання заяви та про скасування вказаного вироку суду і ухвалення нового із вирішенням питання, чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності та, чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною першою статті 94 КК України.

В обґрунтування заяви про перегляд вироку суду адвокат зазначає, що у період з 30 жовтня 2020 року по 11 січня 2021 року засуджений ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» в Запорізькій області Вільнянська спеціалізована психіатрична лікарня №20 із діагнозом «Шизофреноподобное расстройство личности органического генезу (длительное употребление ПАВ)». Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 140/309 ОСОБА_1 містить відомості, що психопатологічний стан викликаний тривалим вживанням психоактивних речовин: амфетаміна, метадона, канабісу, тареп, спайс, бензин, клей. Захисник вважає, що психічне захворювання ОСОБА_1 було набуте до ув`язнення та в період вчинення злочинів засуджений міг бути в стані обмеженої осудності, оскільки ОСОБА_1 з 20 березня 2019 року знаходився під вартою та не міг перебувати під дією таких речовин, проте 17 вересня 2020 року, під час перебування в колонії, виявляв ознаки психічного захворювання. Станом на момент розгляду справи та винесення вироку документальних відомостей про наявність у засудженого ОСОБА_1 психічних захворювань не було, психіатрична експертиза не призначалася і не проводилася. Обставина психічної хвороби засудженого ОСОБА_1 не була відомою станом на день ухвалення вироку суду та учасникам кримінального провадження, проте, як допускає захисник, існувала, а отже є нововиявленою.

Як стверджує захисник у заяві про необхідність призначення судової-психіатричної експертизи, а також у окремо поданому 4 серпня 2021 року клопотанні про це, наявність даної нововиявленої обставини є істотною: наявність такої обставина до винесення вироку 27 червня 2019 року є підставою для призначення психіатричної експертизи. Вважає, що в залежності від висновків такої експертизи судом при ухваленні вироку може бути вирішене питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

За наведених обґрунтувань у заяві та у клопотанні, які є аналогічними за змістом, захисник просить переглянути вирок суду щодо нього за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої та другої статті 466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Ухвалою Вишгородського районного суду від 30 червня 2021 року, задовольнивши клопотання захисника про поновлення строку, відкрито кримінальне провадження за нововиявленими обставинами та призначено заяву про перегляд вироку Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року у справі №363/1787/19 до розгляду у судове засідання на 16:00 5 серпня 2021 року. Копію ухвали суду та заяви про перегляд надіслано учасникам судового провадження та повідомлено їх про дату, час та місце судового засідання.

У судове засідання захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Терещенко Д.В. не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки, із клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, проте надіслав до суду клопотання про призначення судової-психіатричної експертизи.

Від потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, при цьому потерпілий ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд вироку суду за ново виявленими обставинами.

Враховуючи положення статті 466 КПК України, думку прокурора, судом ухвалено проводити розгляд заяви за відсутності осіб, що не з`явилися.

У судовому засіданні прокурор заперечувала проти заяви захисника засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами та проти призначення експертизи у цьому кримінальному провадженні, зазначаючи, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими, а можуть бути підставами для вирішення питання про звільнення засудженого від покарання за хворобою у встановленому на те законом порядку. Також прокурор зазначила про безпідставність призначення судової-психіатричної експертизи, оскільки медичні довідки, долучені до заяви не свідчать про захворювання ОСОБА_1 під час вчинення кримінальних правопорушень, розгляду справи у суді та ухвалення судом вироку у червня 2019 року під час якого судом досліджувалися матеріали, які характеризують особу засудженого в тому числі щодо перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні клопотання захисника про призначення у кримінальному провадженні судової-психіатричної експертизи слід відмовити, а заяву про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року у справі № 363/1787/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою 185, частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185 КК України та призначено йому покарання на підставі частини першої статті 70 КК України у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Як убачається із змісту вироку суду, про перегляд якого просить захисник, судом під час розгляду кримінального провадження та ухвалення судового рішення встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. Під час розгляду обвинувального акту суд мав в розпорядженні довідки від 3 та

14 квітня 2019 року та інші характеризуючи особу засудженого матеріали, які містяться у судовій справі № 363/1787/19. При цьому відсутні будь-які матеріали, які були б підставою для застосування судом положень статті 362 КПК України.

Зі змісту розглядуваної заяви випливає, що нововиявленою обставиною захисник вважає те, що 17 вересня 2020 року, ОСОБА_1 під час перебування в колонії, виявляв ознаки психічного захворювання, а з 30 жовтня 2020 року до 11 січня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні у філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» в Запорізькій області Вільнянська спеціалізована психіатрична лікарня №20 із встановленням діагнозу «Шизофреноподобное расстройство личности органического генезу (длительное употребление ПАВ)». Про наявність психічної хвороби засудженого не було і не могло бути відомо на час ухвалення вироку, але, на думку захисника, могла існувати, а отже є нововиявленою.

Вирок Вишгородського районного суду від 27 червня 2019 року не оскаржувався в апеляційному порядку та 30 липня 2019 року набрав законної сили, а тому підлягає виконанню.

Судом встановлено, що під час відбування призначеного судом покарання, ОСОБА_1 17 вересня 2020 року, тобто майже через 15 місяців після ухвалення вироку, надав згоду лікарю ОСОБА_5 на проведення психіатричного огляду та згоджу на лікування у психіатричному закладі, що підтверджується відповідними заявами, наданими захисником.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого

№ 140/309, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30 жовтня 2020 року до 11 січня 2021 року та йому встановлено діагноз: Шизофреноподобное р-во личности органического генезу (длительное употребление ПАВ)» та призначено курс лікування препаратами згідно списку та рекомендовано «Д» учет психиатра», рациональное трудоустройство.

До заяви захисником не додано доказів проходження рекомендованого лікарем лікування та повторного огляду засудженого ОСОБА_1 із встановленням діагнозу та складання акту психіатричного обстеження засудженого в стаціонарних умовах спеціалізованої психіатричної лікарні (відділення) Державної пенітенціарної служби України.

Питання його подальшого лікування мають вирішуватися відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» комісією лікарів-психіатрів.

При цьому, слід зазначити, що наявність у засудженого психічного захворювання має бути підтверджено актом психіатричного обстеження засудженого в стаціонарних умовах спеціалізованої психіатричної лікарні (відділення) Державної пенітенціарної служби України.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень захисника про можливу неосудність ОСОБА_1 на час ухвалення вироку та стороною захисту не надано належних доказів ( висновок спеціальної психіатричної експертної комісії), що засуджений ОСОБА_1 захворів на психічну хворобу, а тому суд вважає, що захисником не було наведено переконливих доводів щодо необхідності призначити експертизу, а його аргументи грунтуються на припущеннях. Крім цього, дослідивши клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи встановлено, що захисником не зазначено питання, які необхідно поставити перед експертом, не зазначено експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи, поклавшись на розсуд суду.

За таких умов, відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Терещенка Д.В. про призначення судово-психіатричної експертизи слід відмовити.

Також суд дійшов висновку про відсутність будь-яких нововиявлених обставин як підстав для скасування оспорюваного вироку.

Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Стаття 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі Рябих проти Росії (заява

№ 52854/99 від 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема: «Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6

§ 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.

Правова визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція і сама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду.

Відступ від цього принципу є виправданим лише у випадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру» (пункти 51-52).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.

Крім зазначеного, як зазначив Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005р. у справі «Попов проти Молдови» (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

При цьому, у вказаному рішенні звернуто увагу на те, що мають існувати будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточне судове рішення має бути переглянуто і скасовано.

Системне тлумачення глави 34 КПК України у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 459 КПК України судові рішення у кримінальних справах, й зокрема, вироки, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами вичерпно тільки на тих підставах, які наведені у пунктах 1-5 частини другої цієї статті Кодексу.

Нововиявленими є такі обставини ( як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, але не були відомі чи не могли бути відомі на той час суду та слідчим органам.

Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами перелічені в частині другій статті 459 КПК України, відповідно до якої такими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до цього положення, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.

За таких обставин слід також зазначити, що перегляд вироку у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду вироку в порядку апеляційного або касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати ту або іншу істотну обставину, яка могла би суттєво вплинути на ухвалення вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

За результатами розгляду заяви захисника Терещенка Д.В. судом не встановлено будь-яких обставин, які у розумінні ст.ст. 459, 462 КПК України, можна вважати нововиявленими.

Викладене свідчить, що його доводи спрямовані виключно на нове дослідження та оцінку доказів, які вже досліджувалися та оцінені судом, що є неприпустимим з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України обсяг перевірки справи обмежується поданою заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами буде встановлено, що нововиявлені обставини не підтвердились або не справили істотного впливу на законність та обґрунтованість судового рішення, що переглядалося, суд має постановити ухвалу про залишення поданої заяви без задоволення.

В заяві захисника Терещенка Д.В. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не наведено тих обставин, які б могли істотно вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Варто зазначити, що доводи викладені в заяві, належним чином встановлені та підтверджені можуть бути підставою для звільнення особи від покарання за хворобою.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Терещенка Д.В. про перегляд вироку за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 369-372, 376, 459, 466, 467 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання захисника - адвоката Терещенка Д.В. про призначення у кримінальному провадженні судової-психіатричної експертизи - відмовити.

Заяву захисника - адвоката Терещенка Д.В. про перегляд вироку Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року у справі №363/1787/19 за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 10 серпня 2021 року о 12:00.

Суддя О.П. Лукач