Рішення № 98886487, 10.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6802/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації в якому просить визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА щодо відмови у надані ОСОБА_1 розрахунку з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки ЗАЗ SENS, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , 2012 року випуску, та дозволу на перереєстрацію автомобіля зі сплатою залишкової вартості. Зобов`язати Департамент соціального захисту Хмельницької ОДА надати ОСОБА_1 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки ЗАЗ SENS, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 ,2012 року випуску, та дозвіл на перереєстрацію автомобіля зі сплатою залишкової вартості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його батько ОСОБА_2 був особою з інвалідністю та перебував на обліку в Департаменті соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації по забезпеченню спеціальним транспортом. Він отримав через органи соціального захисту автомобіль ЗАЗ SENS 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач як син померлого постійно та на день смерті проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та піклувалася про нього. Вказане підтверджується актом комунального підприємства Хмельницької міської ради Управляючої муніципальної компанії "Проскурівська" від 08.06.2021.

Позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради із відповідною заявою про переоформлення автомобіля на нього. З відповідним клопотанням №10762/01-18 від 11.12.2020 управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради звернулось до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА.

Листом від 16.12.2020 року Департамент соціального захисту населення Хмельницької ОДА надав відповідь про відмову у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що відсутній факт його реєстрації за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час його смерті.

Вважає дану відмову щодо переоформлення автомобіля протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з врахуванням положень пункту Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 №999 (далі - Порядок №999), перереєстрація автомобіля здійснюється лише на того члена сім`ї, який був зареєстрований за місцем реєстрації померлої особи з інвалідністю.

Позивач подав до суду відповідь на відзив в якій останній просить задовольнити позовну заяву.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був особою з інвалідністю та перебував на обліку в Департаменті соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації по забезпеченню спеціальним транспортом. Він отримав через органи соціального захисту автомобіль ЗАЗ SENS 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Позивач як син померлого постійно та на день смерті проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та піклувалася про нього. Вказане підтверджується актом комунального підприємства Хмельницької міської ради Управляючої муніципальної компанії "Проскурівська" від 08.06.2021.

В грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переоформлення автомобіля, що був переданий особі з інвалідністю ОСОБА_2 , на ім`я позивача.

Листом від 16.12.2020 №04.03-6420 Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації відмовив в наданні дозволу на переоформлення автомобіля, посилаючись на пункт 16 Порядку №999, оскільки на день смерті ОСОБА_2 , позивач не був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю.

Не погодившись з відмовою Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приписами частини 3 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Спеціальним законом який регулює правовідносини у сфері соціального забезпечення інвалідів автомобілями є Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений Постановою КМУ від 19.07.2006 №999, оскільки інваліда забезпечено автомобілем на умовах Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006.

Цей Порядок визначає механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - автомобіль), осіб з інвалідністю, зокрема дітей з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано (далі - місце реєстрації) в Україні в установленому законодавством порядку.

Згідно п.16 Порядку №999, особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за її (його) бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім`ї (за бажанням такого члена сім`ї), який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за її (його) бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім`ї (за бажанням такого члена сім`ї), який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті особи з інвалідністю залишається у користуванні її сім`ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка: мала підстави для забезпечення автомобілем на час смерті особи з інвалідністю або протягом не більше 6 місяців з дня її смерті; зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем її реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду.

Перереєстрація автомобіля на ім`я особи з інвалідністю з числа членів сім`ї, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім`ї померлої особи з інвалідністю, а у разі їх відсутності повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду. Довідка видається особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, в якому особа з інвалідністю перебувала на обліку, а особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції Фонду.

Член сім`ї померлої особи з інвалідністю, який є також особою з інвалідністю, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя особою з інвалідністю чи законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Іншому члену сім`ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім`ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.

Розрахункова вартість автомобіля визначається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції Фонду з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний календарний місяць, або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний календарний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний календарний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В свою чергу згідно частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Щоб визначити поняття "сімейне життя", органи Конвенції вважають за необхідне встановити ступінь кровного споріднення у залучених до справи людей і наявність у них діючих сімейних зв`язків. Сімейне життя в трактуванні статті 8 включає зв`язки між родичами, наприклад, між батьком, матір`ю і дітьми усередині одного шлюбу, а також між бабусею, дідусем і онуками.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 р., зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування.

Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) [GC], заява No 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

Отже, залишається встановити, чи було втручання виправданим. У зв`язку з цим Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"(Brumarescu v. Romania) [GC], п. 78).

Суд також врахує принцип юридичної визначеності (складової верховенства права, що відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє в Україні), в якому, як зазначив Конституційний Суд України в пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, стверджується: "що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинно базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки".

Скориставшись правом на отримання автомобіля у 2012 році, ОСОБА_2 також міг розраховувати на те, що цей автомобіль після його смерті буде безоплатно переданий його спадкоємцям, так само як і спадкоємці могли потім розраховувати на отримання цього автомобіля. Обмеження позивача в цьому праві, на думку суду, суперечить принципу юридичною визначеності.

Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В ст. 2 Закону України, від 11.12.2003, №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зазначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв`язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №806/2095/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що відсутність факту реєстрації позивачка за місцем реєстрації його батька інваліда є підставою для відмови в перереєстрації автомобіля на його ім`я.

Суд зазначає, що реєстрація місця проживання не є єдиною обставиною, яка підтверджує або спростовує фактичне місце проживання чи перебування особи, що визначальним у даній ситуації є встановлення ступені кровного споріднення у залучених до справи людей і наявність у них діючих сімейних зв`язків, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи слідує, що позивач є сином померлого інваліда ОСОБА_2 , який мав в користуванні автомобіль ЗАЗ SENS, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_1 . Подана заява до відповідача засвідчує бажанням такого члена сім`ї на безоплатне отримання вказаного автомобіля.

Отже, відповідачем не враховано вимоги ст.2 Закону України, від 11.12.2003, № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в якій зазначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя.

Суд наголошує, що органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі викладеного суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суд наголошує, що першочерговим кроком будівництва повноцінної української державності є забезпечення реальної рівності громадян перед законом шляхом створення чітких правових норм, що не допускають неоднозначного тлумачення.

Відповідно до пункту 5.4 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод. Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Суд зазначає, що найважливішим завданням держави є забезпечення реальних гарантій дотримання конституційних прав і свобод громадян і, насамперед, відновлення системи державних гарантій соціальних прав.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував, а позивач підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації щодо відмови у надані ОСОБА_1 розрахунку з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки ЗАЗ SENS, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , 2012 року випуску, та дозволу на перереєстрацію автомобіля зі сплатою залишкової вартості.

Зобов`язати Департамент соціального захисту Хмельницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки ЗАЗ SENS, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_1 ,2012 року випуску, та дозвіл на перереєстрацію автомобіля зі сплатою залишкової вартості.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (вул. Володимирська, 109,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , ідентифікаційний код - 25921623)

Головуючий суддя О.П. Шевчук