Ухвала суду № 9886747, 08.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Седляр О.О.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року справа №2/491ад/5014

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Василенко Л.А., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю прокурора Плужникова В.В.

представника скаржника Басакіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

на постанову Господарського суду Луганської області

від 12 жовтня 2007 року

по адміністративній справі № 2/491 ад

за позовом Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»

до Головного управління державного казначейства України в Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління державного казначейства України в Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2834524 грн. за декларацією за жовтень 2006 року.

Заявою про часткову відмову від 27.09.2007 р. за № 2859 позивач відмовився від адміністративного позову на суму 339795 грн., у зв'язку з тим, що після подання позову до суду на його рахунок орган Держказначейства частково перерахував ПДВ на цю суму, тому залишок суми бюджетного відшкодування станом на 12.10.2007 р. складає 2494729 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 12 жовтня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з державного бюджету України на користь позивача - Спільного підприємства з іспанськими інвестором «Інтерсплав», суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2494729 грн. за декларацією за жовтень 2006 року; в частині позовних вимог в сумі 339795 грн. провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Луганської області та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області, прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав" зареєстроване платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у м. Свердловську.

Позивачем була подана декларація з ПДВ за жовтень 2006 року разом з розрахунком суми експортного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та оригіналами 5-ти основних аркушів вантажно-митної декларації у зв'язку з наявністю експортних операцій за цей період.

За даними податкової декларації за результатами господарської діяльності позивача у жовтні 2006 року сума бюджетного відшкодування склала 4173461грн.

У довідці податкового органу Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2006 року № 00180/164005827201 від 19.12.2006 р. зазначено, що в результаті перевірки, проведеної на підставі пп. 7.7.5 ст. 5 Закону № 168, бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 4173461 грн. задеклароване платником в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2006 року відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за жовтень 2006 року стосовно нарахування та сплати до державного бюджету ПДВ, Державна податкова інспекція у м. Свердловську не встановила фактів порушень податкового законодавства, що викладено у довідці податковою органу № 00180/1640/05827201 від 19.12.2006 р.; податкове повідомлення-рішення не приймалося.

Проте, позивачу було відшкодовано ПДВ лише частково, на час звернення з позовом до суду невідшкодованою залишилась сума 2834524 грн.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та його наслідки, передбачені підпунктами 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1., така сума враховується у зменшення суми податкового боргу цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегією суддів не приймаються доводи скаржника про неможливість отримання позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у зв'язку з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість ” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

А як зазначалось раніше, актом перевірки не встановлено порушень позивачем норм Закону України „Про податок на додану вартість” і підтверджено, що бюджетному відшкодуванню підлягає 2494729 грн.

Підпунктом 7.7.8. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Відповідно до пп. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Як вбачається з доданих позивачем до заперечення на апеляційну скаргу матеріалів, залишок суми бюджетного відшкодування, тобто спірної суми - 2494729 грн., підприємству відшкодовано шляхом перерахування на поточний рахунок підприємства, згідно виписок банку:

-25.12.2007 року в сумі 682130 грн. за висновком ДПІ у м. Свердловську № 90 від 12.12.2007 р.;

-25.03.2008 року в сумі 1812599 грн. за судовим наказом від 05.02.2008 року.

Отже, частину залишку суми бюджетного відшкодування - 682130 грн. підприємству відшкодовано добровільно на висновком ДПІ у м. Свердловську.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

на постанову Господарського суду Луганської області від 12 жовтня 2007 року у справі № 2/491ад залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від 12 жовтня 2007 року у справі № 2/491ад залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі з 11.06.2010 року.

Головуючий

Судді