Рішення № 98887207, 10.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року м. Київ № 640/17829/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)провизнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною та такою, що не підлягає виконанню, постанову про стягнення виконавчого збору, винесену 20.01.2017 головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ територіального управління юстиції у м. Києві Лєбєдєвою Л.Ю. по виконавчому провадженню №53259727;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №65679084, винесену 07.06.2021 державним виконавцем Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак Мар`яною Володимирівною.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що у відповідача були відсутні законодавчо мотивовані підстави для стягнення з ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні, виконавчого збору, оскільки виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом. Крім того, у позовній заяві наголошено, що постанова про стягнення виконавчого збору від 20.01.2017, як виконавчий документ, підлягала поверненню без виконання, оскільки пропущено строк її пред`явлення до примусового виконання, виконавчий документ не містить всіх обов`язкових реквізитів (постанову не скріплено печаткою органу, що його видав та відсутня адреса стягувача), виконавчий документ пред`явлено на за місцем виконання, оскільки адреса боржника - АДРЕСА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі, а також встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву разом з витребуваними копіями матеріалів виконавчих проваджень.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що станом на момент розгляду даної справи судом виконавче провадження №53259727 закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним виконанням рішення боржником. Натомість, виконавче провадження №65679084 на підставі того, що боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 передано постановою від 18.06.2021 до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Як наслідок, представником відповідача вказано, що останній не може надати суду копії витребуваних матеріалів виконавчих проваджень, оскільки останні перебувають у Суворовському районному відділі державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На підставі викладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2021 витребувано від Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів спірних виконавчих проваджень.

30.07.2021 від представника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) через канцелярію суду надійшли витребувані матеріали спірних виконавчих проваджень.

У призначене на 02.08.2021 судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились, з огляду на що, судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лебедєвою Л.Ю. за результатами розгляду заяви ВДВС про примусове виконання виконавчого листа №2-579/11, виданого 04.07.2011 Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення заборгованості у розмірі 639 186,29 грн., в якому боржником визначено ОСОБА_1 , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2017 (ВП №53259727).

При цьому, у межах виконавчого провадження №53259727 головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лебедєвою Л.Ю. винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 20.01.2017, якою визначено стягнути з боржника - ОСОБА_1 - виконавчий збір у розмірі 63 918,63 грн.

Надалі у межах виконавчого провадження №53259727 винесено також постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.01.2017 та від 12.05.2017.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 15.04.2021 виконавчий лист №2-579/11, виданий 04.07.2011 Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення заборгованості у розмірі 639 186,29 грн., з огляду на те, що боржник проживає у АДРЕСА_1 , передано до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановою державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С. від 11.05.2021 виконавче провадження №53259727 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заява стягувача щодо відсутності заборгованості.

У той же час, постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В. від 07.06.2021 за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання постанови №53259727, виданої 20.01.2017 Солом`янським РВ ДВС, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 63 918,63 грн. відкрито виконавче провадження №65679084.

Постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В. від 18.06.2021 виконавчий документ у межах виконавчого провадження №65679084 передано на виконання до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з огляду на те, що боржник проживає у АДРЕСА_1 .

Як вбачається з даних автоматизованої системи виконавчого провадження, постановою державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С. від 23.06.2021 виконавче провадження №65679084 прийнято до виконання.

Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 20.01.2017 (ВП №53259727) та постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2021 (ВП №65679084) протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

З аналізу викладеного вбачається, що у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» за загальним правилом виконавчий збір стягується з боржника. Єдиним законодавчим виключенням у даному разі є виконання боржником рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Натомість, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що лише постановою Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.05.2021 виконавче провадження №53259727 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заява стягувача щодо відсутності заборгованості. Тобто рішення виконано лише у 2021 році, а виконавче провадження №53259727 відкрито постановою від 20.01.2017.

При цьому, суд відхиляє посилання представника позивача на судову практику, якою останній обґрунтовує протиправність оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки у наведеній у позовній заяві судовій практиці коло спірних правовідносин є відміннім від розглядуваних, а загальний висновок у ній сформовано наступним чином: «при стягненні виконавчого збору, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду». Водночас, у межах спірних правовідносин стягувачу не було повернуто виконавчий документ, оскільки виконавче провадження №53259727 закінчено, з огляду на фактичне виконання боржником рішення, про що вказано у постанові Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.05.2021.

Відтак, враховуючи заявлені предмет та підстави позову, відсутні підстави стверджувати про протиправність оскаржуваної постанови головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лебедєви Л.Ю. про стягнення виконавчого збору від 20.01.2017 у виконавчому провадженні №53259727.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №65679084, винесену 07.06.2021 державним виконавцем Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (чинної станом на момент винесення оскаржуваної постанови), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Як було зазначено вище, постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В. від 07.06.2021 за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання постанови №53259727, виданої 20.01.2017 Солом`янським РВ ДВС, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 63 918,63 грн. відкрито виконавче провадження №65679084.

Постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В. від 18.06.2021 виконавчий документ у межах виконавчого провадження №65679084 передано на виконання до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з огляду на те, що боржник проживає у АДРЕСА_1 .

У силу ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Так, виходячи зі змісту постанови про стягнення виконавчого збору від 20.01.2017 у виконавчому провадженні №53259727, суд звертає увагу, що остання цілком відповідає наведеним приписам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки містить відбиток печатки з Державним Гербом України та реквізити стягувача, які дозволяють його ідентифікувати.

Натомість, у даному разі строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обраховувати з моменту закінчення виконавчого провадження №53259727 постановою державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С. від 11.05.2021.

Відтак, враховуючи трьохмісячний строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 20.01.2017, який безпосередньо зазначено у даній постанові та вказано у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», який обраховується з наступного дня після закінчення виконавчого провадження №53259727, тобто з 12.05.2021, станом на момент винесення оскаржуваної постанови (07.06.2021) такий строк не пропущено.

Водночас, з урахуванням того, що боржник проживає у АДРЕСА_1 , постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В. від 18.06.2021 виконавчий документ у межах виконавчого провадження №65679084 передано на виконання до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а постановою державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пилипчук А.С. від 23.06.2021 виконавче провадження №65679084 прийнято до виконання.

Як наслідок, підстави стверджувати про протиправність постанови державного виконавця Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербак М.В. про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2021 №65679084 відсутні.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 268-269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 35008087, адреса: 03036, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-Б) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей визначених ст. 272 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок