Рішення № 98885988, 09.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 р. Справа № 520/11085/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 заборгованість з пенсії за віком за період з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року на рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Україна, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ. ДЕРЖПРОМ, З ПІД`ЇЗД. 2 ПОВЕРХ, Код за ЄДРПОУ 14099344 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 . Ідентифікаційний код НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 8908,00 гривень, які складаються з 8000,00 грн - витрати на правову допомогу та 908,00 гривень судового збору.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України, в якій запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи та була отримана останніми, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона була вимушений покинути своє постійне місце проживання. Вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії протиправною та такою, що суперечать чинному законодавству.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив в якому проти задоволення позову заперечував з підстав вказаних в ньому та зазначив, що пенсія за період з 01.08.2018 року по 31.10.2018 року нарахована та буде виплачена в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки №0445 від 12.11.2014 року.

З листопада 2018 року позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З 01.11.2018 року по теперішній час ОСОБА_1 отримує пенсію щомісячно.

Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №911/Б-12 від 27.03.2019 року та Пенсійного фонду України №266-03/Б-11 від 15.11.2019 року позивача було повідомлено про те, що виплату заборгованості за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 року буде здійснено відповідно до порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від м08.06.2016 р. №365.

З відзиву відповідача судом встановлено, що за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 позивачу нарахована заборгованість з виплати пенсії .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати заборгованості за період з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року за №1706-VII, з наступними змінами та доповненнями, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 даної статті передбачено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", з наступними змінами та доповненнями, припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", з наступними змінами та доповненнями, комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року за № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Як встановлено судом з листа відповідача виплата заборгованості буде здійснено за на умовах окремого порядку, після прийняття його Кабінетом Міністрів України.

Однак, суд не може погодитись із бездіяльністю відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365, з наступними змінами та доповненнями, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи.

Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1 ст. 7 даного Закону, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 ч.1 ст.16 цього ж Закону передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Вирішуючи спір, судом враховуються правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), стосовно того, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України зазначені висновки мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що доказів того, що за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 роки позивачу була виплачена пенсія, представником відповідача до суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог адміністративного позову шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за віком за період з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року на рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

Стосовно стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн., які, як стверджує позивач, були нею понесені, суд зазначає наступне.

Так, правовідносини щодо розподілу судових витрат унормовані приписами ст.ст.132, 134,139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАСУ). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зауважує, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунку (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише визначенням попереднього розрахунку вартості правової допомоги, оскільки такий розрахунок має бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі - приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Як встановлено за матеріалами справи на підтвердження витрат сплати правової допомоги позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 18/21 від 11.06.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Галини Папазанової".

Відповідно до п. 1.1 Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором у веденні справи щодо стягнення пенсії.

Відповідно до п. 2.7 зазначеного Договору, ціна послуг є фіксованою та складає 8000,00 грн. Юридичну допомогу, що надається Клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування на поточний рахунок Адвокатського бюро.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої юридичної допомоги та її вартість.

Також, на підтвердження витрати сплати правової допомоги було надано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1312 від 25.12.2017 року та копію ордеру на надання правничої допомоги від 15.06.2021 року.

Разом з тим, досліджуючи надані документи, суд зазначає, позивачем взагалі не надано до матеріалів справи доказів оплати за послуги професійної правничої допомоги у сумі 8000,00 грн., також не надано акту про надання юридичної допомоги, складання якого передбачено договором про надання правової допомоги № 18/21 від 11.06.2021 року .

Отже, позивачем не підтверджено факт сплати на користь Адвокатського бюро "Галини Папазанової" витрат на правову допомогу, тобто позивачем не доведений факт сплати витрат на правничу допомогу на суму 80000 грн.

Відтак, у суду відсутня змога встановити дійсність понесених позивачем витрат, оскільки позивачем не надано необхідне коло підтверджуючих доказів для визначення розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за віком за період з 01 серпня 2018 року по 31 жовтня 2018 року на рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 40387920; пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В