Ухвала суду № 9886773, 10.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року справа №2а-20703/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Василенко Л.А., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю представника відповідача Садікової М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 20 січня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-20703/09/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмашавто»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.09.2009р. № 0000202344/0, від 13.11.2009р. № 0000202344/1, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмашавто» м. Маріуполь звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполь про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.09.2009р. № 0000202344/0, від 13.11.2009р. № 0000202344/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі № 2а-20703/09/0570 позов задоволено, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 18.09.2009р. № 0000202344/0, від 13.11.2009р. № 0000202344/1.

Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду має формуватися у тому періоді, коли продавцем була видана відповідна податкова накладна. Податкова накладна ТОВ «Аквагеотех" видана позивачеві у лютому 2008 року, тому право на податковий кредит у нього виникло саме у цей період, тобто у лютому 2008 року. Зазначає, що позивач неправомірно включив суму податку за вказаною податною накладною до складу податкового кредиту у червні 2009 року. Щодо уточнення позивачем сум податкового кредиту за лютий 2008 року у податковій декларації за червень 2009 року, відповідач зазначає, що відповідні дані відображені у рядку 16.1 декларації (уточнення у зв'язку з виявленням помилки), у той час як мали відображатися у рядку 16.4 (інші причини) та за наявності документального підтвердження затримки отримання податкової накладної. За них підстав відповідач вважає податкові повідомлення-рішення від 18.09.2009р. № 0000202344/0, від 13.11.2009р. №0000202344/1 законними.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмашавто» є субєктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРГЮУ 31674623, свідоцтво про державу реєстрацію серії А00 №284643. Позивач перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя, 09.10.2001р. зареєстрований платником ПДВ.

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ „Аквагеотех'" за період з 01.06.2009р. по 30.06.2009р., в процесі якої були встановлені порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2. п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижений податок на додану вартість в червні 2009 року на суму 101667 грн.

За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки №2181/23-4/31674623 від 14.09.2009р., з якого вбачається, що позивачем була укладена угода з ТОВ «Аквагеотех» №04/05-7 від 04.05.2007р., за якою останнє було зобовязане поставити та встановити миюче обладнання тунельної мийки. На виконання цього договору ТОВ «Аквагеотех», згідно акту приймання-передачі від 28.02 2008р., була поставлена вказана продукція на суму 1 253 000 грн. При цьому ТОВ «Аквагеотех» видало податкову накладну №7 від 28.02.2008р. на суму 610 000 грн. у т.ч. ПДВ 101666,67 грн. Суму податку за цією податковою накладною підприємство включило до податкового кредиту червня 2009 року та відобразило у реєстрі отриманих накладних за червень 2009 р. Протягом квітня - серпня 2008 року позивач розрахувався з ТОВ «Аквагеотех» за отриману продукцію, заборгованість відсутня. Згідно листа ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2009 р. ТОВ „Аквагеотех" у лютому 2008 р. не задекларувало податкові зобовязання з ПДВ, свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.04.2009 р.

При цьому відповідачем були складені та додані до акту перевірки зведені дані щодо задекларованих позивачем та встановлених у ході перевірки сум податкових зобов'язань з ПДВ, які підписані особою, що проводила перевірку та керівником позивача. Згідно з цим додатком розбіжності у сумах податкового кредиту на суму 101667 грн. виникли у даних рядка 16.1 декларації з ПДВ за червень 2008 року - коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди.

Наданими позивачем копіями податкової накладної, договору, акту приймання-передачі обладнання підтверджуються викладені у акті перевірки обставини господарської діяльності позивача. Втім, викладені у акті перевірки відомості про включення суми ПДВ до податкового кредиту червня 2008 року не відповідають додатку до того самого акту та спростовується даними декларації позивача з ПДВ за червень 2009 року. Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, що є додатком до декларації позивача з ПДВ за червень 2009 року.

У вказаній декларації позивач відобразив коригування податкового кредиту з ПДВ за лютий 2008 року. У рядку 16.1 декларації (коригування у зв'язку з самостійним виправленням платником помилки, що міститься в раніш поданій декларації) позивачем зазначено, що до податкового кредиту ним включається сума ПДВ 101667 грн. У розділі II вказаного вище Розрахунку позивачем зазначено, що ним відкоригований податковий кредит за лютий 2008 року на суму 101666,67грн. у зв'язку з пропущенням податкової накладної ТОВ „Аквагеогех" від 28.02.2008 р.

Відсутність у складі податкового кредиту позивача з ПДВ за червень 2009 року суми податку за вказаною накладною підтверджується також розділом II Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, що є додатком до декларації позивача з ПДВ за червень 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки №2181/23-4/31674623 від 14.09.2009р., відповідачем 18.09.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202344/0 про визначення суми податкових зобов'язань з ПДВ на суму 101667 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40667 грн. усього на суму 142334 грн.

Відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, позивач подав до відповідача скаргу від 22.09.2009р. № 0909/22 на вказане повідомлення-рішення.

Рішенням Жовтневої МДПІ від 12.11.2009р. № 67022/10/25-012 у задоволенні скарги позивача відмовлено і на підставі ч. 3 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказ} Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247), відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000202344/1 від 13.11.2009 р.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

П.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду. Тобто цією нормою встановлений порядок формування податкового кредиту з сум, які складаються з нарахованого або сплаченого податку.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків (відповідає сплаті податку);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (відповідає нарахуванню податку).

Таким чином, податковий кредит складається з сум нарахованого податку (за першою подією отримання податкової накладної) або сплаченого податку (за першою подією списання коштів). При цьому для формування кредиту у другому випадку в силу п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 наведеного Закону також необхідним є отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Отже, право платника податку на податковий кредит по суті є дозволом зменшити податкові зобовязання з вказівкою на подію, з настанням якої цей дозвіл можливо реалізувати (перша з подій, що наведені у п.п. 7.5.1) та умов такої реалізації (наявність податкової накладної).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач надав акт приймання-передачі податкової накладної від 28.02.2008р., тому з урахуванням приписів п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на податковий кредит у позивача виникло у лютому 2008 року та підтверджене належним чином заповненою податковою накладною. З урахуванням подальшого коригування внаслідок виправлення помилки, позивач правомірно сформував податковий кредит у лютому 2008 року, не включивши суму податку за податковою накладною ТОВ „Аквагеотех" до складу податкового кредиту червня 2009 року, що спростовує висновки акту перевірку та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Такий порядок коригування відповідає п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, пунктом 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р.за N 250 2054) передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

Подана позивачем податкова декларація з ПДВ за червень 2009 року та Додаток 1 до неї цілком відповідає вказаному Порядку та відображає виправлення ним самостійно встановленої помилки, яка полягає у не включенні до складу податкового кредиту з ПДВ суми за лютий 2008 року податку за податковою накладною, виданою ТОВ „Аквагеотех" 28.02.2008р.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року позивач зазначив (Розділ II), що підставою для коригування є пропущення податкової накладної, що по суті є помилкою, тому коригування податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації, відображається у рядку 16.1 декларації, а у рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту. Тому таке коригування правильно відображене позивачем у рядку 16.1 декларації, а не у інших рядках, зокрема рядку 16.4.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі № 2а-20703/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі № 2а-20703/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі з 15.06.2010 року.

Головуючий

Судді