Рішення № 98867556, 06.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2021 Справа №607/13784/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Довганик Вікторії Ігорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Довганик Вікторія Ігорівна, заінтересована особа - Тернопільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Довганик В.І. звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Антрацит, Луганської області. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м. Антрацит Луганської області помер її чоловік - ОСОБА_2 . Однак, через те, що свідоцтво про смерть видане невизнаним органами влади, вона не може зареєструвати в відділі РАЦСу факт смерті чоловіка ОСОБА_2 у встановленому порядку та отримати свідоцтво про смерть. З цих підстав просила заяву задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні представник заявниці - адвокат Довганик В.І. заяву підтримала з підстав, викладених у ній та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Тернопільського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Заявниця ОСОБА_1 є громадянкою України, місце народження якої - с. Манаїв, Зборівського району, Тернопільської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області 09 червня 1999 року.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6114-5000151369 від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої - АДРЕСА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Згідно лікарського свідоцтва про смерть виданого 26 червня 2021 року установою, яка розташована на території непідконтрольній українській владі, причиною смерті ОСОБА_2 зазначено - хронічна серцева недостатність при атеросклеротичному нефросклерозі та ішемічної хвороби серця.

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого 03 липня 2021 року установою, яка розташована на території непідконтрольній українській владі, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області.

Як видно із ксерокопії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області 03 березня 1999 року, померлий ОСОБА_2 був громадянином України, місце народження - с. Перепельники, Зборівського району, Тернопільської області.

Заявниця ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 14 липня 1973 року Гарбузівською сільською радою Зборівського району, Тернопільської області, актовий запис №13.

На звернення заявниці ОСОБА_1 Тернопільським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит, Луганської області, у зв`язку із непред`явленням документів встановленої форми, оскільки документи оформлені установою, яка розташована на території непідконтрольній українській владі, що ставить під сумнів легітимність оформлення свідоцтва про смерть особи.

Вирішуючи заяву суд виходить з наступного.

Згідно наказу Міністерства юстиції України 1847/5 від 05.11.2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» де вказано, що було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області.

Статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Така ж позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, «Свідоцтво про смерть» серії НОМЕР_4 , видане 03 липня 2021 року видані на окупованій території, де органи державної влади тичмчасово не здійснюють своїх повноважень не створює правових наслідків, але в той же час вони містять фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.

Суд враховує положення ч.3 ст.2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", відповідно до якого діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Встановлення факту смерті необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області, підтверджено наданими письмовими доказами та у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 76, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315-317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Довганик Вікторія Ігорівна, заінтересована особа - Тернопільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит, Луганської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 06 серпня 2021 року.

Реквізити сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Тернопільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області, адреса місцезнаходження - вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 41346948.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка