Постанова № 9886659, 02.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Папазова Г.П.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року справа №2а-14327/08/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Юрченко В.П.

суддів Горбенко К.П., Лях О.П.

при секретарі Чуріковій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року у справі за позовом Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2 від 07.07.2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2010 року задоволено позов Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2 від 07.07.2008 р. року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 163756.50 грн., в тому числі: за основним платежем 109171 грн., за штрафними санкціями 54585.50 грн.

Суд першої інстанції встановив, що податковим органом помилково прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не доведено правомірність його прийняття. Судом зазначено, що факт придбання товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в господарській діяльності, підтверджується податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог з тих підстав, що при проведені перевірки податковому органу не були надані всі податкові накладні, на підставі яких сформовано податкові зобовязання.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.12.1997р. здійснено державну реєстрацію Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ», яка перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

20 червня 2008р. спеціалістами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку була проведена виїзна планова перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт № 530/15-16-23/2/23182148 від 20.06.2008р., яким встановлені порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2007 р. у сумі 109171,00 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідач 07.07.2008 р. прийняв податкове повідомлення - рішення 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2, яким визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 109171,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 54585,50 грн., а всього 163756,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення прийнято згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що не відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій по деяким податковим накладним не може бути підставою для не включення певних сум до податкового кредиту, крім того, бухгалтерські регістри не є первинними документами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України № 168, - об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Підпунктом 7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону України № 168 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто, податковий облік формується відповідно до бухгалтерського обліку на підставі первинних документів. Податкова накладна дійсно є підставою для нарахування податкового кредиту, що встановлено п.п.7.2.6 п.7.2. ст.. 7 Закону 168.

Проте, податкова накладна не може підтверджувати факт здійснення господарської операції, якщо у бухгалтерському обліку відсутні будь-які відомості про її здійснення та відсутні первинні документи підтвердження такої господарської операції.

Висновком судово-економічної експертизи № 6453/24 від 5.01.2010 року не спростовано висновки акту перевірки, оскільки під час експертного дослідження встановлено протиріччя та суперечність в документах бухгалтерського та податкового обліку підприємства. Також експерт не зміг обґрунтувати правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за березень 2007 року суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.5. Закону № 168, - Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З таких підстав, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2010 року по справі № 2-а-14327/08/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2010 року по справі № 2-а-14327/08/0570 - скасувати.

Відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «ДА-ЛВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000671313/0/23777/10/15-16-23/2 від 07.07.2008 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні в присутності сторін 02 червня 2010 року. Повний текст постанови складено 07 червня 2010 року.

Колегія суддів: