Рішення № 98887238, 10.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року м. Київ № 640/26291/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Групп»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бомонд Групп» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» № 0012320504 від 12.12.2019р. відповідно до якого відповідачем виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2019 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 68 171, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом під час здійснення розрахунку необґрунтовано знімається з податкового кредиту значення рядка 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту). При цьому, позивач наголошує, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту є придбання парфумів та косметичних засобів в асортименті для подальшого продажу на території України, оренда нежитлових приміщень під магазини. Крім того, позивач наголошує, що наявність накладних/розрахунків коригування до таких накладних, що підтверджують суми податку, нарахованого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, дає право на зарахування даної суми до податкового кредиту. З огляду на вказане, позивач вважає, що ним не було допущено жодних порушень нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2019 року.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України. З огляду на викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.10.2019р. № 1947 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бомонд Групп».

За результатом проведеної перевірки складено акт від 12.11.2019р. № 250/26-15-05-04-01/33723090 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Групп» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2019 року на 2 655 619, 00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Бомонд Групп» звернулось до відповідача із запереченнями на акт перевірки.

Однак, листом ГУ ДПС у м. Києві «Про розгляд заперечення» від 09.12.2019р. №60792/10/26-15-05-04-01 висновки викладені в акті перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019р. № 0012330504, яким на за порушення п. 204.4 ст. 200 ПК України встановлено відсутність у ТОВ «Бомонд Групп» права на отримання бюджетного відшкодування засерпень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 68 171, 00 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодекс України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Вказані положення кореспондуються зі підпунктом 4 пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, який було прийнято відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, де вказано, що платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

За змістом Розділу ІІІ Наказу №21 декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

За правилами, визначеними пунктом 5 Розділу V Наказу №21, у Розділі III «Розрахунки за звітний період» вказується сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). При цьому значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. Також положеннями Розділу V Наказу №21 встановлено, що при заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 22 липня 2016 року №24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість» податкові органи зобов`язані забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз`яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і адміністративного оскарження. Так, у наведеному листі вказано, що при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від`ємного значення ПДВ.

З акта перевірки вбачається, що відповідно до поданої ТОВ «Бомонд Групп» до ГУ ДПС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року сума від`ємного значення, що не перевищує суму , обчислену відповідно до п. 201.3 ст. 201 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника становить 2 655 619, 00 грн.

Так, згідно даних додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» (вх.№9212919547 від 17.09.2019 року) до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 позивач в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» відобразило суму від`ємного значення за липень 2019 у розмірі 1 505 577, 39 грн., за серпень 2019 року у розмірі 1 150 041, 25 грн.

При цьому, причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту є придбання парфумів та косметичних засобів в асортименті для подальшого продажу на території України, оренда нежитлових приміщень під магазини.

Крім того, в акті перевірки наголошено, що відповідно до поданої до Головного управління ДФС у місті Києві податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 (вх. №9186096930 від 19.08.2019 року) значення рядка 9 декларації «Усього податкових зобов`язань» становить 4 705 246, 00 грн., значення рядка 17 декларації «Усього податкового кредиту» становить 10 408 384, 00 грн., у тому числі значення рядка 16.1 декларації «Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» становить 6 663 905, 00 грн. Відповідно позитивне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 960 767, 00 грн. (4 705 246, 00 грн. - (10 408 384, 00 грн. - 6 663 905, 00 грн.)). При цьому, ТОВ «Бомонд Групп» включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2019 суму від`ємного значення за липень 2019 у розмірі 1 505 577, 39 грн.

Також, відповідно до поданої до ГУ ДФС у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 (вх. 92129119521 від 17.09.2019р.) значення рядка 9 декларації «Усього податкових зобов`язань» становить 4 384 215, 00 грн., значення рядка 17 декларації «Усього податкового кредиту» становить 11 128 545, 00 грн., у тому числі значення рядка 16.1 декларації «Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» становить 5 703 138 грн. Відповідно, від`ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 1 041 1921, 00 грн. (4 384 215, 00 грн. - (11 128 545, 00 грн. - 5 703 138, 00 грн.)). При цьому, ТОВ «Бомонд Групп» включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2019 суму від`ємного значення за серпень 2019 у розмірі 1 150 041, 25 грн.

З огляду на вказане, контролюючий орган приходить до висновку про те, що на порушення п.200.4 ст.200 Кодексу ТОВ «Бомонд Групп» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2019 на 108 849 грн., так як на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019р. у ТОВ «Бомонд Групп» фактична сума від`ємного значення за серпень 2019р. становить 1 041 192, 00 грн.

Крім того, в акті зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Бомонд Групп» протягом липня-серпня 2019 року здійснювало придбання парфумів та косметичних засобів в асортименті та продавало на території України через мережу власних магазинів. Так, позивачем протягом липня-серпня 2019 року було продано парфумів косметичних засобів в асортименті на загальну суму 25 698 565, 23 грн.

З огляду на вказане, контролюючий орган зазначає, що на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України TOB «Бомонд Групп» завищено заявлену суму бюджетного відшкодував ПДВ за серпень 2019 на 1 041 192, 00 грн.

На підставі вищевикладених порушень, перевіркою встановлено, що на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України TOB «Бомонд Групп» завищено заявлену суму бюджетно відшкодування ПДВ за серпень 2019 року на 2 655 619,00 грн.

Наведені в акті висновки контролюючого органу зводяться до того, що при відображенні позивачем у декларації за серпень 2019р. від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 6 744 330, 00 грн., бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 2 655 619, 00 грн. встановлено, що на порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «Бомонд Групп» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2019р. в розмірі 2 655 619, 00 грн.

Водночас, суд наголошує, що з аналізу вищевикладеного вбачається, що контролюючим органом під час здійснення розрахунку знімається з податкового кредиту значення рядка 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до поданого позивачем до ГУ ДФС у м. Києві (Печерський район м. Києва) Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2019р (від 17 жовтня 2019р. № 9242942465) значення рядка 9 декларації «Усього податкових зобов`язань» становить 4 384 215, 00 грн., значення рядка 17 декларації «Усього податкового кредиту» становить 8 898 875, 00 гри., у тому числі значення рядка 16.1 декларації «Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» становить 3 473 468, 00 грн.

Отже, в уточнюючому розрахунку за серпень 2019р. була заявлена сума бюджетного відшкодування в розмірі 68 171, 00 грн. з податкового кредиту липня 2019р., а в липні 2019р. сума отриманого податкового кредиту, рядок 10.1, 10.2 та рядок 14, склала 3 744 479,00 грн.

На підставі вказаного, суд зазначає, що до рядка 16.1 поточної декларації з ПДВ переноситься значення рядка 21 (Д2) декларації за попередній звітний (податковий) період (пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №21), відтак вірним в даному випадку є здійснений позивачем розрахунок від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2019р.

При цьому, вказане значення рядка 21 (Д2) декларації за липень 2019 року переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду), тобто за серпень 2019 року, а значення рядка 21 (Д2) декларації за серпень 2019 року переноситься до рядка 16.1 декларації за вересень 2019 року.

Так, в додатку 2 декларації за липень 2019р. вказано, що сума податкового кредиту в розмірі 3 473 468, 00 грн., що виникла в липні 2019р, не погасилась податковими зобов`язаннями липня, та переноситься в податковий кредит наступного звітного періоду, тобто серпня 2019р. В серпні була проведена оплата постачальникам товару, що був отриманий в липні та по якому і був наданий податковий кредит по першій події в липні. Саме сума сплаченого ПДВ в серпні в розмірі 68 171, 00 грн. за отриманий товар в липні 2019р. і була включена в декларацію за серпень 2019р. на бюджетне відшкодування.

Таким чином, ТОВ «Бомонд Групп» не завищило суму бюджетного відшкодування за серпень 2019р., адже на момент подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2019р. у позивача фактична сума від`ємного значення, яка зараховується до складу наступного податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за липень 2019р. становить 3 473 468,00 грн. Вказана сума зафіксована в додатку 2 декларації за липень 2019р. та перенесена в рядок 16.1 декларації з ПДВ за серпень 2019р.

При вирішенні даної справи суд враховує, що в листі Державної фіскальної служби України від 20 квітня 2018 року №1726/6/98-99-15-03-02-15/іпк зазначено, що деталізація від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість. При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найменшого до найновішого.

З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від`ємного значення ПДВ.

Окрім цього, згідно листа Державної фіскальної служби України від 21 травня 2018 року №2226/6/99-99-15-03-02-15/іпк Порядком №21 не визначено особливостей відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку З (ДЗ).

Також, у вищезазначеному листі ДФС наведено рекомендації щодо особливостей такого відображення, платник має право самостійно визначати при заповненні як додатка 2 Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.

Таким чином, за вищенаведених обставин вбачається, що існує декілька варіантів ведення обліку від`ємного значення ПДВ і відсутні імперативні норми, які б зобов`язували платників податків вести даний облік в один спосіб.

Крім того, в акті перевірки відсутні твердження щодо порушення формування відповідних показників декларації та заявлених сум ПДВ, що є підтвердження того, що позивачем не допущено порушень нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2019 року.

Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту в пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Кодексом не визначено конкретного переліку підстав (фактів), за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, тоді як такими фактами є будь-яке некоректне заповнення податкової декларації.

На думку суду, такими фактами можуть бути лише факти, що призводять до некоректного визначення заявленої до відшкодування суми або заявлення до відшкодування сум взагалі за відсутності підстав для їх відшкодування.

В той же час, некоректне заповнення реквізитів платника або його контрагента, номерів або дат відповідних документів саме по собі не призводить до необґрунтованості заявлення до відшкодування сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2019 року, а відтак протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відповідно наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом визнання такого рішення протиправним та скасування.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Групп» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 12.12.2019р. № 0012320504 відповідно до якого відповідачем виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2019 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 68 171, 00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Групп» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська