Рішення № 98879093, 27.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/41/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 Справа № 908/835/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. при секретарі судового засіданні Василенко В.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс”, 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

про стягнення 498 537,53 грн.

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: Джумурат В.М., довіреність від 22.03.21 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Гриценко В.С., довіреність від 02.09.19

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” (далі ТОВ “Фортекс”) надійшла позовна заява про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (далі ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”) 498 537,53 грн. заборгованості за договором від 23.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем за договором поставки товару № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 від 23.11.20 у загальній сумі 492 000,00 грн. З підстав прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов`язання за вказаним договором позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача 1617,53 грн. 3 % річних та 4 920,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.21, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.04.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/835/21 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.04.21 о 11 год. 10 хв. Явку учасників справи у підготовче засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою від 23.04.21 судом залишено без задоволення заяву представника ТОВ “Фортекс” – адвоката Джумурат В.М. (надійшли до суду 19.04.21 та 20.04.21) про участь у судовому засіданні 28.04.21 об 11 год. 10 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.04.21 на адресу суду відповідачем подано відзив на позовну заяву від 22.04.21 № 28-23/9767 за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позову посилаючись на те, що строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ – 82 000 грн. не настав, у зв`язку із чим здійснення оплати ПДВ є правом, а не обов`язком ВП ЗАЕС. Крім відповідач вказує, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму вартості товару з урахуванням ПДВ не відповідає п.3.3. договору.

28.04.21 від представника позивача через систему електронний суд надійшла заява про проведення підготовчого засідання у справі за відсутності позивача та його представника. Також вказаною заявою представник позивача просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 28.04.21 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів – по 05.07.21 та відкладено підготовче засідання на 25.05.21 о 12 год. 30 хв.

30.04.21 до суду надійшла відповідь за вих. від 27.04.21 на відзив, в якій представник позивача виклав свої заперечення на відзив відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 11.05.21 судом задоволено заяву за вих. від 30.04.21 представника ТОВ “Фортекс” адвоката Джумурат В.М. (які надійшли до суду через систему «Електроний суд» 30.04.21 та засобами поштового зв`язку 06.05.21) про участь у судовому засіданні 25.05.21 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/835/21.

25.05.21 до суду надійшли додаткові пояснення по справі за вих. від 24.05.21 № 28-23/12340, в яких представником відповідача надано свої пояснення щодо необґрунтованого нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних витрат.

З`ясувавши думку учасників справи в судовому засіданні 25.05.21 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 22.04.21 № 28-23/9767 на позовну заяву, відповідь позивача за вих. від 27.04.21 на відзив та додаткові пояснення по справі за вих. від 24.05.21 № 28-23/12340.

Крім того, у підготовчому засіданні 25.05.21 судом у представників сторін з`ясовано положення ч. 2 ст. 182 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

У зв`язку із чим, судом у засіданні 25.05.21 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 908/835/21 та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 06.07.21 о 12 год. 00 хв.

07.06.21 на адресу суду від ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” надійшла заява від 03.06.21 № 28-23/13508 в порядку ст. 42 ГПК України, за змістом якої відповідач просить суд: долучити до матеріалів справи № 908/835/21 копії платіжного доручення від 26.05.21 № 9021 про сплату ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” на рахунок ТОВ “Фортекс” 100 000,00 грн.; припинити провадження у справі № 908/835/21 в частині стягнення 100 000,00 грн. основного боргу.

29.06.21 через систему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ “Фортекс” від 25.06.21 про зменшення позовних вимог у справі № 908/835/21.

У судовому засіданні 06.07.21 судом прийнято до розгляду заяву відповідача від 03.06.21 № 28-23/13508 про залучення до матеріалів справи копії платіжного доручення.

За клопотанням представника позивача судом не розглядалась (до розгляду не приймалась) заява ТОВ “Фортекс” від 25.06.21 про зменшення позовних вимог у справі № 908/835/21.

У судовому засіданні 06.07.21 судом оголошено перерву на 27.07.21 о 09 год. 45 хв.

Ухвалою від 13.07.21 судом задоволено заяву представника ТОВ “Фортекс” від 08.07.21 (яка 08.07.21 надійшла до суду через систему “Електроний суд”) про участь у судовому засіданні 27.07.21 о 09 год. 45 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/835/21.

У судовому засіданні 27.07.21 приймали участь представник позивача (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представник відповідача.

У засіданні суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача у заключному слові підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні виступив із заключним словом, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з підстава викладених у відзиві на позовну заяву та у додатковому поясненні.

У судому засіданні 27.07.21 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, представників сторін повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” (Постачальник) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (Покупець) укладено договір поставки товару від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 (договір підписано покупцем 23.11.20) (далі договір), за умовами якого (абз. 1 п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар, зазначений в Специфікації (Додаток № 1 до договору) на загальну суму 492 000,00 грн.

Специфікацією № 1 до вказаного договору сторонами погоджено найменування, одиниці вимірювання, ціну за одиницю та технічні характеристики товару на загальну суму 492 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 1.2 договору встановлено строк поставки товару: листопад-грудень 2020 року.

Згідно із п. 3.1 договору, вартість товару, що поставляється за договором складає 410 000,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 82 000,00 грн. Разом 492 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, поставка товару відбувається в строк згідно з п. 1.2 договору.

Пунктом 12.1 договору закріплено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з дати його підписання.

Вбачається, що позивачем на виконання умов договору від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 (укладеного з 23.11.20) поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 492 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 08.12.20 № 516, яку підписано уповноваженими представниками сторін, у т.ч. представником відповідача на підставі довіреності від 04.12.20 № 3/255 (копія якої наявна у матеріалах справи), без жодних зауважень та заперечень.

Крім того, позивачем на виконання своїх зобов`язань за договором 08.12.20 складено податкову накладну за № 44 та здійснено її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 про прийняття документу Державною податковою службою України 21.12.20.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем свої зобов`язань за договором поставки від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 (укладений з 23.11.20) позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів. А саме позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 492 000,00 грн. основного боргу, 1617,53 грн. 3 % річних та 4 920,00 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Строк оплати поставленого товару визначено сторонами у п 3.2 договору, а саме: шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60-ти календарних днів з дати поставки всього товару.

При цьому, п. 3.3. договору передбачено, що оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі Податкових накладних (ЄРПН).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проаналізувавши умови договору, зокрема пунктів 3.2 та 3.3., а також враховуючи положення ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що умова договору про те, що оплату покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у даному випадку, з огляду на реєстрацію податкової № 44 від 08.12.20 та її прийняття ДПСУ 22.12.20, не змінює загального строку для оплати товару, встановленого в п. 3.2 договору, який обчислюється з моменту поставки товару та становить 60 календарних днів.

Поряд з цим, судом враховано, що згідно з умов п. 7.7. договору, лише у випадку відсутності у ЄРПН в строк, визначений чинною редакцією ПКУ, зареєстрованої електронної податкової накладної, Замовник має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п.3.1 Договору на суму ПДВ. При цьому, розділом 3 договору, яким визначено умови і порядок оплати, не передбачено обов`язку постачальника надсилати покупцю на його електронну адресу податкові накладні разом із електронною квитанцією про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачеві товар на загальну суму 492 000,00 грн. (з урахуванням суми ПДВ) та відповідно до встановленого Податковим кодексом України порядку зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.12.20 № 44, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем у справі.

Разом з тим, відповідач у строк визначений п. 3.2. договору з позивачем не розрахувався, що свідчить про порушенням останнім своїх договірних зобов`язань.

З огляду на викладене судом визнається доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 (укладений з 23.11.20) у загальній сумі 492 000,00 грн. з ПДВ.

Як свідчать надана відповідачем до заяви від 03.06.21 № 28-23/13508 копія платіжного доручення від 26.05.21 № 9021 на суму 100 000,00 грн., відповідач 26.05.21 перерахував на рахунок позивача 100 000,00 грн. за товар поставлений по договору від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901, у т.ч. ПДВ.

Вказана обставина не заперечувалось представником позивача в ході розгляду цієї справи по суті.

Наведене вище свідчить, у зв`язку із здійсненою відповідачем оплатою частини суми основного боргу по договору поставки товару від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 предмет спору по цій справі в частині стягнення 100 000,00 грн. припинив своє існування в процесі розгляду справи, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є підставою для закриття судом провадження у цій справі в наведені вище частині позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог ТОВ “Фортекс” до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу.

Як наслідок, судом задовольняється заява відповідача від 03.06.21 № 28-23/13508 про припинення (закриття) провадження у справі № 908/835/21 в частині стягнення 100 000,00 грн. основного боргу.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем станом на час прийняття рішення у цій справі не надано суду доказів сплати решти спірної суми основної заборгованості, що строк виконання спірного зобов`язання настав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 392 000,00 грн. основного боргу за договором поставки товару від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901.

З підстав викладених вище, судом залишено поза увагою доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про те, що строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ – 82 000,00 грн. по договору від 16.11.20 № 421(1)20УК/53-121-13-20-09901 не настав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1617,53 грн. 3 % річних за загальний період з 07.02.21 по 19.03.21) та 4 920,00 грн. інфляційних втрат (за лютий 2021 р.), докладний розрахунок яких викладено у додатках до позовної заяви.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань наданий позивачем (за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО”), суд дійшов висновку, що його виконано вірно, а тому вимоги в цій частині судом задоволено у повному обсязі, а саме у сумі 4920,00 грн.

Щодо розрахунку 3 % річних, то з урахуванням умов договору та положень ст. 253, ч. 5 ст. 254 і ч.1 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, про те що останнім днем виконання зобов`язання по оплати товару у загальній сумі 492 000,00 грн. поставленого позивачем відповідачу 08.12.20 є 08.02.21. Отже, першим днем прострочення відповідачем оплати вартості товару є 09.02.21.

У зв`язку із викладеним, здійснивши перерахунок 3 % річних (в межах заявленої позивачем суми та періоду) за загальний період з 09.02.21 по 19.03.21 (39 днів) за порушення грошового зобов`язання по оплаті 492 000,00 грн., судом визнано законною та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1577,10 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних судом відхилено, як такі що заявлені безпідставно.

Щодо розподілу між сторонами суми судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.1 та п. 5 ч. 1 ст. Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, сплачена сума судового збору в частині вимог за якими провадження у цій справі закрито, а саме 1500,00 грн. судового збору може бути повернута позивачу з підстав визначених ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та у разі надходження до суду відповідного клопотання позивача (його представника).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 5 977,45 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 195, 210, п. 2 ч. 1 ст. 231 ст.ст. 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15, код ЄДРПОУ 30435354) – 392 000 (триста дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 1577 (одну тисячу п`ятсот сімдесят сім) грн. 10 коп. 3 % річних, 4920 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань та 5 977 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. 45 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі № 908/835/21 за позовними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Повне рішення складено 09.08.21.

Суддя В.Л. Корсун