Рішення № 98874355, 04.08.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/600/21

Провадження № 2-о/222/44/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи – Нікольська державна нотаріальна контора, Кальчицька сільська рада

Нікольського району Донецької області,

представники учасників справи:

представник заінтересованої особи – Рибкіна Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Нікольська державна нотаріальна контора та Кальчицька сільська рада Нікольського району Донецької області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік його бабусі ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 виховував його та вважав його своїм онуком. 06.04.2009 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Кальчицької сільської ради Володарського району Донецької області та зареєстрований в реєстрі за № 14, згідно якого ОСОБА_2 все майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось на час смерті заповів йому. Після смерті ОСОБА_2 , він (заявник) звернувся до державного нотаріуса Нікольської держнотконтори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом йому було усно відмовлено у видачі свідоцтва на отримання спадщини та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.Також зазначає, що на час смерті ОСОБА_2 постійно проживав разом з ним, що підтверджується актом від 09.04.2021 року та довідкою Кальчицької сільської ради Нікольського району Донецької області від 05.04.2021 року. Таким чином встановлення факту його постійного проживання разом з ОСОБА_2 на час його смерті, тобто на час відкриття спадщини, йому необхідно для подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини в порядку передбаченому ЦК України та Закону України «Про нотаріат». В зв`язку з чим просить встановити факт його постійного проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 11.05.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду. Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Також, вищевказаною ухвалою суд з власної ініціативи витребував з Нікольської державної нотаріальної контори інформацію чи відкривалась органами нотаріату спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи звертались до нотаріальних органів спадкоємці із заявами про прийняття спадщини померлого (відповідні витяги із Спадкового реєстру щодо наявності або відсутності спадкоємців (за законом та за заповітом) та чи видавалися свідоцтва про прийняття спадщини.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 12.07.2021 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Кальчицьку сільську раду Нікольського району Донецької області.

Заявник ОСОБА_1 під час розгляду справи заяву по вищезазначеним підставам підтримав у повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Також суду пояснив, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є чоловіком його бабусі. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту від 06.04.2009 року ОСОБА_2 все майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось на час смерті заповів йому. Проте, при зверненні до державного нотаріуса Нікольської держнотконтори із заявою про прийняття спадщини йому усно було відмовлено у видачі свідоцтва на отримання спадщини та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_2 постійно проживав разом з ним. Встановлення даного факту необхідно для подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини.

Після оголошеної перерви, в останнє судове засідання заявник не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву, в якій заяву підтримав у повному обсязі, наполягав на її задоволенні та просив справу розглянути без його участі.

Представник заінтересованої особи: Нікольської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи: Кальчицької сільської ради Нікольського району Донецької області – Рибкіна Н. у судове засідання не з`явилась. Про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду письмову заяву, в якій проти задоволення заяви не заперечувала.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез`явившихся представників заінтересованих осіб, а також закінчив розгляд справи у відсутність нез`явившегося заявника.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши письмові заяви заявника та представника заінтересованої особи: Кальчицької сільської ради Нікольського району Донецької області, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За приписами ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного

кодексу України № 00030598283 від 30.04.2021 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його матір`ю зазначена ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис № 08.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 27.11.1991 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьком зазначений ОСОБА_3 , про що зроблено запис за № 17.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 13.11.2007 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Кальчик Нікольського (Володарського) району Донецької області у віці 68 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 43.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 13.11.2007 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Кальчик Нікольського (Володарського) району Донецької області у віці 68 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 44.

Згідно свідоцтва № 79 про право особистої власності на будівлю від 30.06.1987 року ОСОБА_2 на праві особистої власності, на підставі рішення виконкому Володарської районної Ради народних депутатів № 229 від 16.10.1986 року, в цілому належить домоволодіння АДРЕСА_2 .

Відповідно до заповіту від 06.04.2009 року, посвідченого секретарем виконкому Кальчицької сільської ради Володарського району Донецької області Фесюн М.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 14, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, взагалі все те, на що буде мати право на час його смерті, заповів ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 27.09.2018 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кальчик Нікольського району Донецької області у віці 79 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 22.

Відповідно до довідки виконкому Кальчицької сільської ради Нікольського району Донецької області № 310 від 05.04.2021 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкав за даною адресою без реєстрації.

Згідно Акту від 09.04.2021 року, складеного депутатом Кальчицької сільської ради в присутності сусідів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкав разом з померлим ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстави свідоцтва про право на спадщину) № 64703921 від 14.05.2021 року, наданого державним нотаріусом Нікольської державної нотаріальної контори Ушкало М.К., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Згідно положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно положень ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Згідно правового змісту ст.ст. 1233, 1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїм

спадкоємцем одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Також, спадкоємиць за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).

Згідно з положеннями п.4.11 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями, які прийняли спадщину, ніякими строками не обмежена. Тобто, якщ о спадкоємець, прийнявши спадщину у порядку, передбаченому ст. 1269 ЦК України, він має можливість отримати свідоцтво про право на спадщину у будь-який час.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частиною 1 статті 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, заявник, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини після смерті останнього, був зареєстрований в АДРЕСА_3 , тобто не за місцем (реєстрації) спадкодавця, та у встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, відповідної заяви нотаріусу про прийняття спадщини не подав, в зв`язку з чим у нього не виникло право на отримання свідоцтва про спадщину за заповітом.

Заявник заявляє вимогу про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час його смерті, оскільки це має для нього юридичне значення.

Як зазначалося вище, для прийняття спадщини за ч.3 ст. 1268 ЦК України має значення саме постійне проживання з спадкодавцем на момент смерті.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В той же час ЦК України не дає визначення постійного, переважного або тимчасового проживання.

Натомість ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» оперує визначеннями місце перебування та місце проживання: місце перебування - адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зазначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 цього ж Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом від 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції, яка діє з 08.12.2017 року) у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що проживання в певному місці буде постійним, якщо особа проживала в ньому понад шість місяців протягом року, та при цьому реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Для визначення, чи певне житло є місцем проживання особи, слід встановити існування достатніх і тривалих зв`язків особи з конкретним місцем такого проживання. Та при цьому першочергове значення в таких випадках мають, зокрема, довідка органу реєстрації місця проживання на день смерті спадкодавця та/або покази свідків, які безпосередньо (поблизу) проживають до спірного житла або в силу певних обставин періодично його відвідують.

Заявником належно і достатньо надано доказів на підтвердження того факту, що він фактично проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, а саме надано акт та довідку про місце його фактичного проживання.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт проживання заявника ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті останнього, і встановлення даного факту має для заявника як спадкоємця юридичне значення, оскільки він у відповідності до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину і має право на реалізацію своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, суд вважає заявлені останнім вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, незважаючи на задоволення вимог заявника, суд не повертає сплачену ним при зверненні до суду суму судового збору, оскільки згідно вимог ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355, пп. 15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1235, 1261-1266, 1268-1270, 1272, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Нікольська державна нотаріальна контора та Кальчицька сільська рада Нікольського району Донецької області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_5 ) разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.08.2021 року.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець