Вирок № 98867200, 06.08.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5487/19

пр.№ 1-кп/464/143/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2021 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання - Цуняк А.М.,

прокурора - Черневого В.Ю.,

захисника - Святія І.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, зокрема: 20.05.2019 Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки; 03.01.2020 Сихівським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк шість місяців; 16.11.2020 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, покарання не відбуте, місце проживання без реєстрації: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 382 КК України, -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 постановою Франківського районного суду м. Львова від 31 січня 2018 року у справі №465/6458/17, яка набрала законної сили 10 лютого 2018 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та згідно з такою постановою накладено адміністративне стягнення у виду штрафу в розмірі 20400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. 04 березня 2019 року ОСОБА_1 постановою Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/7601/18, яка набрала законної сили 14 березня 2019 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та згідно з такою постановою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Незважаючи на вищевказані постанови суду та не дивлячись на неодноразові, а саме: 13.12.2018, 17.01.2019, 04.02.2019, 05.02.2019, 22.02.2019, 28.05.2020, 18.06.2020, 23.06.2020, 24.06.2020 притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керувати транспортними засобами, ОСОБА_1 продовжив грубо ігнорувати рішення суду та тим самим зухвало не виконувати їх. Так, обвинувачений ОСОБА_1 , 24.06.2020 приблизно о 03.20 год., діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вищезгаданих постанов суду, якими його позбавлено права керування транспортним засобами, усвідомлюючи їх зміст та суть, з метою їх невиконання, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував автомобілем марки «ВАЗ 2109», р.н. НОМЕР_1 , який рухався проспектом Червоної Калини у м. Львові, та був зупинений працівниками патрульної поліції м. Львова, за порушення правил Дорожнього руху.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 27.10.2020 приблизно о 06.00 год., перебуваючи на АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору магнітного ключа до замка вхідних дверей у під`їзд, проник в приміщення під`їзду №3 вказаного будинку, та, піднявшись на сходову клітку між сьомим та восьмим поверхами, розірвавши велосипедний трос, таємно викрав велосипед марки «Norko», моделі «Charger 9.2.», чорного кольору, вартістю 20000 грн., який належав потерпілій ОСОБА_2 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 20000 грн.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 02.12.2020 приблизно о 04.45 год., перебуваючи на АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору магнітного ключа до замка вхідних дверей, проник в приміщення під`їзду №6 вказаного будинку, та, піднявшись на сходову клітку між п`ятим та шостим поверхами, шляхом віджиму металопластикових дверей, проник в кладове приміщення, звідки таємно викрав велосипед марки «Giant», моделі «Rock W», серія рами «GL8X2574», чорно-синього кольору, вартістю 5800 грн., який належав потерпілому ОСОБА_3 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 5800 грн.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 19.01.2021 приблизно о 03.40 год., перебуваючи на АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проник в приміщення під`їзду №4, та, піднявшись на сходову клітку десятого поверху, таємно викрав дитячі сани (сани «чук і гек»), марки «Mustang», чорного кольору, вартістю 1700 грн., які належать потерпілому ОСОБА_4 , після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 1700 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненому за епізодом крадіжки від 26.09.2019 велосипедів потерпілої ОСОБА_5 не визнав та надав показання про те, що 26.09.2021 перебував у квартирі своїх батьків, де проживає. 25.09.2021, завершивши роботу на ринку «Шувар», приблизно з 21-22 год. перебував у барі, який знаходиться в будівлі овочевого терміналу. Вхід до такого бару влаштовано з вулиці. Приблизно о 00.30 год. вирушив додому та через 30-40 хв зайшов у квартиру. Також ствердив, що в барі вживав алкоголь та у нього було викрадено його мобільний телефон, на що він уваги не звертав, оскільки перебував у стані сп`яніння. Вилучені у нього рюкзак та інструменти придбав у невідомої особи незадовго до затримання для батька, який займається ремонтом різних речей.

Винуватість у вчиненому за іншими епізодами обвинувачення ОСОБА_1 визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальних актах, в тому числі щодо часу та місця вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 382 КК України, кількості та вартості викраденого. Інших показань з цього приводу надавати не бажав.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд обмежив дослідження доказів за епізодами обвинувачення, винуватість за якими ОСОБА_1 визнав повністю, допитом обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_3 , який з`явився в судове засідання, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки докази щодо інших обставин ніким не оспорювалися. Наслідки визначення саме такого обсягу доказів, що підлягають дослідженню, учасникам судового провадження роз`яснені.

Докази за епізодом обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України щодо вчинення 26.09.2019 крадіжки велосипедів потерпілої ОСОБА_5 досліджені в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_3 надав суду показання про те, що 02.12.2020 поставив у кладовку, яка знаходиться між 5 і 6 поверхами його будинку, свій велосипед та приміщення зачинив. Через деякий час помітив, що вчинено крадіжку велосипеда. Двері кладовки навпроти ручки були надламані, деякі речі були не на своїх місцях. З відеозаписів камер спостереження з`ясував час вчинення крадіжки. Вартість його велосипеда становила 5800 грн.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами обвинувачення від 27.10.2020 крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 , від 02.12.2020 крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 , від 19.01.2021 крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 є правильною, оскільки останній вчинив таємні викрадення чужого майна (крадіжки), поєднані з проникненням у приміщення, вчинені повторно.

Крім цього, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України є правильною, оскільки останній вчинив умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Разом з тим, обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки 26.09.2020 за адресою: АДРЕСА_5 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 26.09.2019 в період часу з 01.50 год. по 04.30 год., за попередньою змовою в групі з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на 12 поверсі під`їзду №3 на АДРЕСА_5 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом взлому циліндрового механізму врізного замка, відчинили вхідні двері та проникли в підсобне приміщення, звідки таємно викрали два велосипеди марки «Connondale», білого кольору з синіми написами на рамі, вартістю 15000 грн. кожен, загальною вартістю 30000 грн., два тримачі для фляг чорного та білого кольорів, вартість 150 грн., кожен, два захисні пера чорного кольору вартість 200 грн. кожний, дві фляги марки «Connondale» вартістю 200 грн. кожна, міні комп`ютер марки «Соnnоndale», вартістю 500 грн., велосипедний замок марки «Абос» з чорним чохлом вартістю 1300 грн., що належали потерпілій ОСОБА_5 , а всього майна на загальну суму 32900 грн. В подальшому ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа з вказаними речами покинули місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися ними на власний розсуд.

Потерпіла ОСОБА_5 надала суду показання про те, що 27.09.2019 виявила, що у кладовці, яка знаходиться біля їх квартири у будинку АДРЕСА_5 , був зламаний замок та зникли два велосипеди білого з синім кольору з аксесуарами. Востаннє була у кладовці 24.09.2019 та двері такої були зачинені. В подальшому викликала працівників поліції та оглянула відеозаписи з камер спостереження, які розташовані на сходових клітках та по периметру будинку, на яких зафіксовано осіб, які вчинили крадіжку.

Крім цього, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного злочину надано наступні докази:

-протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення (Т. 2 а.с. 117);

-протокол огляду місця події від 27.09.2019 та фототаблицю до такого, в ході якого оглянуто приміщення кладовки на 12 поверсі будинку АДРЕСА_5 , виявлено фрагмент сліду низу взуття, який сфотографовано, та вилучено фрагменти циліндричного механізму замка (Т.1 а.с. 119-130);

-фотознімки велосипедів та їх маркування (Т. 2 а.с. 131-133);

-висновок судової трасологічної експертизи №11/976 від 03.12.2019, згідно з яким фрагменти вилученого циліндричного замка знаходяться у несправному стані з причини прикладання стороннього динамічного зусилля, що призвело до його руйнування; на зовнішній поверхні одного фрагменту циліндрового механізму виявлено сліди дії сторонніх предметів, які утворились в результаті прикладання динамічного зусилля до циліндрового механізму за допомогою стороннього предмета, що діє за принципом зустрічного сходження двох робочих частин на одному рівні, що призвело до його руйнування, встановити, яким предметом залишені сліди можливо лише при представленні для проведення подальшого порівняльного дослідження предмета, яким залишені такі сліди (Т. 2 а.с. 135-140);

-довідки щодо вартості викраденого майна (Т. 2 а.с. 141-155);

-протокол огляду місця події від 27.11.2019, в ході якого в кабінеті Сихівського ВП ГУНП у Львівській області був присутній ОСОБА_1 , поруч з яким був розташований рюкзак чорно-синього кольору, з якого останній надав речі, серед яких розвідні ключі, викрутки, кусачки, ножиці, пінцет, лом, металеві ключі-шестигранники, шапка-балаклава, які оглянуто та визнано речовими доказами (Т. 2 а.с. 156-162, 165-175);

-рапорт від 27.11.2019 щодо затримання ОСОБА_1 , який мав при собі рюкзак синьо-чорного кольору з сірими вставками з інструментами та який ймовірно 26.09.2019 о 03.25 год вчинив крадіжку велосипедів з приміщення кладовки за адресою: АДРЕСА_5;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.01.2020 щодо інформації про телефонні з`єднання та оптичні диски з такою інформацією (Т. 2 а.с. 179-188);

-відеозапис з камер відеоспостереження з будинку АДРЕСА_5 , на яких зображено двох осіб в світлих куртках, з капюшонами на голові, штанах кросівках, в одного з них за плечами був рюкзак, які 26.09.2019 зайшли в будинок та через певний час вийшли з велосипедами та поїхали (Т. 2 а.с. 205-214);

-аналітичну довідку, яка досліджена за участі спеціаліста ОСОБА_6 , згідно з якою абонент телефонного номера НОМЕР_2 26.09.2019 в нічний час міг перебувати у зоні дії базової станції мобільного оператора, якою охоплювалася АДРЕСА_5 та в подальшому міг рухатися в бік базової станції, якою охоплювалася вул. Пулюя у м. Львові (Т. 2 а.с. 215-228);

-документ щодо огляду телефону ОСОБА_7 , у телефонній книзі якого наявний контакт під назвою «ОСОБА_1» та його контактний номер НОМЕР_3 (Т. 2 а.с. 229-235);

-довідку ТОВ «РСП «Шувар» від 02.06.2021 щодо графіку роботи павільйону «Овочі.Фрукти» (Т. 3 а.с. 29).

Однак, на переконання суду, зробити висновок із застосуванням принципу «поза розумним сумнівом» про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного злочину не є можливим.

Так, на відеозаписах камер відеоспостереження будинку АДРЕСА_5 зафіксовано двох осіб, які зайшли в будинок та через кілька хвилин вийшли з велосипедами, на яких залишили місце вчинення злочину. Проте, такі відеозаписи не дають можливості ідентифікувати осіб, які вчинили крадіжку, оскільки останні були в шапках і масках та відеозаписи при цьому є чорно-білими. Крім цього, незважаючи на те, що у протоколі огляду від 04.10.2019 щодо огляду відеозапису «022732» вказано, що на такому наявне кольорове зображення, насправді таке зображення є чорно-білим та достовірно встановити колір рюкзака неможливо. Судова портретна експертиза за такими записами не проводилась.

У зв`язку з цим, встановити, що рюкзак з інструментами, який вилучено у ОСОБА_1 через два місяці після події вищевказаного злочину, є саме тим рюкзаком, який був в однієї з осіб, які вчинили злочин, неможливо.

Питання застосування саме вилучених інструментів для відкривання дверей підсобного приміщення також не досліджувалось.

Інформація про телефонні з`єднання абонента з номером НОМЕР_3 на момент вчинення злочину та безпосередньо після цього, яка вказує на ймовірний рух особи від місця злочину, однозначно не підтверджує перебування особи саме на місці вчинення злочину та повернення в подальшому за адресою: АДРЕСА_1 , тобто до місця проживання ОСОБА_1 . Така інформація охоплює одночасно кілька вулиць міста та не вказує на конкретне перебування особи.

Інші докази обвинувачення вищевказаних висновків суду не спростовують.

Таким чином, встановити причетність до вчинення вищевказаного злочину саме ОСОБА_1 неможливо та всі сумніви за вищевказаних обставин необхідно тлумачити на користь останнього. У зв`язку з недоведеністю винуватості та відсутністю будь-яких процесуальних можливостей здобути докази за вищевказаними епізодами, ОСОБА_1 в цій частині обвинувачення необхідно виправдати.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, серед яких тяжкі (ч. 3 ст. 185 КК України) та середньої тяжкості (ч. 1 ст. 382 КК України, згідно з існуючою класифікацією кримінальних правопорушень - нетяжкий злочин), щире каяття, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, формально характеризується за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на медичних обліках не перебуває, має судимості, а також те, що шкода, завдана злочинами, не відшкодована.

Cудом взято до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді, про дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, у зв`язку з чим, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства та застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на його поведінку з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (Т. 3 а.с. 26-28).

Суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Достатніх підстав для застосування статей 69, 75 КК України не встановлено.

Крім цього, встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 03.01.2020 ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді арешту на строк шість місяців та таке покарання відбуте повністю у період з 27.11.2019 по 27.05.2020 (Т. 1 а.с. 17, 118 зв.).

Також вироком Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2020 ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 20.05.2019 та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Таким чином, враховуючи вчинення ОСОБА_1 злочинів після ухвалення Сихівським районним судом м. Львова вироку від 03.01.2020, а також вчинення ряду злочинів до (ч. 1 ст. 382, ч. 3 ст. 185 КК України) та після (ч. 3 ст. 185 КК України) ухвалення Галицьким районним судом м. Львова вироку від 16.11.2020, яким остаточне покарання визначено шляхом приєднання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 20.05.2019, покарання за цим вироком необхідно призначити наступним чином: спочатку за ч. 1 ст. 382 КК України, в подальшому за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів відповідно до вироку Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2020, потім за ч. 3 ст. 185 КК України, і остаточно - за сукупністю вироків.

При цьому, судом враховано правовий висновок, викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі N390/235/19 (провадження N 51-2177кмо20), відповідно до якого, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

У зв`язку з цим, при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України (епізод обвинувачення від 27.10.2020) судом окремо не враховується та покарання за таким епізодом призначається разом з іншими епізодами обвинувачення, кваліфікованими за тією ж статтею та частиною статті КК України.

У строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно зарахувати, із застосуванням положень ст. 72 КК України, період відбування покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львові від 03.01.2020, а саме, з 27.11.2019 по 27.05.2020.

Разом з тим, вирок Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2020, а також вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 07.07.2021, не набрали законної сили, у зв`язку з чим питання про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та вироків у цьому кримінальному провадженні не вирішувалось.

Витрати на проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 628,04 грн. необхідно віднести в рахунок держави.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч 1. ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання з покаранням, призначеним за вироком Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2020, ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

ОСОБА_1 за епізодом обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України від 26.09.2019 - виправдати.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 03.01.2020 (із застосуванням положень ст. 72 КК України), вироком Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2020, та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання - п`ять років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме з 24.02.2021 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання період відбування покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львові від 03.01.2020 (із застосуванням положень ст. 72 КК України) з 27.11.2019 по 27.05.2020.

Речові докази у справі, а саме:

-оптичні електронні носії, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, - залишити у таких матеріалах (Т.2 а.с. 188, 205, 210).

-рюкзак чорного сіро-кольору з інструментами відповідно до протоколу огляду предметів від 27.11.2019, які передані на зберігання до камери схову Сихівського ВП ГУНП у Львівській області (Т.2 а.с. 165, 170-171), - знищити.

Витрати на проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 628,04 грн. - віднести в рахунок держави.

Апеляційна скарга на вирок подається до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий Дулебко Н.І.